16 лютого 2012 року м. Київ К-12611/07
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Мойсюка М.І., Штульман І.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до голови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Леона Олександра Яковича та голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Віхрова Володимира Васильовича про визнання неправомірною бездіяльності, -
У грудні 2005 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати бездіяльність голови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Леона О.Я. та голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Віхрова В.В. протиправною, зазначивши що вони, проявляють бездіяльність стосовно скоєння суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Уханенком С.А. самоправства, чим порушують Конституцію України, Закон України «Про судоустрій України»і Закон України «Про статус суддів».
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2007 року, зазначену позовну заяву залишено без руху.
У березні 2007 року ОСОБА_4 подав заяву про поновлення строку подачі зауважень на протокол судового засідання від 22 лютого 2007 року. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 року йому відмовлено у поновленні строку, а зауваження до протоколу залишено без розгляду.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2007 року його заяву від 20.06.2007 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2007 року повернуто як неподану.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_4 подав касаційні скарги у яких просить їх скасувати посилаючись на порушення цими судами норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Законом України «Про звернення громадян»від 02.10.1996 року № 393/96ВР регулюються питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
З огляду на наведене, звернення які суперечать зазначеній нормі та складені мовою не прийнятною для сторін, не підлягають розгляду, оскільки не відповідають вимогам передбаченим чинним законодавством.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002 року № 3018-ІІІ (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність
Частиною 1 ст. 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Залишаючи позовну заяву без руху, районний суд дійшов правильного висновку, що вона не відповідає вимогам статті 106, 108 КАС Україні оскільки у ній видно, нечітке та незрозуміле викладення позовних вимог та обставин, якими вони обґрунтовуються; не розмежовано, у чому конкретно полягає бездіяльність кожного з відповідачів та які вимоги заявлені щодо кожного з них; допущено неповажні суб'єктивні вислови; не зазначено докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги; до позовної заяви не додано її копій та копій інших матеріалів, а також докази сплати судового збору.
У березні 2007 року позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку подачі зауважень на протокол судового засідання від 22 лютого 2007 року. В обґрунтування підстав пропуску процесуального строку посилався на те, що можливість ознайомлення з зазначеним протоколом йому було надано лише 12 березня 2007 року у суді першої інстанції.
У відповідності з ч. 21 Прикінцевих та перехідних положень КАС України протокол складається секретарем судового засідання. Протокол повинен бути оформлений та підписаний головуючим і секретарем судового засідання не пізніше трьох днів з дня закінчення судового засідання. У разі необхідності строк для оформлення та підписання протоколу може бути продовжено головуючим, але не більше ніж на десять днів після закінчення судового засідання. Про підписання протоколу повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Як правильно досліджено та встановлено судом апеляційної інстанції, підстав для задоволення згаданої заяви немає, оскільки, ОСОБА_4 звернувся з заявою про ознайомлення з протоколом, коли його ще не було виготовлено та підписано. Листом від 27 лютого 2007 року позивач був повідомлений про підписання протоколу, але із заявою про видачу справи та ознайомлення з протоколом судового засідання до апеляційного суду не звертався.
Також позивач просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2007 року, відповідно до якої його заяву від 20.06.2007 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2007 року повернуто як неподану.
Згідно з ч. 3 ст. 250 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 248 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 ст. 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вона не відповідає вимогам статті 248 КАС Україні, оскільки складена неприйнятою для листування мовою, містить слова, які мають брутальний характер, виражають явну неповагу для суду і суддів.
У встановлений для виправлення вказаного недоліку строк скаржник не подав суду виправлену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику.
Доводи касаційних скарг зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують, а відтак оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
Касаційні скарги ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2006 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2007 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Бутенко