Україна
24 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16868/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Телешові В.О.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2 (дов.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі
про визнання недійсними рішення від 16.07.2010р. №0001032300, рішення від 16.07.2010р. №0001042300
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі (надалі - відповідач, ДПІ у Новоазовському районі) про визнання недійсними рішення від 16.07.2010р. №0001032300, рішення від 16.07.2010р. №0001042300.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: ненадання перевіряючими перед початком перевірки наказу та направлень на проведення перевірки; перевищення строку проведення перевірки зазначеного у наказі та направленнях на проведення перевірки; самовільне зазначення суми грошових коштів не проведених через реєстратор розрахункових операцій у розмірі 254,00 грн.; неотримання акту про проведення перевірки у день її проведення; на невідповідність дійсності твердження перевіряючи щодо відсутності в магазині на момент проведення перевірки книги обліку доходів та витрат, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних; відсутність встановленого законодавством порядку ведення товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації; невідповідність складеному перевіряючими опису товарів, що знаходяться на реалізації, товарам, що фактично знаходились; відсутність у податкових органів права на проведення інвентаризації товарів.
Позивач зазначає, що патент на момент проведення перевірки знаходився, але не був прийнятий до уваги перевіряючими.
Крім того, позивач посилається на здійснення перевіряючими морального тиску на продавця ОСОБА_3 з метою підписання завідомо неправдивих пояснень, та на наявність рішення суду, яким відмовлено у притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення порядку здійснення розрахунків у готівковій та безготівковій формі.
В судовому засіданні від 24.11.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких проти позовних вимог заперечую, та вважає що штрафні (фінансові) санкції були нараховані правомірно.
Також відповідач зазначає, що грошові зобов'язання за спірними рішеннями були стягнуті за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. у справі 2а-28194/10/0570.
Представник відповідача у судовому засіданні від 24.11.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія НОМЕР_2.
08.07.2010р. ДПІ у Новоазовському районі проведена перевірка господарської одиниці позивача - магазин, за адресою Новоазовський район, АДРЕСА_2, за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 08.07.2010р. № 0106/05/39/23/НОМЕР_1.
У матеріалах справи наявні копії наказу від 07.07.2010р. № 219 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача (АДРЕСА_2, магазин №47) та відповідних направлень від 07.07.2010р. № 235 та № 236.
У відповідності до ч.1-3 ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції, чинній на момент проведення перевірки, встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.
Згідно відміток на зазначених направленнях, продавець ОСОБА_3 від отриманні та здійснення відповідного підпису на цих направленнях відмовилась, про що також складений відповідний акт.
Перевіряючи були фактично допущені до перевірки.
Таким чином, перевіряючи мали достатні правові підстави для проведення перевірки.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на порушення термінів проведення перевірки, оскільки фактично перевірка проведена тільки 08.07.2010р., у межах строків, що встановлені наказом та направленнями на проведення перевірок.
Згідно акту перевірки від 08.07.2010р. № 0106/05/39/23/НОМЕР_1 перевірки проведена у присутності продавця ОСОБА_3, яка від отримання другого примірнику акту та його підписання відмовилась, про що зазначено у цьому акті.
Про зазначене складений, також, відповідний акт № 22/23, який підписаний перевіряючими 08.07.2010р.
Акт перевірки від 08.07.2010р. № 0106/05/39/23/НОМЕР_1 отриманий безпосередньо ОСОБА_1 12.07.2010р. із зазначенням заперечень.
Згідно висновків акту перевірки від 08.07.2010р. № 0106/05/39/23/НОМЕР_1, встановлені порушення п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме:
- не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 49,00 грн. та 205,00 грн.;
- не видача розрахункового документа;
- не ведення обліку товарних запасів за місцем зберігання та реалізації, а саме - відсутні будь-які документи, які свідчать та підтверджують облік товарних запасів вказаних у додатку 1 на суму 6 049,37 грн.;
- відсутність торгового патенту на торгівельну діяльність.
Позивачем до матеріалів справи надана копія торгового патенту серія ТПБ №765932 від 30.01.2010р. на право здійснення роздрібної торгівлі за адресою: Новоазовський район, с. Виноградне, вул. Радянська, 87-А.
Суд зазначає, що номер будинку місця торгівлі у вказаному патенту зазначений 87-А, в той час як перевірка була здійснення у магазині позивача розташованому у будинку 187-А.
Крім того, позивачем не надано доказів, які б спростовували встановлений в акті перевірки факт ненадання до перевірки торгового патенту.
У матеріалах справи наявний опис готівкових грошових коштів на місії проведення розрахунків, що знаходяться в об'єкті позивача за адресою АДРЕСА_2.
Згідно вказаного опису, фактичний залишок готівкових коштів на місці проведення розрахунків на момент перевірки станом на 08.07.2010р. склав 205,00 грн.
Вказаний опис підписаний продавцем ОСОБА_3 без заперечень.
Належних доказів, які б підтверджували посилання позивача на здійснення перевіряючими тиску та примушування продавця при проведені перевірки та підписанні вказаного опису до матеріалів справи не надано.
Позивач або ОСОБА_3 до правоохоронних органів із вказаного приводу не звертались.
Позивачем надані копії реєстраційного посвідчення №0539001024 від 01.02.2010р. щодо здійснення реєстрації реєстратора розрахункових операцій у господарській одиниці позивача за адресою Новоазовський район, АДРЕСА_2 а також відповідні довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, довідки податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів та книг обліку розрахункових операцій, довідки № 20955 про опломбування реєстратора розрахункових операцій та акту від 01.02.2010р. № 4481 введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій.
Суд зазначає, що вказані документи підтверджують наявність на господарській одиниці позивача реєстратора розрахункових операцій, але не підтверджують проведення розрахункових операцій на загальну суму 49,00 грн. та 205,00 грн. із застосуванням реєстратора розрахункових операцій на момент здійснення перевірки.
Позивачем до матеріалів справи надані видаткові накладні, податкова накладна, товарні чеки, накладна.
Але надання вказаних документів до суду не підтверджує їх наявність на момент проведення перевірки на господарській одиниці.
Крім того, видаткова накладна від 07.07.2010р. № МР**-47728 та відповідна податкова накладна видані на магазин позивача № 51 у с. Комінтерново, видаткові накладні від 30.06.2010р. № МР**-45727, від 09.06.2010р. № МР**-39881 та від 23.06.2010р. № МР**-44031 видані на магазин позивача № 66, а не на перевіряємо господарську одиницю магазин № 47
Приналежність наданих товарних чеків то конкретного магазину та товару встановити не можливо.
Позивачем до матеріалів справи надані відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів на господарській одиниці позивача (Новоазовський район, АДРЕСА_2), якою встановлені фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявлені під час проведення перевірки, на загальну суму 6049,37 грн. (1 377,25 грн. + 4 672,12 грн.).
Тобто, відповідачем проведено опис фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, посилання позивача на проведення відповідачем інвентаризації є помилковим.
На підставі наведеного, Суд вважає, що відповідачем правомірно встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акту перевірки від 08.07.2010р. № 0106/05/39/23/НОМЕР_1 ДПІ у Новоазовському районі прийняті:
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2010р. №0001042300, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 160,00 грн. за порушення законодавства про патентування;
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2010р. №0001032300, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 368,74 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Зазначені рішення отримані позивачем 16.07.2010р., про що маються відповідні відмітки на корінцях вказаних рішень.
Згідно наданого відповідачем розрахунку, фінансові санкції: у розмірі 1 270,00 грн. застосовані за порушення п.1ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; у розмірі 12 098,74 грн. застосовані за порушення п.12 ст.3 зазначеного Закону, у розмірі 160,00 грн. застосовані за порушення п.1ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. у справі №2а-28194/10/0570 задоволені позовні вимоги про стягнення 13 368,74 грн. штрафних санкцій за вказаними рішеннями.
У матеріалах справи наявні копія ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2011р. про відкриття апеляційного провадження в адміністративній справі 2а-28194/10/0570.
Таким чином, відповідно до приписів ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. у справі № 2а-28194/10/0570 вважається такою, що не набрала законною силою.
У матеріалах справи наявні постанова Новоазовського районного суду Донецької області від 14.10.2010р. у справі №3-1804/2010р., якою закрито провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на вказану постанову у якості доказу відсутності порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки постановою Новоазовського районного суду Донецької області від 14.10.2010р. закрито провадження через закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Натомість, згідно вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 08 липня 2010р. о 14 годині 10 хвилині у магазині АДРЕСА_2 порушила встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: реалізація товару не облікованого у встановленому законом порядку, чим порушила п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Надані позивачем до матеріалів справи письмові пояснення її робітників спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та не є належними доказами, що можуть свідчити про протиправність дій перевіряючих щодо вчинення до продавця тиску та примушування з метою здійснення певних дій.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані;
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 зазначеної статті);
-вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п. 12 зазначеної статті).
Згідно п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Згідно ст.20 зазначеного Закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 21 зазсначного Закону, до до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 зазначеного Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів (ч.1 зазначеного Закону). Під торговельною діяльністю розуміється роздрібна та оптова торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток (ч.2 зазначеного Закону). Під пунктами продажу товарів розуміються в тому числі кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців (ч.3 зазначеного Закону).
Частинами 1-2 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.
Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту підприємницької діяльності або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності не дозволяється.
Відповідно до абзацу третьому ч.1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суб'єкти підприємницької діяльності, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.
У відповідності до ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону, контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 4 статті 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», встановлено, що Державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Таким чином, відповідач мав правові підстави для встановлення фактичних обставин та порушень викладених в Акті перевірки від 08.07.2010р. № 0106/05/39/23/268211112 за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
На підстав наведеного, Суд приходить до висновку про доведеність відповідачем правомірності спірних рішень та відсутності належних та достатніх доказів і обґрунтувань для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі відмовити повністю.
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 24 листопада 2011 року, повний текст виготовлено 29 листопада 2011 року.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Буряк І. В.