"05" жовтня 2011 р. справа № 2а-626/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Панченко О.М.
суддів: Коршуна А.О. Католікяна М.О.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу
управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області
на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-626/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
22 листопада 2010 року позивач звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з позовом, в якому просив: поновити процесуальний строк для звернення до суду; визнати дії відповідача неправомірними; зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити не доплачену надбавку до пенсії, як "дитині війни", відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 року по 22.11.2010 року в сумі 4309,60 гривень, або по день розгляду справи у суді; зобов'язати відповідача нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні пенсії.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2011 р. позов позивача задоволено частково, а саме: визнано дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підвищення пенсії у розмірі меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 19 січня 2011 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком -неправомірними; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 19 січня 2011 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. Стягнути з місцевого бюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і має право відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Право позивача на підвищення до пенсії у 2007 та 2008 роках обмежувалось положеннями Закону України «Про державний бюджет»на відповідні роки.
Проте, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року та № 10-рп від 22 травня 2008 року положення даних законів визнані неконституційними.
Отже, права відповідача відновлені відповідно з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року. Проте відповідні перерахунки у 2007 та 2008 роках відповідач не здійснював. Підстави для перерахунку за період з січня 2007 по 09.07.2007 року, а також з січня 2008 року по 22.05.2008 року -були відсутні, оскільки дії відповідача щодо невиплати у цей період підвищення до пенсії ґрунтувалися на Законі України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, та Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” відповідно, які діяли на той час.
У 2009-2010 роках дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми за 9 липня 2007 року по 21 травня 2010 року, суд першої інстанції не правильно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не навів поважних причин пропуску строку.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком колегії суддів відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню. У зв'язку зі зверненням позивача до суду 22 листопада 2010 року суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 9 липня 2007 року по 21 травня 2010 року залишити без розгляду.
При цьому суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області -задовольнити частково.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2011 р. у справі № 2а-626/11 -скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Позов ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня 2007 року по 21 травня 2010 року - залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22 травня 2010 року по 19 січня 2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2010 року по 19 січня 2011 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: М.О. Католікян