Категорія №11.5
Іменем України
17 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/980/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю:
представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідача: Литвин І.А., Кравцової К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними,-
04 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними.
В обґрунтування позову зазначено, що приватне підприємство «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» зареєстровано за адресою АДРЕСА_1. 22.09.2011 за вищезазначеною адресою Артемівським ВДВС Луганського МУЮ відносно боржника ОСОБА_5 проведено виконавчі дії по звільненню приміщення. При цьому, яке саме судове рішення виконувалось державний виконавець позивача не повідомив, посилаючись на те, що приватне підприємство «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» не є стороною виконавчого провадження. Пояснення засновника та керівника приватного підприємства «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» ОСОБА_1 про те що за даною адресою боржник відсутній, а Приватне підприємство «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» не є боржником відповідачем до уваги не приймалися. Додатково зазначив, що керівник приватного підприємства «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» ОСОБА_1 була вимушена за власні кошти вирішувати питання щодо відвантаження та транспортування меблів, ділових паперів, літератури, побутових приладів тощо, оскільки у державного виконавця були відсутні засоби відвантаження та транспортування речей позивача.
У зв'язку з цим Приватне підприємство «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» було без рішення суду виселена з приміщення, що створило перешкоди в підприємницькій діяльності юридичної особи.
Дані дії відповідача позивач вважає незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, просить визнати направомірними примусові виконавчі дії Артемівського ВДВС Луганського МУЮ, здійснені 22.09.2011 за адресою АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 23 листопада 2011 року провадження по вищезазначеній справі закрито.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012 ухвалу Луганського окружного адміністративного суд від 23.11.2011 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 06.02.2012 дану справу прийнято до провадження суддею Смішливою Т.В.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Зазначили, що правомірність знаходження ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» за адресою: АДРЕСА_1 підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення та пояснили, що на виконанні Артемівського ВДВС Луганського МУЮ знаходилсь ухвала Артемівського районного суду м. Луганська № 2-3557 від 19.09.2007 про заборону повному товариству «Ареф'єв і К» та ОСОБА_5 відчужувати у будь-який спосіб нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, заборону повному товариству «Ареф'єв і К» та ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії по демонтажу, іншому погіршенню стану нежилого приміщення за вказаною адресою та виконавчий лист № 2-163 від 17.03.2009, виданий Артемівським районним судом м. Луганська про зобов'язання ОСОБА_5 звільнити нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вищевказаних виконавчих документів Артемівським ВДВС Луганського МУЮ відкриті виконавчі провадження. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 18.11.2010 № 22ц-14100/10 надано дозвіл Артемівському ВДВС Луганського МУЮ на примусове входження до нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення проведення виконавчих дій при примусовому виконанні ухвали Артемівського районного суду м. Луганська № 2-3557 від 19.09.2007. Крім того, ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 04.03.2011 № 6/1203/16/2011 державному виконавцю надано дозвіл на примусове входження до приміщення за адресою: АДРЕСА_1, та виселенню боржника, а також інших осіб, які займають вищевказане приміщення. Державним виконавцем направлено попередження сторонам виконавчого провадження про проведення виконавчих дій на 22.09.2011. Постановою Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 19.09.2011 до проведення виконавчих дій залучено працівників органів внутрішніх справ. 22.09.2011 виходом державного виконавця за адресою . Луганськ, кв. Луганський, 13-А, стан приміщення зафіксовано на відео-плівку та складено відповідний акт. Також державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_5 за вказаною адресою не знаходиться, майно належне йому не виявлено, а за вказаною адресою знаходиться Приватне підприємство «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери», яку було виселено. Вищевказане приміщення передане на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_6 про що складено відповідний акт. 23.09.2011 державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчого провадження, копії даних постанов направлено сторонам виконавчого провадження. Також зазначив, державним виконавцем в присутності понятих були зачитані необхідні процесуальні документи на підставі яких проводяться виконавчі дії, що також зафіксовано відео-записом, зробленим працівниками Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області. Вважав дії державного виконавця під час проведення виконавчих дій 22.09.2011 правомірними.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що приватне підприємство «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» (код 34642311) зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 20 жовтня 2006 року за № 1381020000009864 за адресою: 91029, м. Луганськ, кв. Луганський, будинок 13-А, приміщення 2. (а.с.6).
Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська №2-3557 від 19.09.2007 заборонено повному товариству «Ареф'єв і К» та ОСОБА_5 відчужувати у будь-який спосіб нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1, та вчиняти будь-які дії по демонтажу, іншому погіршенню стану нежилого приміщення за вказаною адресою (а.с.34).
На підставі вищезазначеної ухвали суду Артемівським ВДВС Луганського МУЮ прийнято постанову від 25.09.2007 про відкриття виконавчого провадження про заборонено повному товариству «Ареф'єв і К» та ОСОБА_5 відчужувати у будь-який спосіб нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1, та вчиняти будь-які дії по демонтажу, іншому погіршенню стану нежилого приміщення за вказаною адресою (а.с.35).
Постановою Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 18.03.2009 № 11888449 відкрито виконавче провадження щодо зобов'язання ОСОБА_5 звільнити нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1.(а.с.36).
Під час виконання вказаних судових рішень державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчать оглянуті під час розгляду справи матеріали виконавчого провадження, у тому числі акти державного виконавця від 09.04.2010 та від 05.11.2010, долучені до матеріалів справи, згідно яких боржник ОСОБА_5 за вищевказаною адресою не знаходився. За вказаною адресою знаходилась гр. ОСОБА_1 (а.с. 130-132)
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області у справі № 22ц-14100/10 від 18.11.2010 надано дозвіл Артемівському ВДВС Луганського МУЮ на примусове входження до нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення проведення виконавчих дій при примусовому виконанні ухвали Артемівського районного суду м. Луганська № 2-3557 від 19.09.2007 про заборону повному товариству «Ареф'єв і К» та ОСОБА_5 відчужувати у будь-який спосіб нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1, та вчиняти будь-які дії по демонтажу, іншому погіршенню стану нежилого приміщення за вказаною адресою. (а.с.37-38).
Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 04.03.2011 у справі № 6/1203/16/2011 задоволено подання Артемівського ВДВС Луганського МУЮ та надано дозвіл державному виконавцю та особам, які залучаються до проведення виконавчих дій на примусове входження до приміщення за адресою: АДРЕСА_1, та виселення боржника, а також інших осіб, які займають вищевказане приміщення. (а.с.39-40).
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
З метою виконання вказаної ухвали суду, а також ухвали суду № 2-3557 від 19.09.2007 та виконавчого листа № 2-163 від 17.03.2009 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ 06.06.2011 направлено на адресу стягувача та боржників ПТ «ОСОБА_5 і К» та ОСОБА_5 повідомлення про призначення примусових дій на 10.06.2011 на 10 годину (а.с. 128)
Про те, що вказане повідомлення було отримано також ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» свідчить заява представника ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» ОСОБА_1 начальнику Артемівського ВДВС Луганського МУЮ про відкладення виконавчих дій, призначених на 10.06.2011 (а.с. 129)
У зв'язку з тим, що у добровільному порядку спірне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 звільнено не було, державним виконавцем 19.09.2011 винесено постанову про залучення до проведення виконавчих дій, призначених на 22.09.2011, працівників органів внутрішніх справ. (а.с. 137)
Листом від 20.09.2011 державний виконавець повідомив про призначення виконавчих дій з виселення на 22.09.2011 стягувача та боржника. (а.с. 138)
Як вбачається з акту державного виконавця від 22.09.2011 виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_5 за вказаною адресою не знаходиться, майно належне йому не виявлено, а за вказаною адресою знаходиться Приватне підприємство «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери», яке було виселено. Вищевказане приміщення передане на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_6 (а.с. 163)
Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, оскаржити дії державного виконавця у порядку ст. 181 КАС України мають право тільки учасники виконавчого провадження, їх представники, інші залучені до виконавчого провадження особи. ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» не є стороною виконавчого провадження, іншою особою, що приймає участі у виконавчому провадженні у будь-якій якості, та не залучалась до проведення виконавчих дій, а тому має право звернутися з адміністративним позовом у разі порушення своїх прав та інтересів державним виконавцем під час виконання виконавчих дій на загальних підставах, як до суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, положення статті 181 КАС України, у тому числі і строки звернення до суду та строки розгляду справи у даному випадку не застосовуються, тому посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду є необґрунтованими.
На час виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV “Про виконавче провадження” (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI “Про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)”(далі - Закон № 606).
Згідно Закону України “Про виконавче провадження” - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Виконання рішення про виселення боржника регламентовано статтею 78 Закону № 606, відповідно до якої державний виконавець перевіряє стан виконання рішення про виселення боржника на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення. Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем.
Як встановлено судом державний виконавець повідомив боржника про проведення примусових виконавчих дій з виселення 22.09.2011 шоляхом направлення на його адресу відповідного повідомлення, що підтверджено витягом з книги реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 170)
Посилання представника позивача на те, що таке повідомлення направлено у строк менше ніж за 15 днів до виселення суд вважає необґрунтованим, так як п'ятнадцятиденний термін, передбачений статтею 25 Закону № 606, надається для добровільного виконання рішення про виселення. Добровільно божник рішення суду про виселення та звільнення приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не виконав, а тому вказаний строк до проведення примусових дій з виселення не застосовується.
Статтею 78 Закону № 606 передбачено, що примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Однак, ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 04.03.2011 у справі № 6/1203/16/2011 надано дозвіл державному виконавцю та особам, які залучаються до проведення виконавчих дій на примусове входження до приміщення за адресою: АДРЕСА_1, та виселенню боржника, а також інших осіб, які займають вищевказане приміщення.
Тобто, державним виконавцем виконувалось судове рішення, яким передбачено виселення всіх осіб, які займають приміщення за адресою: АДРЕСА_1 без зазначення конкретного переліку таких осіб. Вказана ухвала суду набрала законної сили, а тому підлягає виконанню.
Посилання представника позивача на те, що місцезнаходження ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано державним реєстром та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому державний виконавець не мав права здійснювати примусові дії з виселення суд вважає не обґрунтованими.
З постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 у справі № 2а-7201/11/1270 за позовом Луганської обласної організації Партія захисників Вітчизни до управління Луганської міської ради з питань регуляторної політики та підприємництва, ПП “Адвокатська компанія “Андрєєва і партнери”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Луганська міська рада, державна податкова інспекція Артемівського району м.Луганська про визнання частково недійсним свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, припинення юридичної особи вбачається, що державним реєстратором Луганської міської ради 20.10.2006 зареєстровано юридичну особу Приватне підприємство "Адвокатська компанія" "ОСОБА_1 і партнери" за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 2, на підставі наданого державному реєстратору договору позички нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного ПП "Адвокатська компанія" "ОСОБА_1 і партнери" з ПТ "Ареф'єв і К", який на той час був власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 106-120)
Вказане підтверджено також рішенням засновника ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» ОСОБА_1 від 17.10.2006, відповідно до якого місцезнаходження приватного підприємства визначається за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2 на підставі договору позички від 17.10.2006, термін дії якого одинадцять місяців, укладеного з ПТ "Ареф'єв і К" (а.с. 146)
Однак, згідно витягу з Державного реєстру правочинів право власності ПТ "Ареф'єв і К" на приміщення за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2 припинено у зв'язку з укладанням договору купівлі-продажу від 13.11.2006 з ОСОБА_5. Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 13.10.2008 вказаний договір купівлі-продажу визнано недійсним. Договір купівлі-продажу зазначеного приміщення, укладений 19.09.2006 між ПТ "Ареф'єв і К" та Луганською міською радою, визнано недійсним рішенням Луганського апеляційного господарського суду від 06.08.2007. (а.с. 139-141)
Суд вважає за необхідне зазначити, що свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи є документом, який підтверджує факт здійснення державної реєстрації ПП “Адвокатська компанія “Анрдреєва і партнери” та не дає вказаній юридичній особі права користування приміщенням за адресою місцезнаходження суб'єкта, що вказане у свідоцтві.
Продовж розгляду справи суд неодноразово пропонував представникам позивача надати суду відповідний договір оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1, який би підтвердив правомірність знаходження ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» за вказаною адресою на час проведення примусових виконавчих дій. Однак, вказаний договір позивачем так і не було надано суду. Представник позивача пояснив, що після закінчення строку дії договору позички від 17.10.2006, укладеного з ПТ "Ареф'єв і К" строком на одинадцять місяців, ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» уклало договір оренди спірного приміщення з ОСОБА_5 строком на 2 роки 11 місяців. Укладання договору оренди приміщення на більш тривалий термін вимагає його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (статті 793 та 794 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що дія договору позички від 17.10.2006 закінчилась 17.09.2007, то договір оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1, з ОСОБА_5 позивач повинен був укласти не пізніше 17.09.2007. Таким чином дія договору оренди приміщення закінчилась 17.08.2010. Продовжити термін дії вказаного договору позивач вже не мав права, так як ОСОБА_5 втратив право власності на дане приміщення за рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 13.10.2008.
Тобто, позивачем не доведено правомірність знаходження ПП «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» 22.09.2011 за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства, виселення боржника та звільнення приміщення № 2 за адресою АДРЕСА_1 від інших осіб проведено державним виконавцем в межах відкритого виконавчого провадження та на виконання вимог ухвали Артемівського районного суду м. Луганська від 04.03.2011 у справі № 6/1203/16/2011.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій при проведенні примусових виконавчих дій 22.09.2011 за адресою: АДРЕСА_1, прим. 2, а тому, викладені у позовній заяві доводи позивача суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу у справі, який не є суб'єктом владних повноважень, не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Адвокатська компанія «ОСОБА_1 і партнери» до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 20 лютого 2012 року.
Суддя Т.В. Смішлива