Категорія №8.2.3
Іменем України
15 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/127/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Зацепіній Ю.В.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 70 від 07.02.2012),
ОСОБА_2 (довіреність № 644 від 15.12.2011),
першого відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 7486 від 05.05.2011),
другого відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій (бездіяльності) протиправною та стягнення з Державного бюджету надлишкове сплачений податок на додану вартість, -
03 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, головного управління Державної казначейства України у Луганській області, у якому позивач просив:
- визнати дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, а саме державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області протиправними;
- стягнути з бюджету надлишкове сплаченого податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» за травень 2010 року у розмірі 182017,67 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.
ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» є платником податку на додану вартість на загальних умовах.
21.06.2010 ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» надано до ДПІ в м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року із розрахунком та заявою бюджетного відшкодування, який становить 538180,00 грн., також зазначену декларацію у визначений законом строк було надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку.
За даними довідки ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 22.07.2010 № 1560/23-31337612, працівники ДПІ підтверджують заявлене бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2010 року лише в сумі 422762,33 грн. Залишок заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року в сумі 115417,67 грн., на думку відповідача, можливо підтвердити лише після отримання інформації по ланцюгу постачання, тобто після отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів підприємства.
Позивач з такими висновками не погоджується, тому що порядок розрахунку бюджетного відшкодування, визначений п.п.7.7.1-7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не ставить в залежність розмір бюджетного відшкодування від отримання інформації за ланцюгами поставки товарів від контрагентів. Суми ПДВ включені у податковий кредит в перевірених періодах підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, тоді як саме оформлення податкового кредиту відповідає вимогам п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що знаходить підтвердження у довідці від 22.07.2010 № 1560/23-31337612.
Підприємство не має відповідати за дії своїх контрагентів, оскільки вони зобов'язані до виконання вимог ст.67 Конституції України щодо сплати податків.
Крім того, відповідач, здійснивши перевірку, до 26.08.2010 мав надати відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити позивачу у наданні бюджетного відшкодування, надіславши податкове повідомлення. Складання будь-якого проміжного документу не передбачено Законом.
Відповідачем до теперішнього часу не надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку висновку про відшкодування сум ПДВ за травень 2010 року у розмірі 538180,00 грн. та не відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування.
На підставі вищевикладеного позивач вважає дії (бездіяльність) відповідача незаконною.
На підставі ст.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 за № 263/2067, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Частково позивачу було відшкодовано надлишкове сплаченого податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі 335162,33 грн. Залишок відшкодування складає 182017,67 грн.
На підставі викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 17.01.2012 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та її призначено до розгляду у відкрите судове засідання.
Ухвалою суду від 08.02.2012 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, шляхом зміни Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (а.с.119 том 6).
У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.
Представник державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов (а.с.59 том 1), у яких зазначено, що по декларації за травень 2010 року здійснено позапланову виїзну перевірку з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування, за результатами перевірки порушень не встановлено. Станом на 26.01.2012 по податковій декларації за травень 2010 року сума невідшкодованого ПДВ становить 203017,67 грн., із них не підтверджено 182017,67 грн. у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за березень, квітень 2010 року, а саме: АТЗТ «Системи реального часу - Україна» з іноземними інвестиціями, м. Дніпропетровськ, у якого було придбано щит оператора осадження та фільтрації, сума ПДВ по податковим накладним становить 7981,94 грн.; ТОВ «НТЦ «Алвіго», м. Київ, у якого було придбано пісок три гідрату оксида алюмінія вологого, сума ПДВ по податковим накладним становить 46226,59 грн.; ТОВ ТД «Реагент», м. Дніпропетровськ, у якого було придбано мідний купорос, сума ПДВ по податковим накладним становить 22100,00 грн.; ЗАТ «Макрохім», м. Київ, у якого було придбано хромовий ангідрид, перекис водню 35% мед., сума ПДВ по податковим накладним становить 44526,00 грн.; АТЗТ «Альфа-Трейд», м. Краматорськ, у якого було придбано каталізатор СГО-15-КФ, сума ПДВ по податковим накладним становить 27791,67 грн.
У судовому засіданні представник державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області надав пояснення аналогічні, викладеним у письмових заперечення на адміністративний позов.
Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.54 том 1), у яких зазначено, що на момент, коли виникли спірні правовідносини, регулювання повернення з державного бюджету податку на додану вартість здійснювалось Законом України «Про податок на додану вартість». Казначейство вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» не порушувало, оскільки не отримувало відповідного висновку про бюджетне відшкодування суми ПДВ за травень 2010 року від ДПІ у розмірі 538180,00 грн.
Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Межі повноважень органів казначейства в частині відшкодування податку на додану вартість до прийняття Податкового кодексу України визначались спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України № 200/86 від 21.05.2001 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість».
Згідно з п.4.1 Порядку, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Станом на час розгляду справи до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.
Також, у письмових запереченнях на адміністративний позов, представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області просив розглядати адміністративну справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» (далі - ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна») зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 12.02.2011, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № НОМЕР_1 (а.с.6 том 1).
ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» є платником податку на додану вартість, що підтверджуються свідоцтвом № 100155983 від 25.12.2008, виданим ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.8 том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна», як платник податку на додану вартість, подало до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 538180,00 грн. (а.с.10-11 том 1).
21.06.2010 ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» подало до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до податкової декларації з ПДВ) по податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року в сумі 538180,00 грн. (а.с.14-15 том 1).
01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Разом з тим, суд зазначає що спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Податковим кодексом України, тому суд вважає за потрібне застосувати податкове законодавство, яке діяло на час виникнення правовідносин.
Згідно п.1.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим зобов'язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.7.2 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як визначено п.п.7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 по 30.04.2010, за результатами якої складено довідку від 22.07.2010 № 1560/23-31337612 (а.с.18-33 том 1).
Згідно висновків довідки, перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» у декларації за травень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 422762,33 грн. Висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 115417,67 буде зроблено після отримання інформації про взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Науково-технічний центр «Алвіго», ПП «Завод металевої тари «АВАКС», ЗАТ «Макрохім», АТЗТ «СРЧ-Україна», ТОВ ТД «Реагент», АТЗТ «Альфа-Трейд».
З вищевикладеного вбачається, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області фактично не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Отже, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає за потрібне зазначити, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.
Таким чином, ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області не встановивши порушень з боку ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» при формуванні ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та не надавши за результатами проведеної перевірки до органів державного казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, допустив бездіяльність, яка суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».
Твердження представника першого відповідача про обов'язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст.7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього.
Доводи представника ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок, також судом до уваги не беруться, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.
Крім того, представниками позивача у судовому засіданні доведено правомірність нарахування суми ПДВ, що підлягає поверненню ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» з Державного бюджету України, долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями первинної бухгалтерської документації, що підтверджує факт здійснення господарської діяльності.
У судовому засіданні встановлено, що підставою відшкодування ПДВ за травень 2010 року є наявність від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) податку на додану вартість в попередньому періоді - березні-квітні 2010 року.
Так, представниками позивача до матеріалів справи подано копії: укладених угод між ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» та його контрагентами зазначеними у довідці податкової (а.с.67-256 том 1, а.с.3-179 том 3), реєстри отриманих та виданих податкових накладних (а.с.102-108 том 2, а.с.1-9 том 4), податкові накладні (а.с.10-161 том 4), рахунки-фактури (а.с.1-101 том 2), видаткові накладні (а.с.110-195 том 2), а також платіжні доручення, які свідчать про сплату позивачем ПДВ в ціні товару (а.с.9-117 том 6).
Оглядом вищезазначених документів встановлено, що позивачем у судовому засіданні доведено обґрунтованість суми ПДВ заявленої до відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 538180,00 грн.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що всі ці документи були надані позивачем ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області при здійсненні позапланової перевірки, за результатами якої і було складено довідку від 22.07.2010 № 1560/23-31337612.
Також слід зауважити, що у довідці від 22.07.2010 № 1560/23-31337612 ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначено, що перевіркою не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнано недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.
Представником ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області у судовому засіданні подано до матеріалів справи довідку про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» (а.с.122 том 6), з якої вбачається, що станом на час розгляду справи за декларацією від 21.06.2010 № 22079 за травень 2010 року обліковується залишок невідшкодованого податку на додану вартість в сумі 182017,67 грн.
Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області у судовому засіданні не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» податку на додану вартість за травень 2010 року, натомість представниками позивача доведено суду правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 182017,67 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 15 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 лютого 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій (бездіяльності) протиправною та стягнення з Державного бюджету надлишкове сплачений податок на додану вартість, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, яка виразилася у ненаданні до органу Державної казначейської служби України висновку про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» податку на додану вартість за травень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» (місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-ИЗ/1, ідентифікаційний код 31337612) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 182017,67 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімнадцять гривень шістдесят сім копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» (місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-ИЗ/1, ідентифікаційний код 31337612) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1852,37 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві гривні тридцять сім копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 20 лютого 2012 року.
СуддяК.О. Пляшкова