справа №0670/6527/11
категорія 8.2
02 лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О.Г.,
при секретарі - Маленівському А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр" до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2011 року №0000102301, №0000112301,-
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Попільнянський спецкар'єр" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначає, що за результатами планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року державними податковими інспекторами складений акт №122/23-01/03443732 від 11.05.2011 року, в якому зафіксовано порушення з ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пп.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі вказаного акту видані: податкове повідомлення-рішення №0000112301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 74721,00 грн., в т.ч. основний платіж - 59777,00 грн. та 14944,00 грн. - штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення №0000102301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 178490,00 грн., в т.ч. основний платіж - 142792,00 грн. та 35698,00 грн. - штрафної санкції. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки щодо завищення валових витрат на вартість транспортно-експедиційних послуг, отриманих від ТОВ "Транс Континенталь Буд", оскільки позивачем самостійно були зменшені валові витрати на вказані суми шляхом їх відображення по рядку 05.2 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" декларації з податку на прибуток за 2010 рік, що не враховано ревізорами. При цьому, загальна сума помилок, самостійно відкоригованих (зменшених) позивачем валових витрат по рядку 05.2 декларації з податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року становить 1968872 грн. Зазначає, що товариством не реалізовувалась продукція за цінами нижче собівартості. Щодо господарських операцій з контрагентом ТОВ "Фінікс-К", то, на думку позивача, вони підтверджені всіма належними документами.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та поясненнях до позову.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд встановив: Попільнянською МДПІ Житомирської області проведено планову виїзну перевірку публічного (відкритого) акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складений акт №122/23-01/03443732 від 11.05.2011 року.
В акті перевірки зазначено, що ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" порушено вимоги:
- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством завищено валові витрати на суму вартості автотранспортних послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, отриманих від ТОВ "Транс Континент БУД" та на суму ТМЦ, отриманих від ТОВ "Фінікс-К", що не підтверджені первинними документами;
- пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податок на додану вартість всього на суму 59777 грн. в т.ч. липень 2010 року на суму 12019 грн., серпень 2010 року - на суму 9655 грн., листопад 2010 року на суму 23976 грн., грудень 2010 року на суму 14127 грн.
На підставі вказаного акту Попільнянською МДПІ видані податкове повідомлення-рішення №0000112301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 74721,00 грн., в т.ч. основний платіж - 59777,00 грн. та 14944,00 грн. - штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення №0000102301 від 02.06.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 178490,00 грн., в т.ч. основний платіж - 142792,00 грн. та 35698,00 грн. - штрафної санкції.
Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000102301 від 02.06.2011 року.
Згідно розрахунку податкового органу щодо нарахування податку на прибуток підприємств, то податкове повідомлення-рішення №0000102301 від 02.06.2011 року сформовано на підставі таких порушень, зазначених в акті перевірки: по господарським операціям позивача і ТОВ "Транс Континент Буд" та ТОВ "Фінікс-К" і за реалізацію продукції по цінам нижче ніж собівартість (а.с.99 т.1).
В акті перевірки зазначено, що в ході проведення планової документальної перевірки було встановлено відсутність довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ "Фінікс -К" та товарної документації на підтвердження перевезення ТМЦ (а.акту 14).
Встановлено, що в 2 кварталі 2010 року ТОВ "Фінікс-К" поставив позивачу фільтри, фіксатори, коронки (запасні частини) згідно видаткових накладних: №294 від 21.05.2010 року, №217 від 21.04.2010 року та №286 від 21.05.2010 року (а.с.116-117 т.1).
Транспортування ТМЦ здійснювалось автомобільним транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами на перевезення ТМЦ від ТОВ "Фінікс-К" автомобілем позивача ЖАК АМ 92-89 АК (а.с.121-122 т.1), видатковою накладною, банківськими виписками, свідоцтвом про реєстрацію ТЗ-АМ 9289 АК, які підтверджують належність зазначеного автомобіля позивачу (а.с.118-120 т.1).
Щодо зазначеного в акті перевірки про відсутність у позивача довіреностей на отримання ТМЦ, то відповідно до п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №239/1318 довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей, а тому позивач не міг зберігати довіреності на отримання ТМЦ у ТОВ "Фінікс-К".
Згідно витягу з книги реєстрації доручень, яка ведеться на підприємстві в електронному вигляді, товариством виписувались довіреності 21.04.2010 року та 20.05.2010 року для отримання ТМЦ у ТОВ "Фінікс-К" (а.с.123 т.1).
Всі перераховані первинні документи у відповідності до вимог п.44.7 ст.44 ПК України направлялись позивачем до податкового органу після підписання акту перевірки, що підтверджується супровідним листом (а.с.113 т.1), однак, не були враховані Полільнянською МДПІ при винесенні податкових-повідомлень рішень.
Щодо посилання податкового органу на акт від 19.04.2011 року про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента ТОВ "Фенікс-К", то таке посилання є неправомірним, так як воно проводилось з питань підтвердження відомостей у відношенні ЗАТ "Альтрон", а не позивача. Крім того, в акті зазначено, що ТОВ "Фенікс-К" перебуває на обліку в органах податкової служби станом на 19.04.2011 року, звітувався до липня 2010 року (а.с. 114-115 т.1). Тобто, на момент здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був зареєстрованим в ДПІ та декларував свої зобов'язання.
Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За змістом норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на які, як на порушені посилається в акті перевірки контролюючий орган, підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.
На підтвердження факту поставки ТМЦ позивачем в суд та до податкового органу у відповідності до вимог п.44.6 ст.44 ПК України надані всі необхідні первинні документи.
В судовому засіданні представник відповідача Поліщук В.М., який здійснював перевірку позивача, не зміг пояснити чому при нарахуванні податкових зобов'язань не були взяті до уваги всі первинні документи позивача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов'язань щодо господарських операцій позивача і контрагента ТОВ "Фенікс-К" в сумі податку 2554 грн. та нарахованих штрафних санкцій.
В акті перевірки зазначено, що за перевіряємий період не підтверджено факт перевезення ТМЦ та надання експедиційних послуг від ТОВ "Транс Континенталь Буд" до позивача.
Згідно з даними бази "Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено, що кількісний склад працівників ТОВ "Транс Континенталь Буд" на підприємстві - один чоловік, основні засоби - відсутні.
Судом встановлено, що позивачем проведено коригування рядку 05.2 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" декларації з податку на прибуток за 2010 рік за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року у сумі 1968872 грн., про що зазначено в акті перевірки (а.акту 25).
В судовому засіданні представники позивача пояснили, що по рядку 05.02 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" декларації з податку на прибуток за 2010 рік позивачем самостійно були зменшені валові витрати на суму1360857 грн. Вказана сума складається з:
332298 грн. - зменшення валових витрат на суму попередньо включених до складу валових витрат по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" деклараціях з податку на прибуток за 2009 - 2010 рр. по взаємовідносинах з ТОВ "Транс Континенталь Буд". Причиною вказаного коригування було неналежне оформлення вказаним контрагентом первинних документів;
28559 грн. - зменшення валових витрат на суму попередньо включених до складу валових витрат по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" декларації з податку на прибуток за 2010 рік на 50% вартості використаних паливно - мастильних матеріалів на легковий автотранспорт та вартості отриманих послуг за проживання представників акціонера (а.с. 193 т.1).
Як зазначено в акті перевірки, перевірка показника рядка 05.2 декларації з податку на прибуток здійснювалась ревізорами на підставі таких документів позивача: головних книг, журналів-ордерів, сальдово-оборотних відомостей, первинних бухгалтерських та податкових документів, інших регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
Також, в акті зазначено, що не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.2. декларацій "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів".
В акті зазначено, що посадові особи товариства відмовились від надання пояснень по вказаному порушенні. При цьому відповідачами не надано документів, які б підтверджували звернення податкового органу до позивача з приводу отримання письмових пояснень щодо зазначеного порушення, чи відмови посадових осіб від надання таких пояснень.
Представники позивача в судовому засіданні заперечили щодо надходження запитів від податкового органу з приводу проведення коригування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності визначеного податкового зобов'язання.
На підставі викладеного, суд вважає, що зменшення валових витрат по рядку 04.1. декларації з вартості транспортно-експедиційних послуг, отриманих від ТОВ "Транс Континенталь Буд" в сумі 332298 грн. є безпідставним з огляду на самостійне коригування (зменшення) таких витрат позивачем та з огляду на той факт, що показник рядка 05.2. декларації з податків на прибуток ревізорами в ході перевірки не досліджений.
В акті перевірки зазначено, що в ході проведення планової документальної перевірки ВАТ "Попільнянський спецкар"єр" було встановлено факти реалізації продукції власного виробництва за ціною нижчою за собівартість. згідно даних бухгалтерського та податкового обліку ВАТ "Попільнянський спецкар"єр", а саме: 4 квартал 2009 року дохід від реалізації складає 2037642 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 280463 грн. (різниця складає 766521 грн.); 1 квартал 2010 року дохід від реалізації складає 309925 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 1262695 грн. (різниця складає 952770 грн.); 4 квартал 2010 року дохід від реалізації складає 970333 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 1261020 грн. (різниця складає 290687 грн.).
Пунктом п.1 ст.23 Закону України «Про підприємства в Україні» встановлено, що підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами і тарифами. В розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цін світового ринку.
Згідно із п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
У відповідності до ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Пунктом 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
П(С)ЬО 16 «Витрати» передбачає наявність в бухгалтерському обліку собівартості двох видів: виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції. Складові собівартості реалізованої продукції обумовлені в п.11 П(С)БО 16, який передбачає, що собівартість реалізованої продукції формується з виробничої собівартості, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. В свою чергу, до виробничої собівартості продукції включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та змінні загальновиробничі і постійні розподілені загальновиробничі витрати. Перелік складових таких перелічених витрат наведений у пунктах 12-16 П(С)БО 16. Згідно п.6 П(С)БО 16 „Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства.
Таким чином, порядок визнання витрат у бухгалтерському обліку підприємства та формування бухгалтерської собівартості здійснюється за правилами національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
В судовому засіданні представники позивача пояснили, що товариство не здійснювало реалізації продукції в жодному податковому періоді за цінами, які є нижчими собівартості продукції.
Надали розрахунок собівартості витрат на виробництво продукції в 2009 та 2010 роках, згідно яких в 2009 році по ПАТ "Попільнянський спецкар'єр" собівартість одиниці продукції (без ПДВ) складала 35,38 грн., а вартість реалізації одиниці готової продукції (без ПДВ) - 43,15 грн.; у 2010 році собівартість одиниці продукції (без ПДВ) складала 22,54 грн., а вартість реалізації одиниці готової продукції (без ПДВ) - 29,30 грн. (а.с.101-104 т.1)
В судовому засіданні представники відповідача не змогли пояснити, яким чином визначалась собівартість продукції і чому інспектори прийшли до висновку, що позивачем реалізовувалась продукція за цінами нижчими ніж собівартість такої продукції. Не змогли спростувати пояснень позивача, що товариство не здійснювало реалізації продукції в жодному податковому періоді за цінами, які є нижчими собівартості продукції.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач доказів на підтвердження зазначених в акті перевірки обставин та правомірності оскаржуваного рішення суду не надав.
Отже, на підставі викладеного суд приходить до висновку про неправомірне нарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення №0000102301 в повному обсязі.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000112301 від 02.06.2011 року.
Згідно розрахунку податкового органу щодо нарахування податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення №0000112301 від 02.06.2011 року сформовано на підставі таких порушень, зазначених в акті перевірки: по господарським операціям позивача і ТОВ "Транс Континент Буд" та за реалізацію продукції по цінам нижче ніж собівартість (а.с.99 т.1).
В акті перевірки зазначено, що в результаті порушення, описаного у п.3.1.2 акту перевірки, податковим органом виключено зі складу податкового кредиту суму ПДВ щодо господарських операцій ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" та ТОВ "Транс Континенталь Буд" (а.акту перевірки 35-36), так як зазначені операції не підтверджені належними первинними документами.
В судовому засіданні встановлено, що позивач по рядку 05.02 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" декларації з податку на прибуток за 2010 рік самостійно зменшив валові витрати на суму1360857 грн. Вказана сума складається з:
332298 грн. - зменшення валових витрат на суму попередньо включених до складу валових витрат по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" деклараціях з податку на прибуток за 2009 - 2010 рр. по взаємовідносинах з ТОВ "Транс Континенталь Буд". Причиною вказаного коригування було неналежне оформлення вказаним контрагентом первинних документів, та ін. (а.с. 51 т.1, 193 т.1).
При цьому, позивачем не проведено коригування податку на додану вартість у відповідних періодах на відповідні суми.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що нарахування податкових зобов"язань позивачу з податку на додану вартість за період: липень 2010 року - 12019 грн., серпень 2010 року - 9655 грн. (а.с.99 т.1) податковим органом проведено правомірно.
В акті перевірки зазначено, що в результаті порушення, описаного у п.3.1.2 акту перевірки, податковим органом було встановлено факти реалізації продукції власного виробництва за ціною нижчою за собівартість, згідно даних бухгалтерського та податкового обліку ВАТ "Попільнянський спецкар"єр", а саме: 4 квартал 2009 року дохід від реалізації складає 2037642 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 280463 грн. (різниця складає 766521 грн.); 1 квартал 2010 року дохід від реалізації складає 309925 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 1262695 грн. (різниця складає 952770 грн.); 4 квартал 2010 року дохід від реалізації складає 970333 грн. (70 рах), а собівартість виробленої продукції складає 1261020 грн. (різниця складає 290687 грн.) та зменшено суми податкового кредиту на суми податку на додану вартість (а.акту перевірки 38).
Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час спірних правовідносин) .
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та повинна містити обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та ін. ( пп.7.2.3, 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
В акті перевірки відсутні зауваження щодо оформлення податкових накладних.
В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, однак жодного доказу, що продаж власної продукції не пов'язаний з господарською діяльністю підприємства, в акті перевірки не наведено і суду не надано.
Згідно матеріалів справи, основними видами діяльності позивача є добування піску і гравію, декоративного та будівельного каменю, виробництво виробів з бетону для будівництва, оптова торгівля будівельними матеріалами (а.с.100 т.1). Продаж продукції власного виробництва безпосередньо пов'язаний з господарською діяльністю позивача.
Оскільки, як встановлено судом, ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" правомірно формувало валові витрати щодо реалізованої продукції власного виробництва та не встановлено факту реалізації продукції за цінами меншими, ніж собівартість виробленої продукції, то у відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у відповідних податкових періодах.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та скасовує податкове повідомлення-рішення № 0000102301 в повному обсязі та №0000112301 в сумі 38103 грн. основного платежу і 9526 грн. нарахованих штрафних санкцій.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163, 186, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати: - податкове повідомлення-рішення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції від 02.06.2011 року №000010230;
- податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011 року №0000112301 в сумі 38103 грн. основного платежу і 9526 грн. штрафних санкцій.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 08 лютого 2012 р.