Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-2879/10/2702
09.11.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Курапової З.І. , Привалової А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Лугвіщик А.М. ) від 08.12.10 у справі № 2а-2879/10/2702
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (пр. Гер. Сталінграду, 56, м.Севастополь, 99059)
про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
У грудні 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя, в якому просив зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру нарахованої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передував року перерахунку пенсії.
Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08.12.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про зобов'язання провести перерахунок пенсії - задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя провести перерахунок пенсії та виплатити недоотриману пенсію позивачу за період з 01.08.2009 року з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік, тобто у розмірі 1 573 грн. 99 коп.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, якщо подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач при перерахунку пенсії зобов'язаний включати до складової заробітної плати позивача показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія вважає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Не погодившись з розміром виплаченої пенсії, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя з письмовою заявою про перерахунок його пенсії відповідно до приписів статей 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідачем, відповідно до поданої позивачем заяви було здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів ч.2 ст. 40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року, ч. 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом “б” підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Судова колегія зазначає, що скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 ст. 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Судова колегія зазначає, що правове розуміння понять “середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України”та “показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії”є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим.
Отже таке ототожнення судом першої інстанції є помилковим.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року та Закон України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений ст. 69 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до ст.ст. 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.
Судова колегія зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні.
Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є протиправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя - задовольнити.
2. Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Лугвіщик А.М. ) від 08.12.10 у справі № 2а-2879/10/2702 - скасувати.
3. Прийняти по справі нове рішення.
"Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про зобов'язання провести перерахунок пенсії у повному обсязі."
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис З.І.Курапова підпис А.В.Привалова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова