Категорія №11.5
Іменем України
22 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1451/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мирончук Н.В.
за участі секретаря - Чернікової Я.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третя особа - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа -державне підприємство “Свердловантрацит” в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Центроспілка» про визнання незаконною та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП № 3117414, -
13 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа - державне підприємство “Свердловантрацит” в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Центроспілка» про визнання незаконною та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП № 3117414.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою Господарського суду Луганської області від 10.10.2006р. у справі № 2/446ад позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства “Свердловантрацит” в особі ВП ГЗФ «Центроспілка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році у розмірі 64486,24 грн. задоволено та позивачу було видано виконавчий лист.
У березні 2007 року позивачем було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження №3117414 від 05.03.2007 року. Після цього часу жодної інформації про стан виконавчого провадження по даній справі не адресу позивача не надходило. У зв'язку з цим позивач був змушений 07.12.2011 року зробити запит на адресу відповідача за № 1-12/2749 про стан виконавчого провадження та повторно від 17.01.2012 року за № 04-05/144-04.
На основний запит ВДВС Свердловського МУЮ надіслано на адресу позивача постанову про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011 року ВП №31117414, яка була отримана 02.02.2012 року. Ознайомившись із постановою про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011 року, яка винесена на підставі того, що відповідно до виписки № 124 від 28.11.2005 року ДП «Свердловантрацит» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу» позивач вважає, що при її винесенні державним виконавцем не правильно застосовані норми чинного законодавства України, тому вона є незаконною.
Вищезазначена заборгованість ДП «Свердловантрацит» перед бюджетом в особі Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів не пов'язана з розрахунками за енергоносії та не є податковим боргом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання у якому підтримав заявлені позовні вимоги, просив розглянути справу без участі представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заперечення на адміністративний позов та просив розглянути справу без участі представника відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомлених представників відповідача та третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи
бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999р. № 606-ХІV “Про виконавче провадження” (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України “Про виконавче провадження”, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження”).
Згідно із ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.7 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Господарського суду Луганської області від 10.10.2006р. у справі № 2/446ад позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства “Свердловантрацит” в особі ВП ГЗФ «Центроспілка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році у розмірі 64486,24 грн., задоволено у повному обсязі.
24.01.2007 року господарським судом Луганської області було надійслано виконавчий лист у справі № 2/446ад (а.с.19) на підставі якого 05.03.2007р. головним державним виконавцем ВДВС Свердловського МУЮ було відкрито виконавче провадження ВП № 3117414 (а.с.18).
31.01.2011р. державним виконавцем ВДВС Свердловського МУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 3117414 з примусового виконання виконавчого листа № 2/446ад у зв'язку із внесенням боржника - ДП “Свердловантрацит” до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу (а.с.15).
Вказана постанова надійшла до позивача 02.02.2012 року, що підтверджено витягом з журналу реєстрації вхідних документів Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.8-13).
07.02.2012 року поштою Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відправило до Луганського окружного адміністративного суду зазначений адміністративний позов.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Статтею 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а борг ДП “Свердловантрацит” не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату адміністративно-господарських санкцій та пені, на які не поширюються норми Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому віднесення ДП “Свердловантрацит” до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” - об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, унеможливлює застосування приписів п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” до спірних правовідносин.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконною та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 31.01.2011р. про зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2/446ад є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.18 ч.1 ст.5 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа - державне підприємство “Свердловантрацит” в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Центроспілка» про визнання незаконною та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП № 3117414, - задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 31.01.2011р. ВП № 3117414 про зупинення виконавчого провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяН.В. Мирончук