"13" грудня 2011 р. м. Київ К-52760/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівВесельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Смоковича М.І.
Мороз Л.Л.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про стягнення підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим на постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 7 квітня 2009 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року,
У лютому 2009 року прокурор Чорноморського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_6 у Чорноморському районному суді АР Крим пред'явив позов до УПФ Чорноморському районі АР Крим про стягнення підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_6 відноситься до категорії громадян з правовим статусом “діти війни” та відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просив визнати бездіяльність відповідачів протиправною та зобов'язати здійснити відповідні перерахунки та виплати за період з 2006 року по лютий 2009 року у сумі 4108,90 грн.
Постановою Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 7 квітня 2009 року позовні вимоги прокурора, який діє в інтересах ОСОБА_6, задоволено частково.
Зобов'язано УПФ України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, у відповідності зі статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з травня 2008 року по лютий 2009 року у розмірі 979, 60 грн. Стягнуто з УПФ України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим у прибуток держави судовий збір у розмірі 9,80 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року апеляційну скаргу УПФ України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим задоволено частково.
Постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 7 квітня 2009 року змінено та резолютивну частину викладено у наступній редакції: “Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим щодо відмови у нарахуванні підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період травень - грудень 2008 року та січень -лютий 2009 року у розмірі 979,60 грн. протиправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період травень -грудень 2008 року та січень -лютий 2009 року у розмірі 979,60 грн.”
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У касаційній скарзі УПФ України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову Прокурору, який діє в інтересах ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 народилася 10 вересня 1939 року і відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.
Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
Отже, у 2006 році, в період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня по 22 травня 2008 року ОСОБА_6 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки підвищення до пенсії у 2006 році не було впроваджено, а норма відповідного Закону у 2007, 2008 роках, якою передбачено це право, була зупинена та змінена. Це право ОСОБА_6 відновлено лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаних вище рішень.
Дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" на 2009 рік Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не зупинялась.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
За приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано покладено на відповідача обов'язок з підвищення пенсії ОСОБА_6 та вірно застосовано до спірних правовідносин наслідки пропущення річного строку звернення до суду за захистом порушених прав, які передбачені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перерахунку підвищення пенсії у 2007 році, оскільки на цьому наполягав відповідач, а позивач не надав доказів поважності причини його пропущення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не уточнив періоди, за які задоволені позовні вимоги позивача. Таку неповноту колегія суддів вважає можливим усунути шляхом внесення змін до ухвали суду апеляційної інстанції.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Абзац 5 резолютивної частини постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року змінити та викласти в такій редакції: “Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим у відповідності зі статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” нарахувати та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 28 лютого 2009 року, з урахуванням виплачених сум.
В решті постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 7 квітня 2009 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у незміненій частині в адміністративній справі за позовом прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про стягнення підвищення до пенсії залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді С.А. Горбатюк
Т.Ф. Весельська
О.В. Мироненко
Л.Л. Мороз
М.І. Смокович
Суддя С.А. Горбатюк