Cправа № 2а-0770/1729/11
Ряд стат. звіту № 3.7.2
Код 05
25 січня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
при секретарі судового засідання Скуби В.І.
за участю сторін:
представника позивача -не з'явився;
представника відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»до Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 1 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 12 травня 2011 року, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 25 січня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 січня 2012 року.
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»з позовною заявою до Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, якою просить суд: «скасувати Постанову № 1 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень Чопського прикордонного загону від 12 травня 2011 року про накладення на ДТГО «Південно-Західна залізниця»штрафу у розмірі 8500 грн.».
Позовні вимоги мотивовані наступним. 03 травня 2011 року старшим інспектором ПС відділу прикордонної служби «Чоп»старшим лейтенантом Пасько В.С. був складений протокол № 1493-0001 про адміністративне правопорушення пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень. 12 травня 2011 року відповідачем була прийнята постанова № 1 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, відповідно до якої 03 травня 2011 року о 01 год. 15 хв. при проходженні прикордонного контролю в пункті пропуску через державний кордон України «Чоп пасажирська станція»відділу прикордонної служби «Чоп»на в'їзді в Україну у вагоні № 3 потягу № 16 сполученням Будапешт-Москва було виявлено громадянина Боснії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у якого була відсутня в'їзна віза, тобто відсутні необхідні документи для в'їзду в Україну, чим порушено статтю 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Цією постановою за вчинення правопорушення, що передбачене статтею 1 частиною 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», на ДТГО «Південно-Західна залізниця»накладено штраф у розмірі 8500 грн.. Позивач вважає, що вини залізниці не має, оскільки у громадянина Боснії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був наявний паспорт, але у ньому була відсутня віза на в'їзд в України. Обов'язок одержати в'їзну візу лежить на іноземцях, а тому залізниця не може нести відповідальності за такі дії.
Представник позивача надіслав суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути дану адміністративну справу буз участі представника позивача.
Відповідно до додаткових пояснень, що надійшли на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду разом із вищевказаною заявою, представник позивача додатково пояснив, що провідником вагону № 3 ще до початку поїздки було виявлено відсутність візи у паспорті та було попереджено громадянина Боснії ОСОБА_3 про порядок перетину державного кордону України, однак іноземець попередив провідника про те, що віза йому не потрібна. Оскільки у іноземця були проїзні документи на проїзд у залізничному транспорті, то провідник не створював йому перешкод у проїзді.
Судовий розгляд відбувся за відсутності представника відповідача, оскільки такий не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03 травня 2011 року старшим інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби «Чоп»старшим лейтенантом ОСОБА_1 був складений протокол № 1493-0001 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень (а.с.а.с. 24, 25).
Відповідно до цього протоколу встановлено, що громадянин Боснії та ОСОБА_4 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, закордонний паспорт громадянина Боснії та ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 від 06 грудня 2010 року, що дійсний до 06 грудня 2015 року, слідував в Україну без документів, що дають право на в'їзд в Україну.
Відповідно до постанови № 1 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 12 травня 2011 року (а.с. 29) на ДГТО «Південно-Західна залізниця» 01034, м. Київ, вул.. Лисенка, 6, було накладено штраф у розмірі 8500 грн..
Під час розгляду справи про правопорушення, передбачене статтею 1 частиною 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»начальником Чопського прикордонного загону було встановлено наступне. 03 травня 2011 року о 01 год. 15 хв. при проходженні прикордонного контролю в пункті пропуску через державний кордон України «Чоп пасажирська станція»відділу прикордонної служби «Чоп»на в'їзд в Україну у вагоні № 3 (провідник вагону ОСОБА_5) потягу № 16 сполученням «Будапешт-Москва» було виявлено одного громадянина Боснії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно квитка № 081400313 слідував від станції Белград до станції Львів, при цьому в нього була відсутня в'їзна українська віза, тобто відсутні необхідні документи для в'їзду в Україну, чим порушено статтю25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
При розгляді справи про правопорушення, передбачене статтею 1 частиною 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»представник ДГТО «Південно-Західна залізниця»пояснила, що посадові інструкції провідників вагонів міжнародного пасажирського сполучення не передбачають обов'язок перевірки документів у пасажирів, що необхідні для в'їзду в Україну.
Вказану постанову 12 травня 2011 року отримав представник позивача, про що свідчить підпис такого в графі: «копію постанови отримав».
Відповідно до статті 17 частини 1 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідно до преамбули до Закон України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»№ 2920-ІІІ (далі по тексту Закон України № 2920-ІІІ) цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Отже дана справа не є справою про адміністративне правопорушення, а відтак підлягає розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом.
Відповідно до статті 22-1 частин 2 та 4 Закону України «Про залізничний транспорт»перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України № 2920-ІІІ підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Відповідно до статті 2 Закону України № 2920-ІІІ справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Відповідно до статті 12 Закону України № 2920-ІІІ посадова особа органу охорони державного кордону України, уповноважена накладати штрафи, приймає відповідне рішення протягом п'ятнадцяти днів після надходження протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи. Рішення оформляється постановою відповідної особи.
Отже дії відповідача відповідають Закону України № 2920-ІІІ, а відтак є правомірними.
На підставі наведеного та керуючись статтями 71, 160-163 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий Гаврилко С.Є.