Категорія №12.3
Іменем України
13 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/313/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Колегії суддів
Головуючого Ковальової Т.І.
Суддів Коршикова С.К.
Цицюри О. О.
при секретарі Ворошило О.Є.
за участю сторін
позивача - ОСОБА_2
представника відповідача
Державної митної служби України Хрипко І.В.
Представника відповідача
Луганської митниці Масікевич А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної митної служби України, до Луганської митниці про визнання наказів про звільнення незаконними та їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
10 січня 2012 року відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, до Луганської митниці про визнання наказів про звільнення незаконними та їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що вона відповідно до наказу Луганської митниці № 232к від 11.08. 2000 року була прийнята на посаду інспектора Луганської митниці.
Наказом Луганської митниці №137к від 06.04.2009р переведена на посаду провідного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці.
Відповідно до наказу Держмитслужби України від 29.08.2011р. №764 комісією Держмитслужби України була проведена комплексна перевірка службової діяльності Луганської митниці за період роботи з 01.01.2009 по 30.08.2011 р.
За результатами проведеної перевірки комісією був складений акт від 15.09.2011р.
За наслідками проведеної перевірки Держмитслужбою України був виданий наказ № 2128-к від 29.09.2011р. «Про притягнення до відповідальності посадових осіб Луганської митниці». Пунктом 3 вказаного наказу припинено її перебування на державній службі за порушення присяги державного службовця на підставі п. 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Порушення присяги державного службовця на думку комісії виразилось у її не сумлінному виконанні службових обов'язків, передбачених п.2.1, п.2.3 посадової інструкції провідного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» (наказ Луганської митниці від 01.12.2010) при здійсненні митного оформлення єдиного неподільного товару «дробометний барабан, конвеєрний, періодичної дії..» з митною вартістю 240 640,05 грн. (21341,33 євро) та вагою 20000 кг (ВМД № 702140401/2011/000467) із стягненням мита за повною ставкою Митного тарифу України - 2%, затвердженого Законом України «Про митний тариф України».
Комісією зроблений висновок, що до вказаного митного оформлення необхідно було застосовувати вимоги ст.7 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 № 2681 якою визначено, що єдиний неподільний товар, вартість якого перевищує 200 євро та вага якого перевищує 50 кг, оподатковується митом за ставкою 20% від митної вартості товару.
На підставі наказу Держмитслужби України № 2128-к від 29.09.2011р. Луганською митницею був виданий наказ «По особовому складу» № 907-к від 30.09.2011р. п.1 якого передбачено: «вважати, що ОСОБА_2, провідному інспектору сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці припинено перебування на державній службі 30.09.2011 за порушення присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
З висновками комісії, які були викладені в акті по результатам перевірки, вона не згодна, та вважає їх неправильними.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (на який посилається комісія ДМСУ) оподаткування товарів, що безпосередньо ввозяться громадянами в несупроводному багажу, надходять на адресу громадян в вантажних, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес відправленнях, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умови оформлення ВМД та митного оформлення у порядку, передбаченому для суб'єктів ЗЕД при провадженні ними імпортних операцій.
Згідно з цим положенням Закону України у разі перевищення сукупної вартості товару 1000 євро або загальної маси 100 кг. на громадян розповсюджується виключно порядок митного оформлення, передбачений для суб'єктів ЗЕД с наданням дозвільних документів державних органів, що здійснюють різні види контролю (СЕС, радіологічний, екологічний та інші види контролю).
Пунктом 1.7 розділу 1 наказу ДМСУ від 12.01.2006р. №5, зареєстрованим в міністерстві юстиції 31.01.2006р. №81/11955, передбачено стягнення податків та зборів (обов'язкових платежів) за митне оформлення товарів, які надходять на адресу громадян, із застосуванням уніфікованої квитанції МД 1, за формою затвердженою наказом ДМСУ від 04.01.2005 №1 або вантажної митної декларації (ВМД), форма якої визначена ПКМУ від 09.06.1997 №574.
З урахуванням вказаних вимог законодавства була складена ВМД №702140401/11/000647 у режимі ЇМ 40 Г по якій нараховані та стягнені обов'язкові платежі.
Положення ст.7 Закону України № 2681-III від 13.09.2001 (на яку посилається комісія) у відношенні даного обладнання застосувати неможливо, так як товар ввозився як не комплект, у розібраному вигляді, в кількості 22 вантажних місць на 2 вантажних транспортних засобах (тягач, полупричип).
Крім того, листом ДМСУ від 31.01.2001 №3/15-5086-ЕП «Відносно застосування положень ЗУ № 2681-ПІ від 13.09.2001 при оподаткуванні особистих речей, товарів та транспортних засобів... » п.5.3 розділу 5 передбачене наступне: «Звертаємо вашу увагу на те, що єдиний неподільний товар - це товар в єдиному неподільному вигляді, який не відноситься до особистих речей за умови, що крім нього других товарів немає».
Більш того, другого визначення терміну «єдиний неподільний товар» у даний час в законодавстві не існує. Ні Митний кодекс України (ст.1 «визначення основних термінів»), ні Податковий кодекс України; ні наказ ДМСУ від 12.01.1996 № 5 (розділ №1- «Загальні положення»), на які посилається комісія ДМСУ не містить визначення терміну «єдиний неподільний товар».
Так як фактурна вартість обладнання, що ввозилась громадянином, складала 300 000 руб. РФ, а вага 20 000 кг., то керуючись ЗУ № 2681-ИІ від 13.09.2001 оподаткування товару здійснено відповідно ст.4 в частині, що стосується оподаткування товарів вартістю понад 1000 євро та вагою більше 100 кг.
Крім того, у ході митного оформлення, у відповідності до порядку визначення вартості товару, були залучені спеціалісти відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Луганської митниці, якими була визначена митна вартість у сумі 240640,05 грн. Таким чином основа нарахування митних платежів була збільшена з 85017 грн. (що складало 300 000 руб. РФ на день митного оформлення за курсом НБУ) до 240640,05 грн. і розмір нарахованих та сплачених податків по ВМД від 18.07.2011 №702140401/11/000647 склав 53903,37 грн., у тому числі: мито(2%) - 4812,08грн., ПДВ (20%) - 49090,57 грн.
Виходячи з наведеного, дане обладнання, з урахуванням норм діючого законодавства та роз'яснень митної служби, неможливо віднести до «єдиного неподільного товару», митне оформлення та оподаткування по вказаній ВМД було здійснено відповідно до діючого законодавства, а саме: ЗУ № 2681-III від 13.09.2001 (ст.4) та наказу ДМСУ від 12.01.2006 №5 (розділ 2 п.2.2 п.п. б).
Позивач вважає, що посилання в наказі на неправильне застосування нею діючого законодавства при розмитненні товару, несумлінне виконання службових обов'язків, порушення присяги державного службовця є безпідставними, а звільнення - незаконним.
Просила суд визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України №2128-к від 29.09.2011р. в частині припинення на державній службі за порушення присяги державних службовців провідного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці ОСОБА_2.
Визнати незаконним та скасувати наказ по особовому складу Луганської митниці № 907-к від 30.09.2011р.
Поновити її, ОСОБА_2, на роботі на посаді провідного інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці.
Стягнути з Луганської митниці на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2011р. до дня поновлення на роботі.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали свої позовні вимоги, надали додаткові пояснення та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач - Державна митна служба України позовні вимоги не визнала і надала заперечення, в яких вказала, що відповідно до наказу Держмитслужби України від 29.09.2011 № 2128-к ОСОБА_2, провідному інспектору сектору митного оформлення № 1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці, відповідно до статті 17 та пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено 30.09.2011 перебування на державній службі в митних органах України у зв'язку з порушенням ним Присяги державних службовців.
Матеріальними підставами для припинення перебування на державній службі позивача стали встановлені факти за результатами проведеної відповідно до наказу Держмитслужби України від 29.08.2011 № 764 комплексної перевірки службової діяльності Луганської митниці за період роботи з 01.01.2009 по 30.08.2011 (далі - комплексна перевірка).
Порядок проведення комплексних і тематичних перевірок митних органів з питань оперативно-службової діяльності регулюється наказом Держмитслужби України від 06.08.2003 № 526 (далі - Порядок проведення комплексних і тематичних перевірок), яким визначено, що вказані перевірки повинні забезпечити виявлення й припинення діяльності, що загрожує економічній безпеці держави, сприяти дотриманню вимог законодавства України з питань митної справи.
Під час проведення комплексної перевірки Луганської митниці за відповідними напрямками її роботи, комісією виявлені факти порушення посадовими особами митниці під час виконання своїх службових обов'язків вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також встановлені факти заподіяння збитків державі на загальну суму 2 575 706 грн.
Зокрема, за результатами проведення вибіркової перевірки митного оформлення товарів особовим складом Луганської митниці, які переміщувалися громадянами через митний кордон України за період 01.01.2009 - 30.08.2011 комісією встановлено порушення порядку оподаткування єдиного неподільного товару, що ввозиться у супроводжуваному багажі.
Так, комісією з проведення комплексної перевірки встановлено, що ОСОБА_2, провідним інспектором сектора митного оформлення № 1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці завершено митне оформлення єдиного неподільного товару «дробометний барабан, конвеєрний, періодичної дії ...» за вантажною митною декларацією від 18.07.2011 №702140401/2011/000467. При завершенні митного оформлення одержувачем товару сплачено до бюджету суму ввізного мита, яка розрахована ним за ставкою 2% від митної вартості товару відповідно до Закону України «Про Митний тариф України».
Однак, відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 №2681-111, митне оформлення єдиного неподільного товару, митна вартість якого перевищує 200 євро та вага перевищує 50 кг, що ввозиться (пересилається) громадянином у супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходить на адресу громадянина у міжнародному поштовому відправленні, здійснюється за умови його письмового декларування шляхом заповнення митної декларації, передбаченої для громадян, та після сплати громадянином або уповноваженою на те особою ввізного мита в розмірі 20 відсотків від митної вартості такого товару, податку на додану вартість та у передбачених законодавством України випадках акцизного та інших зборів.
Аналогічну правову норму передбачено також пунктом 3.1. Порядку справляння мита, податку на додану вартість і акцизного податку при митному оформленні товарів і транспортних засобів, що переміщуються громадянами через, митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.01.2006 № 5.
Позивач в адміністративному позові вказує на те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» оподаткування товарів, що безпосередньо ввозяться громадянами в несупроводному багажу, надходять на адресу громадян в вантажних, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес відправленнях, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умови оформлення ВМД та митного оформлення у порядку, передбаченому для суб'єктів ЗЕД при провадженні ними імпортних операцій.
Згідно з цією нормою права, як вказує позивач, у разі перевищення сукупної вартості товару 1000 євро або загальної маси 100 кг, на громадян розповсюджується виключно порядок митного оформлення, передбачений для суб'єктів ЗЕД із наданням дозвільних документів державних органів, що здійснюють різні види контролю.
Проте, стаття 7 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» є спеціальною нормою, яка регламентує порядок митного оформлення й оподаткування єдиного неподільного товару, що ввозиться (пересилається) в Україну, у відношенні до статей 3 та 4 вказаного Закону, якими передбачено загальний порядок митного оформлення й оподаткування товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України. Тому, положення статті 7 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» мають переважне застосування при митному оформленні єдиного неподільного товару.
Отже, ОСОБА_2, провідним інспектором сектора митного оформлення № 1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці, не дотримано вимогу частини першої статті 7 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» в частині застосування ставки ввізного мита в розмірі 20 відсотків від митної вартості товару та застосування ВМД, замість митної декларації передбаченої для громадян, під час митного оформлення, що призвело до недоборів митних платежів у сумі 51 978,25 грн.
Вказані вище факти несумлінного виконання службових обов'язків є неприпустимими в роботі посадових осіб митної служби України.
Відповідно до статті 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Статтею 41 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; митного огляду; обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.
Митними процедурами є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.3. посадової інструкції провідного інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці, затвердженої начальником Луганської митниці 01.12.2010, провідний інспектор сектору митного оформлення у своїй практичній діяльності постійно керується інтересами держави, суворо виконує чинне законодавство України про митну справу; у випадках, передбачених чинним законодавством, нараховує та стягує належні митні платежі, приймає на зберігання предмети, валюту, цінності, здає їх в касу або на склад митниці з належним оформленням документів.
У своїх письмових поясненнях провідний інспектор сектора митного оформлення № 1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці ОСОБА_2 зазначені порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів не спростовує.
Комісія з проведення комплексної перевірки вірно дійшла висновку, що ОСОБА_2, у період виконання нею службових обов'язків провідного інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці, несумлінно виконано свої посадові обов'язки та вчинено дії, які не сумісні з подальшим її перебуванням на державній службі, оскільки нею порушена Присяга державного службовця.
При виданні наказу від 29.09.2011 № 2128-к Держмитслужба України також виходила з наступного.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Згідно із статтею 413 Митного кодексу України особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Статтею 10 Закону України «Про державну службу» встановлено, що одним з основних обов'язків державних службовців є ефективна робота та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє забезпечення виконання покладених на державних службовців службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників, а також сумлінне виконання своїх службових обоє 'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу» та частини першої статті 413 Митного кодексу України позивачем була прийнята Присяга державних службовців, у якій він присягнув вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.
Тобто, ОСОБА_2 зобов'язана була виконувати свої обов'язки в суворій відповідності до чинного законодавства України з питань митної справи, Присяги державних службовців та безпосередньо до своєї посадової інструкції.
Законом, що визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, є Закон України «Про державну службу», а підстави припинення державної служби, крім загальних, передбачених Кодексом законів про працю України, визначені статтею 30 зазначеного Закону.
Згідно з пунктом 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, наказ Держмитслужби України від 29.09.2011 № 2130-к «Про припинення перебування на державній службі» видано Держмитслужбою України в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України, що вказує на відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування.
Вимога позивача про стягнення з Луганської митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.09.2011 є неправильною та незаконною, оскільки зазначена дата є фактично останнім робочим днем позивача, тобто її останнім днем перебування на посаді провідного інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці, за який вона отримала грошовий розрахунок у якості заробітної плати у загальному порядку.
Разом із тим відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Отже, законно вимагати стягнення середньомісячного заробітку можливо лише за період, який закінчується днем постановлення судового рішення, а не днем поновлення на роботі, як просить позивач, оскільки судове рішення не може розповсюджуватись на ті правовідносини, які можуть виникнути у майбутньому, після прийняття судового рішення. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник Державної митної служби України позовні вимоги не визнала і надала пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях.
Представник Луганської митниці позовні вимоги не визнав, підтримав надані Луганської митниці заперечення, пояснення представника Держаної митної служби України, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Луганської митниці № 232к від 11.08. 2000 року ОСОБА_2 прийнята тимчасово на посаду інспектора Луганської митниці (том 1, аркуш справи48)
Наказом Луганської митниці №137к від 06.04.2009р ОСОБА_2 переведена на посаду провідного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці (том 1, аркуш справи 85).
Відповідно до наказу Держмитслужби України від 29.08.2011р. №764 комісією Держмитслужби України була проведена комплексна перевірка службової діяльності Луганської митниці за період роботи з 01.01.2009 по 30.08.2011 р. (том №1, аркуш справи 211-239).
За результатами проведеної перевірки комісією був складений акт від 14.09.2011р., згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 не дотримано вимогу ч. 1 ст.7 Закону України № 2681 в частині застосування ставки ввізного мита в розмірі 20% від митної вартості товару та застосування ВМД, замість митної декларації передбаченої для громадян, під час оформлення, що призвело до недоборів митних платежів у сумі 51978,25 грн., тобто несумлінно виконано службові обов'язки передбачені пунктами 2.1,2.3 посадової інструкції провідного інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» (том 1, аркуш справи 131).
За наслідками проведеної перевірки Держмитслужбою України був виданий наказ № 2128-к від 29.09.2011р. «Про притягнення до відповідальності посадових осіб Луганської митниці». Порушення присяги державного службовця на думку комісії виразилось у не сумлінному виконанні службових обов'язків ОСОБА_2, передбачених п.2.1, п.2.3 посадової інструкції провідного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» (том №1, аркуш справи 71-74), не дотримано вимоги ст.7 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 № 2681 якою визначено, що єдиний неподільний товар, вартість якого перевищує 200 євро та вага якого перевищує 50 кг, оподатковується митом за ставкою 20% від митної вартості товару. Такі ж вимоги містять вимого п. 3.1 Порядку справляння мита, податку на додану вартість і акцизного податку при митному оформленні товарів і транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України 31.01.2006 року №81. (том 1, аркуш справи 112)
Пунктом 3 вказаного наказу № 2128-к від 29.09.2011р. припинено перебування на державній службі ОСОБА_2 за порушення присяги державного службовця на підставі п. 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (том №1, аркуш справи 119).
На підставі наказу Держмитслужби України № 2128-к від 29.09.2011р. Луганською митницею був виданий наказ «По особовому складу» № 907-к від 30.09.2011р. згідно якого ОСОБА_2, провідному інспектору сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці припинено перебування на державній службі 30.09.2011 за порушення присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (аркуш справи 58,70).
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну службу», та прийнятою ОСОБА_2. прийняла присягу державного службовця, яка передбачає, що вона повністю усвідомлюючи високу відповідальність, урочисто присягає, що буде вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституцію та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки (аркуш справи 86).
Згідно пунктів 2.1., 2.3. посадової інструкції провідного інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці, затвердженої начальником Луганської митниці 01.12.2010, провідний інспектор сектору митного оформлення у своїй практичній діяльності постійно керується інтересами держави, суворо виконує чинне законодавство України про митну справу; у випадках, передбачених чинним законодавством, нараховує та стягує належні митні платежі, приймає на зберігання предмети, валюту, цінності, здає їх в касу або на склад митниці з належним оформленням документів (аркуш справи 175).
Через митний кордон в Україну поставлявся дробометний барабан, конвеєрний, періодичної дії, модель 42236, рік випуску 1991, б/у, некомплект, у розібраному вигляді, який призначений для очищення сталевих і чавунних відливань від пригару… (аркуш справи(том №1, аркуш справи 179-210) з оформленням ВМД, запиту, службової записки до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Луганської митниці для перевірки правильності визначення митної вартості товарів, рішення про визначення митної вартості товарів. Фактурна вартість обладнання, що ввозилась громадянином, складала 300 000 руб. РФ, а вага 20 000 кг.
У відповідності до порядку визначення вартості товару, були залучені спеціалісти відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Луганської митниці, якими рішенням від 18.07.2011 року була визначена митна вартість у сумі 240640,05 грн. (21340,33 євро).( Том № 1 аркуш справи187, том № 2 аркуш справи 14).
Розмір нарахованих та сплачених податків по ВМД від 18.07.2011 року №702140401/11/000467 склав 53903,37 грн., у тому числі: мито (2%) - 4812,08грн., ПДВ (20%) - 49090,57 грн. Вірність заповнення ВМД, арифметичні розрахунки сторони не заперечують. ( том №1, аркуш справи 179-210, том №2 аркуш справи 8-15).
Відповідно до Положення про відділ контролю митної вартості та класифікації товарів Луганської митниці до функцій відділу , в тому числі, належить:
3.1. Участь у здійсненні процедур митного контролю та митного оформлення товарів у частині контролю за правильністю визначення їх митної вартості і контролю за правильністю класифікації згідно з УКТЗЕД.
3.2. Контроль за правильністю визначення заявленої декларантом митної вартості як бази оподаткування товарів з метою стягнення, передбачених законодавством, податків та зборів (обов'язкових платежів), під час проведення процедур митного контролю, митного оформлення та за результатами моніторингу електронних копій ВМД.
3.3. Контроль за правильністю класифікації та кодування товарів відповідно до УКТЗЕД під час проведення процедур митного контролю, митного оформлення та за результатами моніторингу електронних копій ВМД.
3.4. Контроль за правильністю визначення заявленої декларантом митної вартості товарів у разі зміни митного режиму, якщо така зміна передбачає сплату встановлених законодавством податків та зборів (обов'язкових платежів).
3.5. Розгляд, за запитами структурних підрозділів митниці, спірних і складних питань при визначенні митної вартості товарів, класифікації та кодуванні товарів за УКТЗЕД, що виникають в процесі здійснення митного оформлення товарів та прийняття відповідних рішень.
Координація діяльності та проведення перевірок підрозділів митного органу з питань контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та кодування товарів відповідно до УКТЗЕД.
Контроль за правильністю визначення митної вартості та контроль за правильністю класифікації та кодування товарів, відповідно до УКТЗЕД, після закінчення процедур митного контролю та митного оформлення товарів (том № 2, аркуш справи 18-23).
Публічна служба -це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Закріплений частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип обґрунтованості прийнятого рішення, в тому числі і рішення про звільнення особи, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Крім того, при перевірці рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність його вимогам чинного законодавства України, суд застосовує вимоги, які випливають із принципу пропорційності , тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Метою дотримання зазначеного принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:
1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти;
2) якщо рішення може обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей;
3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення;
4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі»засоби.
Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
Принцип розсудливості рішення означає, що суб'єкт владних повноважень, при прийнятті рішення, в тому числі рішення про припинення публічної служби особи, повинен керуватися виключно метою покладених на нього обов'язків, законами логіки та загальноприйнятими стандартами.
Відповідно до ст.. ст.. 407, 408, 413 Митного кодексу України посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.
Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Працівники, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, приймають урочисте зобов'язання.
Спеціальним законодавчим актом у сфері проходження публічної служби є Закон України «Про державну службу», який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну службу» державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
Статтею 30 Закону України «Про державну службу» визначено підстави припинення державної служби.
Державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.
Пунктом 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» визначено, що відмова державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону, є підставою припинення державної служби.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки». Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
На підставі частини 1 статті 14 вищенаведеного Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
В наказі Державної митної служби України № 2128-к від 29 вересня 2011 року «Про притягнення до відповідальності посадових осіб Луганської митниці», підставою звільнення позивача є порушення Присяги державного службовця (пункт 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»).
В мотивувальній частині Наказу Державної митної служби України, № 2128-к від 29 вересня 2011 року «Про притягнення до відповідальності посадових осіб Луганської митниці», зазначено, що позивачем ОСОБА_2 порушено Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання службових обов'язків, не дотримання нормативно-правових актів, що є неприпустимим для подальшого її перебування на державній службі.
Несумлінне виконання своїх обов'язків позивача ОСОБА_2, виходячи зі змісту наказу № 2128-к від 29 вересня 2011 року Держмитслужби України «Про притягнення до відповідальності посадових осіб Луганської митниці», та акту перевірки службової діяльності відділу адміністрування митних платежів Луганської митниці виразилося в тому, що ОСОБА_2 не дотримано вимог п. 3.1 Порядку справляння мита, податку на додану вартість і акцизного податку при митному оформленні товарів і транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України 31.01.2006 року №81, ст.7 Закону України Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 № 2681, в частині застосування ставки ввізного мита в розмірі 20% від митної вартості товару та застосування ВМД, замість митної декларації передбаченої для громадян, під час оформлення, що призвело до недоборів митних платежів у сумі 51978,25 грн., тобто несумлінно виконано службові обов'язки передбачені пунктами 2.1, 2.3 посадової інструкції провідного інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка».
Колегія суддів не може погодитися з вказаними висновками Держаної митної служби України виходячи з наступного.
Відповідно до 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» № 2681 від 13.09.2001 року товари, що безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі або пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, які надходять в Україну в одній депеші від одного відправника на адресу одного одержувача (незалежно від кількості відправлень), сумарна митна вартість яких, заявлена громадянином або визначена митним органом шляхом складення митної вартості усіх товарів, не перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою в розмірі 20 відсотків митної вартості, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.
Товари, що пересилаються на адреси громадян у вантажних та експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам в порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.
Оподаткування товарів, які безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі, пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, надходять на адресу громадян у міжнародних експрес-відправленнях або у вантажних відправленнях, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення в порядку, передбаченому для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у разі здійснення операцій з імпорту, з поданням дозволів (ліцензій) та сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання іноземного сертифіката, у випадках, установлених законодавством для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Митне оформлення та оподаткування єдиного неподільного товару, що ввозиться (пересилається) громадянином у супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходить на адресу громадянина у міжнародному поштовому відправленні, здійснюються відповідно до статті 7 цього Закону.
На підставі ст.. 7 вказаного Закону митне оформлення єдиного неподільного товару, митна вартість якого перевищує 200 євро та вага перевищує 50 кг, що ввозиться (пересилається) громадянином у супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходить на адресу громадянина у міжнародному поштовому відправленні, здійснюється за умови його письмового декларування шляхом заповнення митної декларації, передбаченої для громадян, та після сплати громадянином або уповноваженою на те особою ввізного мита в розмірі 20 відсотків від митної вартості такого предмета, податку на додану вартість та у передбачених законодавством України випадках акцизного та інших зборів.
Оподаткування єдиних неподільних товарів, що надходять на адреси громадян у вантажних та міжнародних експрес-відправленнях, здійснюється незалежно від митної вартості та ваги. Такі товари підлягають оподаткуванню ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами
Згідно з постановою Кабінет Міністрів України N 574 від 09.06.1997 року «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію вантажна митна декларація (далі - ВМД), (діючої на момент оформлення позивачкою товару 18.07.2011 року) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.
Автоматизована система митного оформлення - підсистема, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби і забезпечує використання електронних документів та електронних копій документів на паперових носіях посадовими особами митного органу для здійснення митних процедур.
Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що функціонує відповідно до положення, яке затверджується Держмитслужбою.
ВМД заповнюється:
на товари, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами (підприємцями) і митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно від їх вартості;
на товари, які підлягають державному експортному контролю;
на товари, які переміщуються в режимі митного складу;
на товари за кодами 8701, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТЗЕД, що безпосередньо ввозяться (пересилаються) фізичними особами на митну територію України або надходять на адресу фізичних осіб у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного використання;
на товари, які безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб або вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством;
на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством;
на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 03.12.2008 року «Деякі питання митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» установлено, що під час митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, визначення митної вартості для цілей оподаткування здійснюється з урахуванням таких особливостей:
під час митного оформлення товарів, що пересилаються на адресу громадян у міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, та/або загальна вага не перевищує 100 кілограмів, товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у несупроводжуваному багажі, сумарна митна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кілограмів, а також товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у супроводжуваному багажі, у тому числі ручній поклажі, та пересилаються на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях і сумарна митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 200 євро, та не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, а загальна вага перевищує 50 кілограмів та не перевищує 100 кілограмів, визначення їх митної вартості з метою оподаткування здійснюється без урахування вартості страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання митного кордону України;
за відсутності у митному органі інформації про ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, якщо митний орган відповідно до статті 249 Митного кодексу України самостійно визначає митну вартість, їх митна вартість визначається згідно з вимогами глави 47 Митного кодексу України;
під час ввезення будь-яким способом громадянами на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, та/або загальна вага перевищує 100 кілограмів, їх митна вартість визначається згідно з вимогами глави 47 Митного кодексу України. Митна вартість таких товарів заявляється у вантажній митній декларації;
у разі митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами, декларація митної вартості не подається.
На підставі п.1.7 наказу Державної митної служби України № 5 від 12.01.2006 року «Про затвердження Порядку справляння мита, податку на додану вартість і акцизного податку при митному оформленні товарів і транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) та плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, при митному оформленні товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами в супроводжуваному багажі, несупроводжуваному багажі та надходять на адресу громадян у вантажному відправленні, здійснюється із застосуванням:
уніфікованої митної квитанції МД-1 за формою, визначеною додатками 1-3 порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1 (далі - митна квитанція МД-1), затвердженого наказом Держмитслужби від 04.01.2005 N 1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за N 66/10346;
або вантажної митної декларації, форма якої визначена додатком 1 до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (далі - ВМД) .
2.2. При митному оформленні товарів:
а) сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро, та/або загальна вага яких не перевищує 100 кг, за уніфікованою митною квитанцією МД-1 (оглядовим розписом М 15), митною декларацією М 16 нараховуються такі види податків і зборів (обов'язкових платежів): ввізне мито за ставкою в розмірі 20 відсотків митної вартості товарів, податок на додану вартість, акцизний податок і плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, у випадках і за ставками, установленими законодавством;
б) сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, за ВМД нараховуються такі види податків і зборів (обов'язкових платежів): ввізне мито за повними ставками Митного тарифу України, податок на додану вартість, акцизний податок і плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, у випадках і за ставками, установленими законодавством.
2.3. Товари, що надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага не перевищує 100 кг, обкладаються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість і в установлених законодавством випадках акцизним податком.
2.4. Якщо сумарна митна вартість та/або загальна вага перевищують 1000 євро та/або 100 кг відповідно, то оподаткування товарів, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України, пересилаються в несупроводжуваному багажі в МЕВ або в МПВ, які надходять в Україну в одній депеші від одного відправника на адресу одного одержувача (незалежно від кількості відправлень), здійснюється з нарахуванням мита за повними ставками Митного тарифу України, податку на додану вартість, акцизного податку та плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, у випадках і за ставками, установленими законодавством, за ВМД та поданням дозволів (ліцензій) та сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання іноземного сертифіката, у випадках, установлених законодавством для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
3.1. Митне оформлення єдиного неподільного товару, митна вартість якого перевищує 200 євро та вага перевищує 50 кг, що ввозиться (пересилається) громадянином у супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходить на адресу громадянина в МПВ або в МЕВ, здійснюється за умови його письмового декларування шляхом заповнення митної декларації, передбаченої для громадян, та після сплати громадянином або вповноваженою на те особою ввізного мита в розмірі 20 відсотків від митної вартості такого предмета, податку на додану вартість та в передбачених законодавством України випадках акцизного податку.
3.2. Якщо митна вартість та вага неподільного товару не відповідає встановленим параметрам (200 євро та 50 кг), то митне оформлення такого товару здійснюється відповідно до глави 2 цього Порядку.
3.3. Митне оформлення єдиного неподільного товару, митна вартість якого не перевищує 200 євро, а вага не перевищує 50 кг, здійснюється за умови усного декларування. При цьому мито, податок на додану вартість, акцизний податок не нараховуються.
3.4. Митне оформлення єдиного неподільного товару, що надходить на адресу громадянина у вантажному відправленні, здійснюється за умови його письмового декларування шляхом заповнення митної декларації, передбаченої для громадян, та після сплати громадянином або вповноваженою на те особою ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України, податку на додану вартість і в установлених законодавством випадках акцизного податку.
Згідно з наказом Державної митної служби України «Про затвердження Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1» N 1 від 04.01.2005 року 1.2. Уніфікована митна квитанція МД-1 (далі - УМК) застосовується під час здійснення таких операцій:
прийняття на зберігання митним органом товарів відповідно до законодавства;
справляння митним органом з фізичних осіб та підприємств платежів, якщо законодавством не передбачено складання вантажної митної декларації на переміщувані через митний кордон України товари;
справляння митним органом з фізичних осіб грошової застави у випадках, установлених законодавством.
Із аналізу вищенаведених нормативних актів вбачається, що позивачкою ОСОБА_2 вірно прийнято до оформлення вантажно-митну декларацію (ВМД) на переміщуваний товар - дробометний барабан громадянином ОСОБА_6 через митний кордон України і вона не мала законного на те права прийняти та оформити митну декларацію передбачену для громадян (МД-1), як того вимагалося в акті перевірки (т.1 а.с.131).
Відповідно до ч. І ст. 249 Митного Кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами.
Митна вартість товару, заявлена власником, складала 84 000,00 грн.
Однак не погодившись із заявленою митною вартістю товару, позивач використала надане їй право ( ч.2 ст.249 Митного Кодексу України) та направила електронний запит до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Луганської митниці стосовно визначення митної вартості переміщуваного товару.
Відповідно до Положення про відділ контролю митної вартості та класифікації товарів Луганської митниці, затвердженого наказом Луганської митниці № 462 від 15.07.2010 р. функціями відділу є:
п.3.5. Розгляд за запитами структурних підрозділів митниці спірних і складних питань при визначенні митної вартості товарів, класифікації та кодування товарів за УКТЗЕД, що виникають в процесі митного оформлення товарів та прийняття відповідних рішень.
Направлення електронного запиту та отримання рішення по ньому передбачено технічними можливостями автоматизованої системи митного оформлення за умови оформлення саме ВМД.
Рішенням відділу контролю митної вартості була встановлена митна вартість товару у розмірі 240 640,05 грн.
Наказом Держмитслужби України № 5 від 12.01.2006р. «Про затвердження Порядку справляння мита, податку на додану вартість і акцизного податку при митному оформленні товарів і транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», передбачено:
2.2. При митному оформленні товарів:
б) сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, за ВМД ( га140-07,910а-2007-п ) нараховуються такі види податків і зборів (обов'язкових платежів): ввізне мито за повними ставками Митного тарифу України ( 2371а-14, 23716-14, 237ІВ-14, 237ІГ-14 ), податок на додану вартість, акцизний податок і плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, у випадках і за ставками, установленими законодавством.
Оформлення товару за ВМД не передбачає застосування ставок податків, відмінних від ставок Єдиного митного тарифу, оскільки спроба зміни кількісних показників ставок є несанкціонованим втручанням в єдину автоматизовану систему.
Слід зазначити, що митним законодавством не передбачено яку технічну документації слід витребувати, або мати технічний висновок, експертизу компетентного органу для визначення єдиного неподільного товару, який конкретно переміщається через кордон.
Відповідно до ст.. 183 Цивільного кодексу України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Позивач не має на те законодавчо встановлених обов'язків, кваліфікації, щоб самій дослідити переміщаємий товар, у даному випадку - дробометний барабан, і зробити висновок чи може він діяти без будь якої деталі, тобто є подільним чи неподільним товаром. Цей обов'язок також не передбачений Положенням про відділ контролю митної вартості та класифікації товарів Луганської митниці та «Порядком роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №602 від 24.06.2009 року. Тому позивач вірно виходила із ціни товару та його ваги, цілком законно застосувала ст.. 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» № 2681 від 13.09.2001 року, а не ст.. 7 вказаного Закону.
Таким чином, висновки відповідачів щодо порушення Присяги державного службовця, шляхом несумлінного виконання своїх обов'язків є безпідставними та необґрунтованими.
До того ж, відповідачами порушено порядок звільнення.
Закон України «Про державну службу» передбачає застосування до винної особи публічно-правового примусу - припинення державної служби, шляхом звільнення. Але вказаний Закон не передбачає чітко визначеного процесуального порядку. Такий порядок передбачений нормами КЗпП України та Дисциплінарним статутом митної служби України.
Дисциплінарний статут митної служби України від 06.09.2005 року визначає суть службою дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог закону України «Про державну службу».
При звільнені ОСОБА_2 не дотримано вимог ч.2 п.31 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України № 2805 від 06.09.2005 року - застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування, чого не було зроблено відповідачами.
Строки застосування дисциплінарного стягнення відповідачами додержані.
Таким чином, сукупність зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів дають суду підстави вважати, що оскаржуваний в частині наказ відповідача про звільнення її з посади, прийнято суб'єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено по відношенню до позивача, без дотримання рівності перед законом.
Колегія суддів вважає Наказ Державної митної служби України №2128-к від 29 вересня 2011 року в частині, щодо звільнення ОСОБА_2 противоправним і таким, що підлягає скасуванню. Відповідно не може відповідати діючому законодавству України наказ Луганської митниці № 907-к від 30.09.2011 року в частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади, так як він виданий на підставі наказу Державної митної служби України №2128-к від 29 вересня 2011 року і який також підлягає скасуванню.
На підставі викладеного ОСОБА_2 підлягає поновленню на роботі.
Згідно ст.. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середньомісячна заробітна плата позивачки становить 3724,16 грн., а середня заробітна плата за один робочий день становить 169,28 грн. (том 2, аркуш справи 41-42).
Позивачка працює у Луганській митній службі з п'ятиденним робочим тижнем, що не заперечують сторони по справі.
Вимушений прогул позивача становить з 01 жовтня 2011 року 94 дні. За час вимушеного прогулу підлягає сплаті сума 15912,32 грн. (169,28 х 94 = 15912,32 грн.)
Керуючись ст..ст. 2,3, 9, 11, 17-18, 71,94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної митної служби України, до Луганської митниці про визнання наказів про звільнення незаконними та їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України від 29 вересня 2011 року № 2128 в частині щодо припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі - провідного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Визнати незаконним та скасувати наказ Луганської митниці від 30 вересня 2011 року № 907-к «По особовому складу» щодо звільнення з займаної посади ОСОБА_2.
Поновити ОСОБА_2 на посаді провідного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці Державної митної служби України.
Стягнути з Луганської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 15912,32 грн. ( п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дванадцять грн.. 32 коп).
Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за вимушений прогул в межах стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2012 року.
СуддяТ.І. Ковальова