Україна
02 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16562/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10год. 15хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі Заднепровської В.О.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1 за дов. від 23.05.2011 року,
від відповідача ОСОБА_2 за дов. від 03.02.2011 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 9344,56грн., -
Позивач, Державна податкова інспекція у м.Харцизьку, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 9344,56грн
В обґрунтування позову посилається на те, що за відповідач має заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб, яка станом на час розгляду справи складає 9344,56грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати поточних платежів податкових зобов'язань згідно податкових розрахунків з земельного податку від 28.01.2011 року, які є узгодженими з дати їх подання. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали. Тому є підстави для стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку
Просить суд стягнути з рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86220, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг по земельному податку з юридичних осіб на користь Бюджету у сумі 9344,56грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги визнав, надав письмову заяву до матеріалів справи, в якій зазначено, що ДП «Шахтарськантрацит» не заперечує проти вимог позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003 року, ідентифікаційний код 32299510, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Харцизьку як платник податків за неосновним місцем обліку з 08.05.2003 року, що підтверджено довідкою позивача від 31.08.2011 року №16507/24-013 (а.с.7).
Відповідачем до податкового органу поданий податковий розрахунок земельного податку №9000151004 від 28.01.2011 року, якою нарахував земельний податок на 2011 рік на загальну суму 56067,38грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня по листопад у сумі 4672,28грн., в грудні 4672,30грн. (а.с.12).
Але відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з земельного податку за липень та серпень 2011 року не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 9344,56грн.
Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
В п.285.2 ст.285 кодексу базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно ст.286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись п.286.2 ст.286 цього кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
На час розгляду справи відповідачем податковий борг на суму 9344,56грн. не сплачений, що підтверджено зворотним боком облікової картки платника податків станом на 31.08.2011року (а.с.15).
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена перша податкова вимога №1/298 від 28.07.2005 року та друга податкова вимога №2/434 від 24.11.2005 року, які отримані підприємством, про що є відмітки на корінцях вимог (а.с.8, 9).
Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по земельному податку.
Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до ст.57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.
Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 9344,56грн. - задовольнити.
Стягнути з рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86220, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг по земельному податку з юридичних осіб на користь Бюджету у сумі 9344,56грн.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 02 листопада 2011 року, в присутності представників сторін.
Постанову у повному обсязі складено 07 листопада 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шинкарьова І.В.