справа № 0670/48/12
категорія 11.5
27 лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Житомирської області , третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, скасування постанови від 27.10.2011 р.,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати дії головного державного виконавця Невмержицького О.О. по поверненню виконавчого листа № 2а-29778/08 від 18.02.2009 року неправомірними, визнати постанову головного державного виконавця Невмержицького О.О. від 27.10.2011 року про повернення виконавчого листа № 2а- 29778/08 неправомірною та зобов'язати головного державного виконавця Невмержицького О.О. скасувати її та поновити провадження. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа № 2а-29778 виданого 18.02.2009 року Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 545, 70 грн. (ст. 37), 32425 грн. (ст. 39) стягувачеві від 27.10.2011 року є неправомірною та передчасною, оскільки державний виконавець не вжив передбачених Законом України "Про виконавче провадження" всіх необхідних заходів примусового виконання рішень. Вважає, що посилання державного виконавця у постанові на те, що виконати рішення суду без самого боржника неможливо є безпідставним та необґрунтованим.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надійшли письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Також зазначає, що підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області вживалися всі передбачені законом заходи щодо виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 545,7 грн. допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") та 32425 грн. доплати до заробітної плати (ст. 39 цього Закону), всього - 32970,70 грн., однак вжиті заходи щодо виявлення такого майна виявились безрезультатними. У боржника - УПСЗН Овруцької РДА відсутнє майно та кошти на які можна звернути стягнення у зв'язку з цим державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" постановою від 27.10.2011 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) (далі - Закон), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі ч. 1 ст. 3 Закону, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Стаття 4 Закону передбачає, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Встановлено, що 23 лютого 2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Невмержицьким О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2а-29778, виданого 18.02.2009 року Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 545,7 грн. допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37) та 32425 грн. доплати до заробітної плати (ст. 39), всього - 32970,70 грн. Вказаною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання. У встановлений для добровільного виконання строк боржником рішення суду виконано не було.
Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника був визначений главою 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження).
Так, статтею 50 вказаного Закону передбачалось, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Частина 1 ст. 64 Закону встановлювала, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Відповідно до ст. 87 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Судом встановлено, що на час звернення позивача до відповідача на кошти боржника - Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, що містяться на розрахункових рахунках в УДК у Овруцькому районі, вже був накладений арешт постановою державного виконавця від 15 січня 2009 року.
Також у зв'язку з невиконанням боржником - Управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області рішення суду у встановлений для добровільного виконання термін головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області постановами про арешт коштів боржника від 24 квітня 2009 року, 05 травня 2009 року, 02 липня 2009 року, 06 січня 2010 року, 15 січня 2010 року, 27 січня 2011 року, 21 лютого 2011 року, 20 липня 2011 року було накладено арешт на його кошти, що містяться на розрахункових рахунках в УДК у Овруцькому районі та належать Управлінню праці та соціального захисту населення Овруцької РДА на загальну суму заборгованостей згідно із ст.ст. 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
06 травня та 13 жовтня 2011 року державним виконавцем були направлені до начальника УДК у Овруцькому районі запити, у яких він просив повідомити чи передбачено фінансування заборгованостей по рішеннях суду на поточний 2011 року за ст.ст. 30,37,39,48,50,51,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розпорядженням від 06 червня 2011 року ОСОБА_1 були перераховані стягнуті з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації кошти в сумі 545, 70 грн. за ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто частково виконано постанову суду.
Також державним виконавцем було направлено до УДК у Овруцькому районі платіжну вимогу № 1927 від 27.09.2011 року для стягнення з рахунків боржника, на які накладено арешт, коштів на користь ОСОБА_1, однак вказана платіжна вимога була повернута УДК у Овруцькому районі без виконання.
У зв'язку з цим, 13 жовтня 2011 року за вих. № 14/27147 Управлінню праці та соціального захисту населення Овруцької РДА було направлено вимогу державного виконавця. У вказаній вимозі відповідач вимагав, у боржника в 3-ний термін з дня отримання даної вимоги надати перелік майна яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі. Одночасно вимогою повідомлено, що даний перелік необхідний для арешту та вилучення майна з метою подальшої реалізації відповідно до п. 40 постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року.
Листом № 06-5940 від 20.10.2011 року боржник повідомив відповідача про те, що на балансі Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації не рахується майно, яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі управління. Адміністративне приміщення управління є власністю держави в особі Верховної Ради України, про що було надано копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
25 жовтня 2011 року державним виконавцем було складено акт, у якому встановлено, що майна, яке не використовується у основній діяльності УПСЗН Овруцької РДА, не має.
Крім того, постановою головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області від 11.11.2010 року з боржника було стягнуто виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" № 2677-VI від 04.11.2010 року), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
Із матеріалів справи вбачається, що за наслідками вчинення головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області дій при примусовому виконанні окремих виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА на користь фізичних осіб було складено акта державного виконавця від 26 жовтня 2011 року.
27 жовтня 2011 року головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області у зв'язку з тим, що у боржника - УПСЗН Овруцької РДА відсутнє майно та кошти на які можна звернути стягнення, вжиті державним виконавцем заходи щодо виявлення такого майна виявились безрезультатними, про що складено акт державного виконавця від 26.10.2011 року, та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2а-29778 виданого 18.02.2009 року Житомирським окружним адміністративним судом стягувачу - ОСОБА_1.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем вжито всіх заходів для виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", тому на підставі вимог ст. 47 цього Закону, так як у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про наявність цих обставин державним виконавцем складено акт, виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання дій та постанови головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27 жовтня 2011 року неправомірними і скасування цієї постанови є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", статтями 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови від 27.10.2011 р. відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко