"06" грудня 2011 р. м. Київ К-11676/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівВесельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Смоковича М.І.
Чумаченко Т.А.
провівши у письмовому порядку касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України (далі -УПФ України) у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій за касаційною скаргою УПФ України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року,
У липні 2004 року ОСОБА_6 у Київському районному суді м. Одеси пред'явив позов до УПФ України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 01 серпня 2001 року він надав до УПФ України у Київському районі м. Одеси для перерахунку призначеної пенсії довідку про свій трудовий стаж, який становить понад 30 років. Але відповідачем трудовий стаж за час роботи в колгоспі “Комсомолець” зараховано не у повному обсязі, а саме за 1956 рік -тільки з 01 липня та за 1959 рік -тільки до 01 липня. Вважає, що йому безпідставно не зараховано до загального трудового стажу один рік роботи у колгоспі “Комсомолець”.
Також, Одеській завод шампанських вин видав йому довідку про те, що він на розвантаженні вагонів для заводу відпрацював 1367 днів, що складає 5 років і 2 місяця трудового стажу, але УПФ України у Київському районі м. Одеси з вказаного стажу зарахував йому лише 3 роки і 9 місяців трудового стажу, а 1 рік і 5 місяців не зарахував.
Всього Управлінням до його загального трудового стажу було зараховано лише 27 років і 7 місяців.
Просив визнати такі дії УПФ України у Київському районі м. Одеси незаконними.
Останньою постановою Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року, позов ОСОБА_6 до УПФ України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій задоволено частково.
Визнано неправомірними дії УПФ України у Київському районі м. Одеси по підрахунку трудового стажу ОСОБА_6 в частині визначення дати припинення роботи у колгоспі “Комсомолець”.
Зобов'язано УПФ України у Київському районі м. Одеси зарахувати до стажу роботи ОСОБА_6 роботу у колгоспі “Комсомолець” згідно з довідкою АТЗТ СГП “Калиновське” з 01 липня 1956 року по 01 січня 1960 року.
У задоволенні решти позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі УПФ України у Київському районі м. Одеси просить постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволення його позову.
Вважає, що рішення судами постановлені з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 є пенсіонером з 2001 року. При обчисленні загального трудового стажу УПФ України в Київському районі м. Одеси не було враховано у повному обсязі стаж роботи ОСОБА_6 у колгоспі “Комсомолець”. У 2004 році він звернувся до УПФ України в Київському районі м. Одеси з заявою про обчислення трудового стажу у відповідності із довідками АТЗТ СГП “Калиновське” та Одеського заводу шампанських вин та перерахунок пенсії з 01 січня 2001 року по 13 червня 2004 року.
Листом від 06 липня 2004 року УПФ України в Київському районі м. Одеси повідомив, що його трудовий стаж з урахуванням часу роботи у колгоспі “Комсомолець” за заявою перерахований і становить 27 років 7 місяців.
Згідно з довідкою АТЗТ СГП “Калиновське” (без номера та дати, аркуш справи 6) ОСОБА_6 працював у колгоспі “Комсомолець” з 1956 по 1959 роки. З 01 січня 19960 року ОСОБА_6 у колгоспі “Комсомолець” не працював і в списках особового складу колгоспу не значиться. Точна дата, коли він почав працювати та у колгоспі, вказана довідка не містить.
УПФ України в Київському районі м. Одеси стаж роботи позивача у колгоспі “Комсомолець” обчислив з 15 липня 1956 року по 01 липня 1959 року.
Такий підрахунок є неправильним з огляду на пункт 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (з подальшими змінами та доповненнями), згідно з яким у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 01 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.
Суди правильно вказали на те, що УПФ України в Київському районі м. Одеси вірно визначило дату початку роботи позивача у колгоспі “Комсомолець”, а саме, з 01 липня 1956 року, оскільки в довідці АТЗТ СГП “Калиновське” вказаний тільки рік початку роботи ОСОБА_6 без зазначення точної дати. Разом з тим, визначення відповідачем закінчення роботи позивача у колгоспі “Комсомолець” з 01 липня 1959 року є неправильним, оскільки у довідці АТЗТ СГП “Калиновське” вказана точна дата з якої позивач припинив працювати у колгоспі “Комсомолець” -01 січня 1960 року.
За таких обставин суди правомірно вказали на те, що у відповідача не було правових підстав не зараховувати до трудового стажу ОСОБА_6 періоду його роботи у колгоспі “Комсомолець' з 01 липня 1956 року по 01 січня 1960 року.
В іншій частині позовних вимог суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наявність відомостей про період роботи позивача на Одеському заводі шампанських вин і відсутності протиправних дій відповідача.
Судові рішення є законними і обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Смокович М.І.
Чумаченко Т.А.
Суддя С.А. Горбатюк