"03" жовтня 2011 р. справа № 2а-891/1115/2010
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Панченко О.М.
суддів: Коршуна А.О. Католікяна М.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу
управління Пенсійного фонду України у Новомиргородському районі Кіровоградської області
на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2010 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-891/1115/2010
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України у Новомиргородському районі Кіровоградської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
1 грудня 2010 року позивач звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просив: визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати щомісячної доплати пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком за період з 01.05.2010 року до 01.11.2010 року; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування»,починаючи з 01.05.2010 року до 01.11.2010 року.
Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2010 р. позов позивача задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку і виплати позивачу, як особі, що має статус "дитини війни", щомісячної грошової надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"' та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'" за період із 01 травня 2010 року до 01 листопада 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової надбавки до пенсії, як особі, що має статус "дитини війни'' позивачу згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період із 01 травня 2010 року до 01 листопада 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і має право відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2010 році дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми за 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, суд першої інстанції не правильно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не подавав клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком колегії суддів відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню. У зв'язку зі зверненням позивача до суду 1 грудня 2010 року суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року залишити без розгляду.
При цьому суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у Новомиргородському районі Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2010 р. у справі № 2а-891/1115/2010 -скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Позов ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання управління Пенсійного Фонду України у Новомиргородському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року - залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України у Новомиргородському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.06.2010 року по 01.11.2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Новомиргородському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 01.06.2010 року по 01.11.2010 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: М.О. Католікян