Україна
02 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16741/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09год.40хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі Заднепровської В.О.
за участю представника
від позивача: Полякової О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 6813,61грн.,-
встановив:
Позивач, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи - підприємця про стягнення податкового боргу з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 6813,61грн. Ухвалою суду від 02.11.2011 року адміністративний позов в частині стягнення суми податкового боргу у сумі 55146,50грн. залишено без розгляду.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою штрафних санкцій за рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій. На теперішній час сума грошового зобов'язання не сплачена.
Просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (83001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у загальній сумі 6813,61грн., а саме:
- 371,61грн. до місцевого бюджету Ворошиловського району на р/р 31418541700004, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ДУДК у Донецькій області, код платежу 21080900;
- 6442,00грн. до Державного бюджету на р/р 31112104700004 ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУДКУ у Донецькій області, код платежу 21080900.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. Надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначити із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні пред'являтися протягом шести місяців з дня виникнення права на стягнення податкового боргу. Саме після настання зазначених у підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обставин та з урахуванням строку, передбаченого п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону, виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу. Відповідно, з цього моменту починається перебіг строку звернення контролюючого органу з відповідним позовом до адміністративного суду, визначеного ч.2 ст.99 КАС України. Згідно позовної заяви заборгованість виникла до 01.01.2011 року, таким чином, строк звернення до суду з позовом про стягнення сум заборгованості сплинув на дату подання. Крім того, штрафні санкції за порушення законодавства про застосування РРО не є податковим боргом.
На підставі викладеного, просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою - підприємцем Виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради м. Донецька 04.07.2001 року за №6119, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5,6), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 04.07.2001 року за №6119, згідно з довідкою про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 17.07.2008 року №б/н (а.с.16).
Судом встановлено, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006632344 від 28.10.2009 року на суму 371,61грн. за порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яке отримано відповідачем, про що є відмітка на корінці рішення (а.с.47);
№0007072344 від 09.11.2009року на суму 3060,00грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке отримано відповідачем, про що відмітка на поштовому повідомленні (а.с.48, 49);
№0004942344 від 25.09.2009 року на суму 3382,00грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке отримано відповідачем, про що відмітка на поштовому повідомленні (а.с.107,110).
Відповідачем сума грошового зобов'язання не сплачена своєчасно, у зв'язку з чим виник борг у сумі 6813,61грн.
Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2009 - 2010 років, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - правові акти України, які діяли в той період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;
9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
10) друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;
12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 17 вказаного закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема:
4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання;
5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.
Згідно до статті 20 закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно даних зворотного боку платника податку по штрафним санкціям за порушення законодавтсва про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій станом на 31.12.2009 року рахується борг у сумі 45517,19грн., в тому числі 6813,61грн. (а.с.26,27).
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.
ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька відповідачу направлена перша податкова вимога від 01.03.2006 року №1/310 та друга податкова вимога від 04.04.2006 року №2/594, які отримані відповідачем. (а.с.15).
Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. П.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 кодексу визначає грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно до п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Керуючись п.57.3 ст.57 кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Керуючись п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 6813,61грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (83001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у загальній сумі 6813,61грн., а саме:
- 371,61грн. до місцевого бюджету Ворошиловського району на р/р 31418541700004, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ДУДК у Донецькій області, код платежу 21080900;
- 6442,00грн. до Державного бюджету на р/р 31112104700004 ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУДКУ у Донецькій області, код платежу 21080900.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 листопада 2011 року в присутності представника позивача.
Постанова у повному обсязі складена 07 листопада 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шинкарьова І.В.