Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
23 лютого 2012 р. № 2-а- 362/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Архіпової С.В.
при секретарі -Солуяновій Н.В.,
за участю: представника позивача -Волоховцев Є.О.,
представника відповідача- Кірсанов Д.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ХЗШВ"
до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ХЗШВ» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012302 від 10.08.2011р., згідно якого позивачу нараховано податок на додану вартість в розмірі 1 770833,75 грн.
Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права і законні інтереси позивача. В обґрунтування позову зазначає, що акт перевірки, на який міститься посилання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, на адресу позивача не надходив. Він був отриманий представником позивача 25.07.2011р. Висновки акту перевірки позивач вважає хибними, оскільки посадовими особами податкового органу неправомірно, на його думку, зроблено висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентом.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи з підстав, що викладені в позовній заяві. Додатково пояснив суду, що згідно акту перевірки, за результатами розгляду якого прийнято оскаржуване в даній справі рішення, його номер зазначено як 3435/1800/36456736, проте в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні міститься посилання на акт перевірки № 3435/2302/36456736. Зазначене, на думку представника позивача, є додатковою та достатньою підставою для скасування оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. В письмових поясненнях зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є цілком законним та обґрунтованим. Стосовно номеру акту перевірки, на який міститься посилання в податковому повідомленні-рішенні пояснив, що невірне вказання номеру є технічною помилкою, що не впливає на висновки акту перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.
Судом встановлено, що в липні 2011 року фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Сірмідсан» за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. За результатами перевірки складено акт від 25.07.2011р. № 3435/1800/36456736, згідно висновків якого встановлено порушення ч.1, ч.5 ст. 203, ч. 1 ч.2 ст. 215, ч.1 ст. 216, ч.1, ч.2 ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з постачальниками товарів (робіт, послуг) за рахунок нікчемних правочинів з ТОВ «Сірмідсан», порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в сумі 1416667 грн. згідно завищення у періоді з 01.07.2010р. суми податкового кредиту на суму 1416667 грн. за липень 2010 року.
Перевірку проведено на підставі наказу начальника ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова від 08.07.2011р. №1463 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ХЗШВ» (код ЄДРПОУ 36456736)»
На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000012302 від 10.08.2011р., яким позивачу нараховано податок на додану вартість в розмірі 1 770833,75 грн. ( в тому числі 1 416667,0 грн. за основним платежем та 354 166,75 грн. за штрафними санкціями).
За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення до податкових органів, його залишено без змін.
Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідач виходив з встановленого в ході перевірки декларування позивачем за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 1 641 556,0 грн. При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період відповідачем встановлено його завищення на суму 1 416 666,67 грн. в зв'язку з господарськими правовідносинами з ТОВ «Сірмідсан», з яким позивачем укладено договір про надання інформаційних та консультаційних послуг від 23.04.2010р. б/н.
В зв'язку з зазначеним договором виписано податкову накладну № 176 від 30.07.2010р. на суму 7083333,33 грн. ( в тому числі ПДВ 1416666,67 грн.), суму податку по якій включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних.
Відповідачем взято до уваги, що згідно договору про надання інформаційних послуг та консультаційних послуг від 23.04.2010 року №б/н, розрахунки виконується клієнтом не пізніше тридцяти календарних днів після підписання акту виконаних робіт. ТОВ „ТД „ХЗШВ" листом повідомило, що станом на 01.11.2010 року існує кредиторська заборгованість перед ТОВ "Сірмідсан", яка складає 8 500 000грн. що є порушенням п. п 3.4 п.2 зазначеного договору.
Крім того, податковими органами встановлено факти не подання ТОВ „Сірмідсан" податкових декларацій, що, на думку відповідача, також свідчить про відсутність об'єкту оподаткування який виникає при проведенні вказаними підприємствами фінансово-господарських операцій.
Також відповідачем враховано отриманий від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва лист від 28.01.2011 року №1052/7/15-651, згідно якого встановлено, що ТОВ „Сірмідсан" (код ЄДРПОУ 37026129) декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року не надало, а також відомості з бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно якої по ТОВ «Сірмідсан» існую розбіжність по податковому кредиту на суму 1416666,67грн., інформацію бази даних "'Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку па додану вартість", згідно якої ТОВ „Сірмідсан" має стан "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).
Також відповідачем встановлено, що засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Сірмідсан" є ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно отриманої відповідачем інформації ним встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за іншою адресою.
Аналізуючи зібрану інформацію відповідач дійшов висновку про те, що договір про надання інформаційних послуг від 23.04.2010 року №б/н не спричинив реального настання правових наслідків, що обумовлені ним, в зв'язку з чим у позивача було відсутнім право на віднесення сум, сплачених за ним, до суми податкового кредиту відповідного періоду. Також відповідачем зазначено в судовому засіданні, що позивачем не обґрунтована така сума договору, які наслідки щодо укладеного договору і якими документами підтверджено реальне настання правових наслідків за ним.
Суд з такими висновками відповідача погоджується з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Сірмідсан» укладено договір про надання інформаційних послуг та консультаційних послуг від 23.04.2010 року №б/н. відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Сірмідсан» (за договором - консультант) зобов'язується виконати на завдання позивача (за договором - клієнт) роботи, що передбачені договором, а позивач зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботі. Згідно договору, ТОВ «Сірмідсан», зокрема, зобов'язувався виконати роботи з розробки та впровадження технологій управління, маркетинговий аналіз ринків, управління грошовими потоками, дебіторською заборгованістю, тощо.
Позивачем до суду надано копію зазначеного договору (а.с. 18-20) та копії актів виконаних робіт. Проте сама лише наявність вказаних документів не може свідчити про реальність вчинення та виконання угоди за відсутності доказів, що підтверджують фактичне виконання угоди.
Суд враховує, що вказаний договір не містить форми, в якій мають надаватись консультації, як вони оформлюються. Так само акти приймання-передачі виконаних робіт за договором, копії яких надано до справи (а.с. 21-25) не містять відомостей в якій формі було виконано роботи (письмовий звіт, висновок, проведення тренінгів, надання письмових довідок, усних консультацій або поєднання цих форм). Судом в судовому засіданні оголошувалася перерва для надання позивачем доказів виконання договору, проте представником позивача на вимогу суду не надано копій звітів або інших письмових документів та доказів, які свідчать про виконання робіт за договором.
Також позивачем не наведено економічно обґрунтованих причин, в зв'язку з якими виникла необхідність отримання консультаційних послуг, а також не відображено який економічний ефект отримано від наданих за договором послуг, як вони вплинули на ефективність діяльності підприємства позивача.
При цьому суд зазначає, що саме на досягнення позитивного економічного ефекту та отримання прибутку спрямована діяльність суб'єктів господарювання. Отже, укладаючи господарські угоди, суб'єкт господарювання має слідувати саме меті досягнення позитивного економічного ефекту, чого в даній справі не встановлено.
Крім того, згідно дослідженого договору про надання інформаційних послуг та консультаційних послуг від 23.04.2010 року №б/н, розрахунки за ним виконується позивачем не пізніше тридцяти календарних днів після підписання акту виконаних робіт. Проте, як встановлено в ході розгляду справи, станом на 01.11.2010 року (тобто після формування податкового кредиту) існувала кредиторська заборгованість перед ТОВ "Сірмідсан", яка складала 8 500 000грн., що є порушенням п. п 3.4 п.2 зазначеного договору.
Згідно вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, яким врегульовано спірні правовідносини на час їх виникнення, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судом встановлено, що позивачем не підтверджено фактичне виконання укладеної угоди з ТОВ «Сірмідсан».Таким чином позивачем не додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.
Суд зазначає, що наявність виписаних податкових накладних не є підставою для визначення правильності формування податкового кредиту в разі недотримання обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено ст.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що мав чинність на час виникнення спірних відносин.
Суд наголошує, що податковим органом обґрунтовано поставлено під сумнів фактичне виконання вказаної угоди, оскільки досліджені ним під час перевірки документи обліку, який веде позивач, не відображають у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства дану господарську операцію.
Стосовно посилань представника позивача про невірне вказання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішення номеру акту перевірки, за результатами якого прийнято це рішення, суд зазначає, що такі дії відповідача при проведенні перевірки є недбалістю, проте бере до уваги, що при дослідженні будь-яких фактичних даних суд виходить з їх значимості для правильного вирішення справи по суті. Так, судом встановлено, що при посиланні на акт перевірки невірно зазначено частину його номеру в зв'язку з технічною помилкою.
З урахуванням наведеного судом вбачається, що неправильне зазначення частини номеру акту перевірки не може бути єдиною підставою для визнання незаконним та скасування рішення, прийнятого за результатами його розгляду.
При цьому суд бере до уваги, що на проведення перевірки було видано відповідний наказ, позивачу направлено повідомлення згідно встановленого порядку.
Стосовно доводів позовної заяви про те, що за змістом ст., ст. 215,216,228 ЦК України їх не може бути порушено позивачем, а також посилань про встановлену ст. 204 ЦК України правомірність правочину, суд зауважує, що вони є помилковими, оскільки здійснюючи перевірку фінансово-господарської діяльності платника податків або її окремих питань, податковий орган вивчає та аналізує, крім іншого, документи бухгалтерської звітності, господарські правочини з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Таким чином, зазначаючи про порушення позивачем приписів ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, відповідач зазначає про нікчемність правочину як такого, що суперечить моральним засадам держави та суспільства, спрямований на отримання незаконного відшкодування сум податку з державного бюджету. Така нікчемність правочину встановлена законом та визнання його нікчемним в судовому порядку не вимагається відповідно до приписів ч.2 ст. 215 ЦК України.
В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, судом не встановлено підстав для його скасування, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду в повній мірі доведено правомірність свого рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ХЗШВ» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012302 від 10.08.2011р., - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 27 лютого 2012 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова