Справа № 1170/2а-140/11
16 січня 2012 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Коршуна А.О., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Приватного підприємства «Терра-Стар»на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді до Приватного підприємства «Терра-Стар»про стягнення заборгованості,
17 січня 2011 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Терра-Стар»про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач має заборгованість по страхових внесках за період з 01.09.2010 р. по 31.10.2010 р. у сумі 6 348,79 грн., по фінансових санкціях і пені -у сумі 2 089,76 грн. Добровільно відповідач не сплачує заборгованість та не виконує рішення позивача. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості (а.с.а.с. 2 -4).
09 лютого 2011 року судом у порядку скороченого провадження було ухвалено постанову про задоволення позову. Постанова суду вмотивована тим, що за відповідачем дійсно обліковується заборгованість, яка дотепер не погашена (а.с.а.с. 21, 22).
22 лютого 2011 року відповідач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а справжні обставини позивачем не доведено. Так, суд не врахував те, що за законом ухваленню рішення про стягнення страхових внесків має передувати перевірка та складення відповідного акту. Викладені обставини стали причиною звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою, у якій він просив постанову суду першої інстанції скасувати й відмовити у позові (а.с. 28).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови від 09.02.2011 р. у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що відповідачем за період з 01.09.2010 р. по 31.10.2010 р. самостійно задекларовано заборгованість по страхових внесках у сумі 6 348,79 грн. (а.с.а.с. 7 -10).
17 листопада 2010 року позивачем було ухвалено рішення № 2276, яким відповідачу було нараховано фінансові санкції та пеню в сумі 764,24 грн. (фінансові санкції -42,30 грн., пеня -721,94 грн.) (а.с. 16).
21 грудня 2010 року позивачем знову було ухвалено рішення № 2251, яким відповідачу було нараховано фінансові санкції та пеню в сумі 1 325,52 грн. (фінансові санкції -147,30 грн., пеня -1 178,22 грн.) (а.с. 13).
Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього закону, зокрема, є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону.
Таким чином, відповідач у розумінні приведених норм є платником страхових внесків.
У відповідності з абзацом 1 частини 6, частиною 10 статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За правилами частини 2 статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною 2 статті 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. При цьому за змістом Закону № 1058-IV нарахування штрафних санкцій та пені здійснюється виключно за умови наявності недоїмки зі сплати страхових внесків.
З матеріалів справи вбачається, що недоїмка в сумі 6 348,79 грн. відповідачем була самостійно узгоджена шляхом надання відповідних декларацій.
Оскільки заборгованість відповідача по страхових внесках (недоїмка), фінансових санкціях (штрафу) та пені підтверджується матеріалами справи і не спростована ним належними доказами, суд доходить висновку про те, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Своїм правом оскарження рішень від 17.11.2010 р., 21.12.2010 р. відповідач не скористався.
Таким чином, з'ясувавши у повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм належну оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому її необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Терра-Стар»залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді до Приватного підприємства «Терра-Стар»про стягнення заборгованості, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.О. Католікян
Суддя А.О. Коршун
Суддя О.М. Панченко