Категорія №8.2.1
Іменем України
14 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/716/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ушакова Т.С.,
при секретарі Разіній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000032320,-
19.01.2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000032320.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12 грудня 2011 року керівнику ТОВ «Яхонт ЛТД» була вручена копія Наказу №966 від 12.12.2011 року про проведення з 12.12.2011 року по 13.12.2011 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Егеста» код 37156841 за червень 2011 року, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України. Даний наказ був отриманий позивачем 12.12.2011 року, тобто в той самий день коли ДПІ в Артемівськом районі у м. Луганську розпочала згідно Наказу № 966 від 12.12.2011 року відповідну перевірку. Разом з наказом на перевірку ТОВ «Яхонт ЛТД» отримало письмовий запит про надання завірених копій первинних та зведених документів по взаємовідносинам з ПП «Егеста» за червень 2011 року. 12.12.2011 року ТОВ «Яхонт ЛТД» виконало ці вимоги та надало до ДПІ в Артемівськом районі у м. Луганську всі необхідні документи згідно вищевказаного запиту, які підтверджували господарські взаємовідносини підприємства з ПП «Егеста» за червень 2011 року. Цей факт підтверджує супровідний лист вих. № 514 від 12.12.2011 року, в якому стоїть штамп ДПІ в Артемівськом районі у м. Луганську про одержання.
Не зважаючи на це, 20.12.2011 року відповідач вручив позивачу копію Акту №535/23-20/21762903 від 20.12.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Егеста» код 37156841 за червень 2011 року», на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року №0000032320, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» (код ЄДРПОУ 21762903) за податком на додану вартість на 132 517 грн.
Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не враховані положення діючого законодавства та необґрунтовано зроблені висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» і тому відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо правильності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.
Між ТОВ «Яхонт ЛТД» в особі генерального директора ОСОБА_2 та ПП «Егеста» код 37156841 в особі директора ОСОБА_3, був укладений договір від 04.01.2011 року № 04/01-11П на поставку електрообладнання. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору з обох сторін були виписані видаткові та прибуткові накладні, рахунки фактури та податкові накладні. Вказані документи є документами первинного бухгалтерського обліку та були оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996 (зі змінами та доповненнями).
Згідно видаткових накладних, виписаних ПП «Егеста», товар отримав особисто генеральний директор ОСОБА_2 згідно довіреностей № 195/1 від 01.06.2011 року, № 201 від 07.06.2011 року, № 221 від 15.06.2011 року, № 243 від 20.06.2011 року, завірені копії яких були надані в ході перевірки.
Оплата на адресу ПП «Егеста» за отриманий товар була здійснена ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» у безготівковій формі на загальну суму 795 096,27 грн., в тому числі ПДВ 132 516,04 грн., згідно наступних платіжних доручень від 03.08.2011 року №1836 та №1837; від 18.08.2011 року № 2025 та від 29.08.2011 року №2061.
В Акті перевірки №535/23-20/21762903 від 20.12.2011 року ДПІ в Артемівськом районі у м. Луганську було зроблено висновок про завищення податку на додану вартість у сумі 132 516,04 грн. та порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) обґрунтовується тим, що ТОВ «Яхонт ЛТД» придбало електрообладнання у ПП «Егеста», у якого відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, тому, згідно до ч. 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, тому така угода має протиправний характер та є нікчемною.
За здійснені в червні 2011 року господарські операції з ПП «Егеста», ТОВ «Яхонт ЛТД» сплатило відповідні податки до бюджету з додержаннями норм діючого податкового законодавства України.
Підставою для відповідальності є наявність умислу на укладення (вчинення) угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, однак в Акті перевірки №535/23-20/21762903 від 20.12.2011 року відсутні будь-які докази в обґрунтування умислу позивача на вчинення правочинів, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.
Таким чином, враховуючи, що здійснення господарських операцій між ТОВ «Яхонт ЛТД» та ПП «Егеста» підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення суми грошових зобов'язань позивачу з податку на додану вартість.
Позивач вважає, що посадовими особами ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську були грубо порушені права ТОВ «Яхонт ЛТД», дії відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Егеста» код 37156841 за червень 2011 року, які були оформлені Актом перевірки №535/23-20/21762903 від 20.12.2011 року є протиправними, а отже є протиправним і саме повідомлення-рішення від 12.01.2012 року №0000032320 Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» (код ЄДРПОУ 21762903) за податком на додану вартість на 132 517 грн.
01.02.2012 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000032320, визнати протиправною та скасувати вимогу від 23.01.2012 року № 48.
Ухвалою суду від 14.02.2012 року залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000032320, визнання протиправною та скасування вимоги від 23.01.2012 року № 48 в частині вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги від 23.01.2012 року № 48 у зв'язку з відкликанням даної частини позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що на підставі направлення від 12.12.2011 року № 700, виданого ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську, на підставі п.п. 78.1.11, п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), та згідно з постановою від 30.11.2011 року старшого слідчого по ВВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.Н., та відповідно наказу від 12.12.2011 року № 966, виданого ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД», код ЄДРПОУ 21762903, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Егеста», код ЄДРПОУ 37156841, за червень 2011р.
Направлення від 12.12.2011 року № 700 та копію наказу органу ДПС пред'явлено та вручено 12.12.2011 року під розписку директору ТОВ «Яхонт ЛТД» ОСОБА_2 до початку перевірки, як це і передбачає п. 78.4 ст. 78 ПК України .
Перевірку проведено з 12.12.2011 року по 13.12.2011 року з відома та в присутності директора підприємства ОСОБА_2.
На письмовий запит, вручений директору ТОВ «Яхонт ЛТД» ОСОБА_2 12.12.2011 року, підприємством надано до ДПІ копії первинних документів (супровідний лист від 12.12.2011 року № 514), перелік яких зазначено на стор. 6 та 22 акта перевірки. Проте, ТОВ «Яхонт ЛТД» надано до перевірки не повний пакет документів, про що зазначено на стор. 8,9 акту перевірки. Тому фахівці ДПІ мали всі законні підстави для здійснення перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» та перевіряючим було дотримано порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
На підставі аналізу податкової звітності та наданих до перевірки документів за червень 2011 року встановлено, що ТОВ «Яхонт ЛТД» сформовано податковий кредит від ПП «Егеста» в сумі 132 516 грн. Позивачем укладено договір на придбання електрообладнання у контрагента-постачальника ПП «Егеста» (код ЄДРПОУ 37156841) від 04.01.2011 року № 04/01-11П. За результатами аналізу вищезазначеної угоди встановлено, що контрагентами не належним чином виконані умови договору. А саме пунктом 1.1 договору від 04.01.2011 року № 04/01-11П зазначено, що постачальник - ПП «Егеста» здійснює поставку, а покупець - ТОВ «Яхонт ЛТД» приймає товар (електрообладнання) в асортименті та кількості, зазначених в рахунках-фактурах. Згідно п. 2.1 вказаного договору ціна постачаємого товару зазначається в рахунках-фактурах. Відповідно п. 3.1 замовлений товар поставляється в строки, вказані у рахунках-фактурах. Таким чином, істотною умовою договору від 04.01.2011р. № 04/01-11П та його невід'ємної частиною (п. 1.2 договору) є рахунки-фактури.
ТОВ «Яхонт ЛТД» не надано до перевірки рахунки-фактури, які згідно умов договору від 04.01.2011р. № 04/01-11П повинні бути виписані постачальником - ПП «Егеста» та надані на адресу покупця - ТОВ «Яхонт ЛТД».
В ході перевірки встановлено, що електрообладнання, придбане у ПП «Егеста», від імені ТОВ «Яхонт ЛТД» отримувала директор підприємства - ОСОБА_2 Проте, журнал обліку виданих довіреностей на підтвердження факту здійснення операцій з придбання та оприбуткування цінностей (електрообладнання) ТОВ «Яхонт ЛТД» до перевірки не надано.
Згідно реєстраційних даних ПП «Егеста» посадовими особами підприємства є директор - ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2), посада головного бухгалтера штатним розкладом не передбачена. Податкова накладна від 20.06.2011 року № 6, виписана на ім'я ТОВ «Яхонт ЛТД», підписана невстановленою особою - ОСОБА_5 та скріплена печаткою ПП «Егеста». Кількість працюючих на ПП «Егеста» згідно розрахунку 1 ДФ за II квартал 2011 року складає 1 особа. Таким чином, у ПП «Егеста» відсутні законно наймані працівники. Враховуючи вищезазначене, єдиною посадовою особою на підприємстві, відповідальною за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, а також за утримання і внесення податку до бюджету, є директор ПП «Егеста» - ОСОБА_3, але податкова накладна була виписана іншою невідомою особою.
На порушення п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1401/18696 (діяв в момент виписки податкової накладної та виникнення податкових зобов'язань), яким зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця, податкова накладна від 20.06.2011 року № 6, виписана ПП «Егеста» на ім 'я ТОВ «Яхонт ЛТД», підписана ж уповноваженою особою та не може бути підставою для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.
За результатами аналізу наданої до перевірки виписки за період з 01.06.2011 року по 01.09.2011 року встановлено відсутність печатки АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві (МФО 380805), яка засвідчує дійсність проведення розрахункових операцій. Платіжні доручення на підтвердження факту перерахування грошових коштів на користь ПП «Егеста», до перевірки не надані.
Таким чином, представник відповідача вважає, що факт сплати ТОВ «Яхонт ЛТД» за придбаний у ПП «Егеста» товар (електрообладнання) не підтверджуються оформленими належним чином документами.
Згідно умов договору, укладеного ТОВ «Яхонт ЛТД» по взаємовідносинам з ПП «Егеста» (п. 3.3 договору від 04.01.2011 року № 04/01-11П), поставка товару (електрообладнання) покупцю здійснюється транспортом постачальника або покупця.
Товарно-транспортні накладні та інші документи, підтверджуючи транспортування товару (електрообладнання), придбаного ТОВ «Яхонт ЛТД» у ПП «Егеста», до перевірки не надані.
Товарно-транспортні накладні та інші документи, підтверджуючи транспортування товару, до перевірки не надані, що свідчить про відсутність доказів щодо дійсності проведення операцій з відвантаження та фактичного отримання ТОВ «Яхонт ЛТД» електрообладнання, придбаного у ПП «Егеста».
Враховуючи вищенаведене, у ТОВ «Яхонт ЛТД» відсутні підстави для відображення господарських операцій з придбання товару (електрообладнання) у ПП «Егеста» в бухгалтерському та податковому обліку.
За результатами аналізу даних АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що контрагент позивача ПП «Егеста» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 30.08.2010 року за № 13841020000002576, взято на податковий облік Алчевською об'єднаною ДПІ 31.08.2010 року за № 38058, стан платника - 3 «Прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)», свідоцтво платника ПДВ від 15.09.2010 року № 100301392 анульовано 22.09.2011 року у зв'язку з обсягом постачання платникам ПДВ меншим за 50%.
В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведення операцій та надання послуг встановлено, що у ПП «Егеста» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня: відсутні будь-які складські приміщення, устаткування, автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг (основний вид діяльності підприємства: інші види оптової торгівлі), що робить фактичне виконання умов угод неможливим.
На адресу ДПІ від Алчевської ОДПІ надійшли матеріали позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Егеста» (код за ЄДРПОУ 37156841) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року (акт від 14.11.2011р. № 1815/236-37156841). З наданих матеріалів встановлено, що відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 14.08.2011 року, наданих до податкової міліції Алчевської ОДПІ, він має середню освіту, є одночасно керівником, засновником та бухгалтером ПП «Егеста». Основним видом діяльності є оптова торгівля. Проте, відповідно до пояснень сусідів, ОСОБА_6 та ОСОБА_1., від 08.11.2011 року, наданих до податкової міліції Алчевської ОДПІ, встановлено, що ОСОБА_3 господарською діяльністю не займається, стабільних доходів від будь-якої діяльності не отримує та не може займати керівну посаду будь-якого підприємства.
За інформацією податкової міліції (витяг з бази «Армор») ОСОБА_3 затримувався за зберігання наркотичних речовин. Відповідно до матеріалів перевірки юридична особа ПП «Егеста» за податковою адресою відсутня.
В результаті порушення ПП «Егеста» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), а також внаслідок не виконання сторонами істотних умов договору, угода, укладена ПП «Егеста» по взаємовідносинам з ТОВ «Яхонт ЛТД» щодо реалізації електрообладнання на адресу останнього, має протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч.1, 2 ст. 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.
В результаті перевірки були встановлені порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ з придбання електрообладнання, отриманого від ПП «Егеста» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 132 516 грн. за рахунок здійснення операцій, які відбувались без мети реального настання правових наслідків. У зв'язку з цим, відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000032320 про донарахування суми грошового зобов'язання у сумі 132 517 грн.
На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» (далі - ТОВ «Яхонт ЛТД») є юридичною особою, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи, знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100268091 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 292480.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 12.12.2011 року по 13.12.2011 року на підставі направлення від 12.12.2011 року № 700, виданого ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську, Ганущак І.М., головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 2 рангу, відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, та згідно з постановою від 30.11.2011 року старшого слідчого по ВВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.Н., та відповідно до наказу від 12.12.2011 року № 966, виданого ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Яхонт ЛТД», код ЄДРПОУ 21762903, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Егеста», код ЄДРПОУ 37156841, за червень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт № 535/23-20/21762903 від 20.12.2011 року, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Яхонт ЛТД»:
- пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній суми 132 516 грн., в т.ч. за червень 2011 року на 132 516 грн.;
- частини 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим угода, укладена ТОВ «Яхонт ЛТД» з ПП «Егеста» завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є нікчемною.
На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000032320, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Яхонт ЛТД» по податку на додану вартість на суму 132 517 грн.
Суд вважає, що вимога позивача про визнання дій ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську щодо проведення з 12.12.2011 року по 13.12.2011 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Егеста», код ЄДРПОУ 37156841, за червень 2011 року, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Так, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.
Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки стала постанова старшого слідчого по ВВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.Н. про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 30.11.2011 року.
12.12.2011 року податковим органом було видано наказ № 966 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» (код 21762903)» та виписано направлення на перевірку № 700. У той же день директору ТОВ «Яхонт ЛТД» ОСОБА_2 було вручено копію наказу про проведення перевірки та пред'явлено направлення на проведення перевірки.
Перевірка проводилася з 12.12.2011 року по 13.12.2011 року з відома та у присутності директора ТОВ «Яхонт ЛТД» ОСОБА_2
Судом встановлено, що 12.12.2011 року ТОВ «Яхонт ЛТД» у відповідь на запит податкового органу № 966 від 12.12.2001 року надало для перевірки копії документів в підтвердження господарських відносин з ПП «Егеста» за період з 01.06.2011 року та по 01.09.2011 року.
З викладеного слід, що дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» в період з 12.12.2011 року по 13.12.2011 року є правомірними та відповідають вимогам діючого податкового законодавства.
Судом встановлено, що 04.01.2011 року муж ТОВ «Яхонт ЛТД» (покупець) та ПП «Егеста» (постачальник) було укладено договір № 04-01-11П, згідно якого постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує електрообладнання (товар), в асортименті та кількості, вказаних в рахунках-фактурах.
На підтвердження виконання умов вказаного договору з обох сторін виписані видаткові та прибуткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні., які є документами первинного бухгалтерського обліку.
Згідно первинних бухгалтерський документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, покупцю було передано товар, оплата за який на адресу ПП «Егеста» була здійснена у безготівковій формі на загальну суму 795 096,27 грн., в тому числі ПДВ 132 516,04 грн.
Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Системним аналізом вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.
Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «Яхонт ЛТД» та ПП «Егеста», а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одержано від ПП «Егеста» податкові накладні, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.
Таким чином, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується доводів відповідача щодо нікчемності угоди між ТОВ «Яхонт ЛТД» та ПП «Егеста», суд приходить до наступного.
Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.
Висновок відповідача щодо нікчемності укладеного договору ґрунтується на тому, що начебто він має протиправний характер та суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок.
Суд вважає висновки відповідача про нікчемність укладеного позивачем договору з ПП «Егеста» безпідставними з огляду на таке.
Посилання відповідача на нікчемність даних договорів з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.
З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Договір між позивачем та ПП «Егеста» не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.
02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.
Відповідно до цього Закону до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».
Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюваність самого договору та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.
Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.
Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.
Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.
Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.
Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.
Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.
В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.
Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.
Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.
Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.
Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.
Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.
Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.
Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Яхонт ЛТД» підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську від 12.01.2012 року № 0000032320, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» (код ЄДРПОУ 21762903) за податком на додану вартість в сумі 132 517 грн.
Згідно ч. 3 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Яхонт ЛТД» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 32,19 грн., що підтверджується квитанцією № 00684 від 19.01.2012 року, тому стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума у розмірі 16,10 грн.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000032320 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 12.01.2012 року № 0000032320, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» (код ЄДРПОУ 21762903) за податком на додану вартість в сумі 132 517 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» витрати по сплаті судового збору в сумі 16,10 грн. (шістнадцять гривень 10 копійок), сплачені згідно квитанції № 00684 від 19.01.2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 лютого 2012 року.
Суддя Т.С. Ушаков