справа № 0670/11618/11
категорія 11.5
30 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лавренчук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області
про визнання постанови від 08.11.2011 р. протиправною та скасування її, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови від 08.11.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов"язання відновити виконавче провадження. В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду було стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованість по доплаті до заробітної плати відповідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 28070,95 грн. На виконання даного рішення Житомирським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист, на підставі якого постановою відповідача від 05.03.2009 року було відкрито виконавче провадження. Постановою від 08.11.2011 року було повернуто виконавче провадження у зв'язку з тим, що виконати рішення суду без участі боржника виявилось неможливим та вжиті державним виконавцем заходи, щодо виконання вищевказаного судового рішення виявились безрезультатними.
Позивач не погоджується з висновками відповідача, а тому просить визнати дії відповідача неправомірними, визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та відновити виконавче провадження.
У судове засідання позивач не з'явився, в прохальній частині адміністративного позову просив справу слухати у його відутність.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в задоволенні позову просив відмовити. Зазначив, що Закон України "Про виконавче провадження", що в даному випадку державним виконавцем здійснено всі необхідні заходи щодо виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 2а-12772/08 про зобов"язання УПСЗН Овруцької РДА нарахувати та виплатити відповідно до статтей 3, 18, 20, 24 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 коштів по виплатах передбачених ст.39 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На виконання даного рішення Житомирським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист, на підставі якого постановою відповідача було відкрито виконавче провадження.
Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи обґрунтування позовних вимог позивачем та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Зазначені спірні правовідносини між сторонами по даній справі регулюються вимогами Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до положень даного Закону відповідач зобов'язаний вчинити сукупність дій, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання зазначеного вище рішення суду, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судом безспірно встановлено, що відповідачем 05.03.2009 року по виконавчому листу Житомирського окружного адміністративного суду № 2-а-12772/08 від 05.03.2009 відповідно до статтей 3, 18, 20, 24 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 коштів по виплатах передбачених ст.39 (28070,95 грн.) Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Такі дії відповідача зумовлені вимогами ч.1 ст.76 Закону, відповідно до яких після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
З метою забезпечення виконання виконавчих документів про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації вказаної категорії заборгованості, державним виконавцем впродовж 2009-2011 років вживалися заходи щодо перевірки майнового стану боржника та звернення стягнення на майно (грошові кошти).
Так, 15.01.2009, 24.04.2009, 05.05.2009, 02.07.2009, 06.01.2010, 15.01.2010, 27.01.2011, 21.02.2011. 20.07.2011 виносились постанови про арешт коштів на рахунках боржника, призначених для виплати заборгованості, згідно статей 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», які було направлено на виконання до УДК у Овруцькому районі.
Державним виконавцем на виконання вимог «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 - 03.10.2011 до УДК у Овруцькому районі направлено платіжну вимогу для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт по виконавчому листу № 2-а-12772/08 від 05.03.2009 на користь ОСОБА_1, з метою стягнення недостягнутих коштів.
Вказана платіжна вимога була повернута УДК у Овруцькому районі без виконання на підставі п.п. 5 п. 34 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», а саме - з підстав відсутності відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету).
З метою виявлення іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем 13.10.2011 за вих. № 14/27147 направлено вимогу боржнику щодо надання переліку майна, яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі.
Згідно одержаної інформації від боржника (лист за вих. № 06-5940 від 20.10.2011) стало відомо про відсутність в УПСЗН Овруцької РДА іншого майна на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Відповідно до наданого боржником свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 832885 віо 04.01.2008, майно яким володіє УПСЗН Овруцької РДА перебуває у власності держави в особі Верховної Paди України.
Окрім цього, у ході здійснення виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з УПСЗН Овруцької РДА, державним виконавцем 06.05.2011 за вих. № 14/12007 до Управління Державного казначейства України у Овруцькому районі направлявся запит стосовно наявності передбаченого фінансування по заборгованості за рішеннями суду на 2011 рік відповідно до статей 30, 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На вказаний запит УДК у Овруцькому районі повідомив (лист від 18.05.2011 за вих. № 02-04/721), що відповідно до затверджених паспортів бюджетних програм на 2011 рік Міністерства соціальної політики України за КПКВК 2501200, 2501210, 2501230, 2501250, виплата коштів по рішеннях суду в розмірах, передбачених Законом - не передбачена. Відповідно до постанови КМУ № 936 від 20.09.2005 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобшьської катастрофи»- не входять в перелік виплат, які здійснюються УПСЗН.
13.10.2011 за вих. № 14/27168, № 14/27146 повторно були направлені запити боржнику та УДКУ у Овруцькому районі стосовно наявності передбаченого фінансування заборгованості по рішеннях суду на поточний 2011 рік за статтями 30, 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На вказані запити УПСЗН Овруцької РДА (лист від 26.10.2011 № 02-04/1827) та УДКУ у Овруцькому районі лист від 24.10.2011 № 07-5687) повідомили про відсутність фінансування заборгованості по рішеннях суду в 2011 році за статтями 30, 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, враховуючи вищенаведене, державним виконавцем в ході виконання виконавчих документів про стягнення з УПСЗН Овруцької РДА коштів встановлено, що боржник не має можливості виконати рішення суду язку із відсутністю кошторисних призначень на 2011 рік, та іншого майна на яке можливо звернути знення відповідно до закону на виконання рішення суду на користь стягувача. З метою забезпечення виконання судового рішення на користь ОСОБА_1 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області вжиті всі передбачені Законом заходи спрямовані на його виконання.
З цього приводу державним виконавцем 25.10.2011 та 26.10.2011 складені відповідні акти в порядку ч. 2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», та 08.11.2011 винесено постанову про повернення виконавчого листа Овруцького районного суду № 2-а-12772/08 від 05.03.2009 про стягнення з УПСЗН Овруцької РДА на користь ОСОБА_1 коштів по виплатах передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- стягувачу. Одночасно з цим стягувачу роз'яснено, що відповідно до вимог вказаного Закону, виконавчий документ ним може бути пред'явлений на виконання повторно.
Позивач реалізував право на повторне пред"явлення виконавчого документа на виконання, тому 19.12.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Житмирьского окружного адміністративного суду № 2-а-12772/08 від 05.03.2009 року.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі по тексту Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до ст. 30 вказаного Закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення майнового характеру до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документи стягувану - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 27 Закону визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені для самостійного виконання доказів щодо виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає його примусове виконання.
Згідно ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до статті 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
За правилами статті 3 Закону, рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
03.08.2011 постановою Кабінету Міністрів України № 845 затверджений «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ»(далі по тексту Порядок). Даним Порядком визначена процедура виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до п.п. 26 - 27 Порядку, примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника.
Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.
Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів (п. 28). При цьому, державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт.
У разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абзацу другого пункту 28 цього Порядку.
Згідно п. 34 Порядку, орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли:
1) платіжні вимоги: оформлені з порушенням вимог Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів; надійшли після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому пункту 33 цього Порядку; надійшли до органу Казначейства, який не обслуговує боржника;
2) відсутні оригінали або завірені копії виконавчих документів;
3) суми, зазначені у платіжних вимогах, перевищують суми, які підлягають безспірному списанню відповідно до документів, на підставі яких здійснюється таке списання (виконавчі документи, постанови державного виконавця);
4) рахунки, зазначені у платіжних вимогах, не належать боржникові;
5) відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальний фондом бюджету);
6) на рахунки боржника накладено арешт відповідно до іншої постанови державного виконавця;
7) кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині його власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити безспірне списання коштів;
8) на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не обліковуються кошти за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) іекономічної класифікації видатків бюджету.
Згідно п. 40 Порядку, у разі відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з таких рахунків, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, яке не використовується ним для провадження основної діяльності. Арешт, вилучення та примусова реалізація такого майна здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Слід також зазначити, що до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 про затвердження «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, був врегульований постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 09.07.2008 про затвердження «Порядку примусового виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ».
За правилами ч. 2 п. 16 вказаного Порядку, примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, державний виконавець здійснював у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»за календарною датою надходження виконавчих документів.
Враховуючи норми вказаного Порядку, арешт накладався органом Державного казначейства на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків, та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку. Якщо постанова про арешт приймалася для забезпечення виконання рішення суду, що набрало законної сили, орган ДКУ здійснював накопичення відкритих асигнувань на рахунку загального та спеціального фонду бюджету за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету, а на рахунку власних надходжень - у межах загальної суми надходжень (п. 37 Порядку).
Згідно п. 33 Порядку, орган Державного казначейства не приймав до виконання і повертав постанову про арешт та супровідні документи у разі відсутності у кошторисі боржника відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірне списання коштів.
03.08.2011 постановою Кабінету Міністрів України № 845 затверджений «новий»«Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», а Постанова Кабінету Міністрів України № 609 від 09.07.2008 «Про затвердження Порядку примусового виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних постанов - визнано такою, що втратила чинність.
Даним «новим»Порядком визначена «інша»процедура виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Так, відповідно до г 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів, а не за календарною датою надходження виконавчих документів.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Разом із цим вимогами пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавчий документ за яким стягнення не проводилося або було проведено частково повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Законом України «Про виконавче провадження»передбачені процесуальні дії щодо відновлення виконавчого провадження в порядку ст. 51 цього Закону. Тобто, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов 'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом № 606-ХІУ можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону № 606-ХІУ) проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. З ст. 36 Закону № бОб-ХІУ).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що при винесенні державним виконавцем оскаржуваної постанови не були порушені норми матеріального та процесуального права, протиправність та бездіяльностість відповідача при здійсненні виконавчих дій по виконанню вказаного судового рішення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Надані представником відповідача та досліджені в судовому засіданні докази свідчать про виконання відповідачем всіх дій, які визначені в Законі, невиконання даного судового рішення на даний час зумовлено виключно протиправною бездіяльністю боржника.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області від 08.11.2011 року неправомірною та скасування її - не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст.2,86,94,159-163,167,181,254 КАС України, суд
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В. Лавренчук