Категорія №8
Іменем України
15 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1171/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Каюди А.М.
секретаря: Єгорової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську до державного підприємства "Донбасантрацит" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,
01 лютого 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську до державного підприємства "Донбасантрацит" про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1924521,00 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про що видана довідка від 01.03.2011 року. Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість. Також зазначає, що за відповідачем станом на 25.01.2012 року лічиться податковий борг з ПДВ на загальну суму 1924521,00 грн., який виник з нарахованих, але не сплачених грошових зобов'язань по уточнюючому розрахунку з ПДВ №9000002590 від 03.01.2012 за листопад 2011 року. Сума податкового боргу з ПДВ також підтверджується актом звірки підписаним між позивачем та відповідачем. З метою погашення податкового боргу з ПДВ на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 11.07.2003 року №1/127 та другу податкову вимогу від 18.08.2003 року №2/131. У зв'язку з поверненням без виконання платіжної вимоги позивач просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач заявлені позовні вимоги визнав повністю, про що надав відповідну заяву, просив розглянути справу без його участі.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.
Державне підприємство “Донбасантрацит” зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 30.04.2003 року.
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, відповідач перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків з 13.05.2003 року.
Державне підприємство “Донбасантрацит”є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №100330616 серії НБ №103915.
Відповідач узгодив податкове зобов'язання з податку на додану вартість підприємств на загальну суму 1924521,00грн., подавши до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську уточнюючий розрахунок з ПДВ №9000002590 від 03.01.2012 за листопад 2011 року, в якому визначено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету 1832877 грн. та суму штрафу 91644 грн. (а.с. 43)
Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу також підтверджена актом звірки розрахунків від 25.01.2012 (а.с.44)
З метою погашення податкового боргу з податку на прибуток Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на адресу відповідача було надіслано: першу податкову вимогу № 1/127 від 11.07.2003 та другу податкову вимогу № 2/131 від 18.08.2003.
Станом на 14.06.2011 активи ДП "Донбасантрацит" згідно акту опису майна від 14.06.2011 року №18/24-036 були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом № 31786777 від 15.06.2011 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, термін дії податкової застави до 15.06.2016 року.
Платіжна вимога позивача №10 від 27.01.2012 про стягнення з відповідача податкового боргу з ПДВ на суму 100000 грн., була повернута позивачу без виконання відділенням банку у зв'язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили (а.с. 42).
Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення -податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.
Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у встановлені законодавством строки у добровільному порядку не сплачено, за підприємством утворився податковий борг у сумі 1924521,00 грн.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
З урахуванням приписів статті 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Зважаючи на визнання відповідачем позову та доведеність матеріалами справи наявності податкового боргу в заявленій сумі, суд дійшов висновку про прийняття визнання позову відповідачем та задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську до державного підприємства "Донбасантрацит" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити повністю.
Надати дозвіл спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську на погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість 1924521 грн. (один мільйон дев'ятсот двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) за рахунок майна Державного підприємства "Донбасантрацит" (м. Красний Луч, вул. Косіора, 10) що перебуває у податковій заставі
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 20.02.2012
СуддяА.М. Каюда