Справа № 2а/2570/306/2012
22 лютого 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Журбі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/306/2012
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області
до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області
про визнання дій незаконними та скасування вимоги КРВ в Козелецькому районі від 03.01.2012 № 07-18/3, -
23.01.2012 позивач (далі - Відділення Фонду в Козелецькому районі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі - ДФІ в Чернігівській області) про визнання дій незаконними та скасування вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Козелецькому районі (далі - КРВ в Козелецькому районі) від 03.01.2012 № 07-18/3 про усунення недоліків, виявлених ревізією цільового та законного використання коштів щодо проведення донарахування та виплати індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 15 342,95 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що в період з 28.10.2011 по 14.12.2011 КРВ в Козелецькому районі було проведено планову ревізію цільового та законного використання коштів Відділенням Фонду в Козелецькому районі за період з 01.07.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено Акт ревізії від 14.12.2011 № 07-25/82 та пред'явлено вимогу від 03.01.2012 № 07-18/3 про усунення виявлених ревізією недоліків, згідно з якою Відділення Фонду в Козелецькому районі зобов'язане провести донарахування та виплату індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 15 342,95 грн. При цьому, позивач вказав, що не погодившись з висновками Акту ревізії про порушення вимог п. 2, 5, 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - постанова КМУ № 1078), подав свої заперечення від 14.12.2011 № 01/487, розглянувши які КРВ в Козелецькому районі не врахувало.
Так, позивач звернув увагу, що відповідно до Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 № 1845 (далі - постанова КМУ № 1845) головним органом у системі органів державного нагляду за додержанням Фондом законодавства про страхування від нещасного випадку є Міністерство соціальної політики України, а механізм проведення індексації встановлений Законом України від 03.07.1991 № 1282 «Про індексацію грошових доходів населення» та постановою КМУ № 1078.
Також, позивач наголосив на тому, що відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів питання щодо надання роз'яснень стосовно застосування порядку проведення індексації та щодо перевірки діяльності Відділення Фонду в Козелецькому районі по здійсненню потерпілим страхових виплат і надання їм соціальних послуг віднесені виключно до компетенції Міністерства праці та соціальної політики України, а не ДФІ. Тому, як зазначив позивач, при визначенні базових місяців для проведення індексації (березень 2008 року та березень 2009 року) Відділенням Фонду в Козелецькому районі були застосовані листи Міністерства праці та соціальної політики України від 24.04.2008 № 3872/0/14-08/10 та від 13.02.2009 № 1574/0/14-09/10.
Крім того, позивач вказав, що Міністерство праці та соціальної політики України своїм листом від 30.11.2011 № 11843/0/14-11/10, надісланим на запит ДФІ України від 21.11.2011 № 04-14/231, підтвердило, що надавало рекомендації щодо визначення відділеннями Фонду базових місяців для проведення індексації (березень 2008 року та березень 2009 року).
Враховуючи зазначене, позивач вважає, що його дії по проведенню індексації щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві проводилось відповідно до чинних нормативно-правових актів України та в межах наданих повноважень, а вимоги КРВ в Козелецькому районі від 03.01.2012 № 07-18/3 є протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позові, додатково надавши пояснення в судовому засіданні щодо безпідставності та незаконності спірної вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що спірна вимога повністю відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, зазначивши, що Міністерством праці та соціальної політики України робочим органам Фонду направлено листи від 24.04.2008 № 3872/0/14-08/10 та від 13.02.2009 № 1574/0/14-09/10, якими рекомендовано визначити березень 2008 року та березень 2009 року базовими для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для проведення подальшої індексації нараховану в лютому 2008 року та лютому 2009 року. Також, відповідач наголосив на тому, що вказані листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і носять лише рекомендаційний характер та додатково вказав, що відповідно до постанови КМУ № 1078 у разі коли сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, то цей місяць не являється базовим і проводиться подальша індексація.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.
Відділення Фонду в Козелецькому районі (ід. код 25954496) як юридичну особу 12.12.2000 зареєстровано Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 155468, а. с. 9). Відділення Фонду в Козелецькому районі, відповідно до свого Положення, є підзвітним управлінню виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області, утримується за рахунок коштів Фонду, має самостійний кошторис, рахунок в установі банку, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (Положення затверджено наказом начальника управління виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області Рибальченко В.І. від 12.04.2011 № 110, а. с. 95-98).
При цьому, відповідно до п. 2.7 Плану роботи ДФІ України на IV квартал 2011 року та пп. 1.1.2.1 Плану роботи КРВ в Козелецькому районі на IV квартал 2011 року та на підставі направлень від 28.10.2011 № 95, 96 (отримані начальником Відділення Фонду в Козелецькому районі Курдечею В.О.) КРВ в Козелецькому районі проведено планову ревізію цільового та законного використання коштів Відділенням Фонду в Козелецькому районі за період з 01.07.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено Акт від 14.12.2011 № 07-25/82 (отримано - 14.12.2011, а. с. 10-31).
Ревізію проведено з 28.10.2011 по 14.12.2011, була призупинена з 23.11.2011 по 09.12.2011, у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану, з відома начальника Відділення Фонду в Козелецькому районі Курдечи В.О. та в присутності головного бухгалтера Жежели Г.О.
Перевіряючи правомірність проведення ревізії, суд зазначає, що в силу ст. 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» - головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
А відповідно до ст. 11 цього Закону - плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Зустрічні звірки, які проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) державної контрольно-ревізійної служби.
Вказані норми кореспондуються з п. 4, 5 Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою КМУ № 1845.
Також щодо визначення компетенції відповідача суд зазначає, що відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою КМУ № 1845, державний нагляд у сфері соціального страхування від нещасного випадку здійснюють Мінпраці, Держпромгірнагляд, Держфінінспекція. Контроль за додержанням Фондом законодавства про страхування від нещасного випадку здійснюється відповідно до цього Порядку шляхом проведення планових і позапланових перевірок роботи правління, виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів (п. 3 Порядку).
Отже, заперечення позивача щодо відсутності у відповідача права перевіряти самоврядну організацію - Відділення Фонду, вирішувати питання стосовно правомірності вимог про донарахування, визначення розміру та виплату потерпілим індексації щомісячних горошових виплат, - спросовується вищенаведеним.
Щодо дослідження фактичних обставин спору, судом встановлено наступне.
Не погодившись з висновками Акту ревізії від 14.12.2011 № 07-25/82 Відділення Фонду в Козелецькому районі подало свої заперечення від 14.12.2011 № 01/487 (а. с. 32-33), розглянувши які КРВ в Козелецькому районі не врахувало (висновок від 23.12.2011 № 07-25/1405, а. с. 34-35).
Так, ревізією дотримання законодавства щодо нарахування індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлено, що в порушення п. 2, 5, 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078, потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зокрема пенсіонерам, які отримують пенсію за віком, не проводилась індексація щомісячної грошової суми у зв'язку з тим, що для проведення індексації невірно встановлювався базовий місяць. Вказані порушення допущені з вини завідуючої сектором відшкодувань шкоди потерпілим Відділення Фонду в Козелецькому районі Шкрабулі Т.І.
Таким чином, в ході ревізії було проведено донарахування індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 15 342,95 грн.
За висновками Акту ревізії, внаслідок допущення зазначеного порушення Відділенням Фонду в Козелецькому районі було завдано матеріальної шкоди (збитків) потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 15 342,95 грн.
Крім цього, на запит ДФІ України від 21.11.2011 № 04-14/231 Міністерство праці та соціальної політики України в своєму листі від 30.11.2011 № 11843/0/14-11/10 (а. с. 53-54) зазначило, що листами від 24.04.2008 № 3872/0/14-08/10 та від 13.02.2009 № 1574/0/14-09/10 рекомендувало Відділенню Фонду в Козелецькому районі при проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат з березня відповідно до законодавства, як виняток, при обчисленні індексу споживчих цін для нарахування сум індексації, визначити березень базовим місяцем, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану у попередньому місяці (а. с. 38-39,52).
У зв'язку із встановленим порушенням, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» КРВ в Козелецькому районі пред'явлено до Відділення Фонду в Козелецькому районі вимогу від 03.01.2012 № 07-18/3 про усунення недоліків, виявлених ревізією цільового та законного використання коштів щодо проведення донарахування та виплати індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 15 342,95 грн. (а. с. 36-37), яка отримана позивачем 05.01.2012.
Перевіряючи дані спірні правовідносини, суд враховує, що в силу п. 18 ст. 34 Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та п. 1.16 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24, індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Закону України від 03.07.1991 № 1282 «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078.
Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника (ст. 2 Закону). А відповідно до умов п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Таким чином, якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4, тобто у разі коли сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, то цей місяць не являється базовим і проводиться подальша індексація.
Так, судом встановлено, що Міністерством праці та соціальної політики України робочим органам Фонду направлено листи від 24.04.2008 № 3872/0/14-08/10 та від 13.02.2009 № 1574/0/14-09/10, якими, враховуючи ситуацію із страховими виплатами (з урахуванням індексації), що склалися на поточний час, рекомендовано, як виняток, визначити березень 2008 року та березень 2009 року відповідно, базовими при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану в лютому 2008 року та лютому 2009 року. Розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітня 2008 року (та квітня 2009 року відповідно), що не заперечується позивачем. (а. с. 38-39,52).
При цьому, в силу Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. А відповідно до листа Міністерства юстиції України від 23.04.2004 № 24-45-303 щодо державної реєстрації нормативно-правових актів листи не є нормативно-правовими актами та не повинні містити нових правових норм і державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають. Листи мають лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер. У разі встановлення нових правових норм листами, вони підлягають скасуванню та відкликанню з місць застосування.
Тому, суд враховує, що листи Міністерства праці та соціальної політики України від 24.04.2008 № 3872/0/14-08/10 та від 13.02.2009 № 1574/0/14-09/10 не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а тому можуть носити лише рекомендаційний характер. Однак, в судовому засіданні позивачем не надано пояснень та доказів в обгрунтування виняткових обставин, що покликали складення листа-рекомендації, яким по суті зроблено виняток із п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078, у звязку із чим для проведення індексації невірно встановлювався базовий місяць, що призвело до недоотримання потерпілими індексації страхових виплат.
А отже, посилання позивача на те, що з питань проведення індексації Відділення Фонду в Козелецькому районі керувалось рекомендаціями Міністерства праці та соціальної політики України не може бути прийнято до уваги, оскільки фактично у зазначених листах встановлено нову правову норму: «враховуючи ситуацію із страховими виплатами (з урахуванням індексації), що склалися на поточний час, рекомендуємо, як виняток, визначити березень 2008 року та березень 2009 року відповідно, базовими при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану в лютому 2008 року та лютому 2009 року. Розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітня 2008 року (та квітня 2009 року відповідно).» (а. с. 38-39,52), а тому вони підлягають скасуванню Міністерством праці та соціальної політики України та відкликанню з місць застосування.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як підставу незаконних дій відповідача, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи. В силу прямої дії норми ст. 68 Конституції України, суд встановив, що порушення, зазначені в Акті ревізії, правомірно обґрунтовані нормами чинного законодавства.
Відповідно враховуючи ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позивачем не доведено правомірність своїх вимог, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи встановлене та керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О.Житняк