Категорія №10.1
Іменем України
15 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1202/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Петросян К.Є.,
при секретарі -Ковіної І.В.,
за участю представників сторін:
прокурора: Сайтарли І.М. (посвідчення № 972 від 15.04.2010 дійсне до 15.04.2015)
представника позивача: ОСОБА_1 (дов. №518/08-52 від 18.01.2012 дійсне до 17.01.2013)
відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» про стягнення заборгованості, -
02 лютого 2012 року позивач Прокурор м. Алчевська Луганської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» про стягненя заборгованості, в якому послався на наступне.
ТОВ «Алчевськенергокомплект» зареєстровано Головним управлінням економіки і ринкових відносин 23.04.01, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1 384 107 0008 000660, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевськ Луганської як платник єдиного вненску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В порушення норм Закону №1058 ТОВ «Алчевськенергокомплект» за перiод з 20.05.2011 по 19.01.2012 року не сплатило єдиний внесок, нарахований у вiдповiдностi до розрахунків сум страхових внесків до УПФУ в м. Алчевськ Луганської області та нараховані фiнансовi санкції, що призвело до виникнення заборгованості по страхових внесках, яка становить 22086,46 грн.
Вказана заборгованість виникла за рахунок самостійно визначених сум внесків суб'єктом господарювання у річних звітах. У вiдповiдностi до п. 3 ст. 106 Закону №1058 на адресу ТОВ «Алчевськенергокомплект» надіслано вимогу про сплату боргу №Ю74 У вiд 04.01.2012.
Відповідач суму боргу, що зазначена у вимозі, не оскаржував у встановленому судом порядку та у десятиденний термін у повному обсязі не сплатив.
Прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 22086,46 грн.
В судовому засіданні прокурор надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 22086,46 грн.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надавав.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності представника відповідача.
Суд, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та платники страхових внесків, їх права та обов'язки.
Частиною 3 статті 18 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.
З 17 липня 2010 року -з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.
До введення в дію Закону України від 08.07.2010 р. № 2461 "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 р. № 2461 встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058.
З урахуванням внесених змін, які набрали чинності, згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону № 1058 загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною 3 статті 15 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Законом України “Про внесення змін до Законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення”Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”викладено в такій редакції:
“Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески”.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу). Закон набрав чинності 17 липня 2010 року і діяв до 01 січня 2011 року -дня набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно до ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Алчевськенергокомплект» зареєстровано Головним управлінням економіки і ринкових відносин 23.04.01, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1 384 107 0008 000660, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевськ Луганської як платник єдиного вненску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 10-12).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем за перiод з 20.05.2011 по 19.01.2012 року утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 22086,46 грн. На підтвердження зазначеної суми прокурором надано розрахунок зростання заборгованості по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2011 по 19.01.2012, звіти за листопад, жовтень, вересень, серпень, липень, червень травень та квітень 2011 року (а.с. 13, 14-37).
Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем рекомендованою кореспонденцією відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 04.01.2012 №Ю71У на суму 22086,46 грн. (а.с. 38).
Позивачем вказану вимогу направлено відповідачу поштовим відправленням з повідомленням, яке було отримано уповноваженою особою відповідача 10.01.2012, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні. (а.с. 38).
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки ТОВ «Алчевськенергокомплект» суму недоїмки не сплатило, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не узгодило та у судовому порядку її не оскаржило.
Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, позовні вимоги прокурора визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 17, 20, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п.7 “Прикінцевих та перехідних положень”Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суд, -
Адміністративний позов Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до товариства з обмеженною відповідальністю «Алчевськенергокомплект»про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженною відповідальністю «Алчевськенергокомплект» (ідентифікаційний код 31417713, адреса: 94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шевцової, 3-5 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (р/р25605301727 у ЛОУ Ощадбанк України, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792347) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2011 по 19.01.2012 року у розмірі 22086,46 грн. (двадцять дві тисячі вісімдесят шість гривень 46 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяК.Є. Петросян