Справа № 2а/2570/594/2012
22 лютого 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Герасенко А.В.,
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі - Новозаводський ВДВС Чернігівського МУЮ) про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 30891847 від 27.01.2012 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова державним виконавцем винесена на виконання постанови Чернігівського районного суду від 18.12.2006 року, тобто після закінчення річного строку пред'явлення виконавчого документу, що є порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, в його задоволенні просила відмовити в повному обсязі, оскільки дії державного виконавця були вчинені у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського районного суду від 18.12.2006 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією грального автомату «Шалені бабки».
Старшим державним виконавцем Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ Нитченко Ю.М. 27.01.2012 року відкрито виконавче провадження за вищевказаною постановою суду, про що прийнято відповідну постанову.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Відповідно до Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Законом примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно частини 1 статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч. 5 ст. 20 Закону у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
В свою чергу пункт 1 частини 1 статті 23 Закону передбачає, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності Чернігівського районного суду від 18.12.2006 року перебувала на виконанні у відділі державної виконавчої служби Ріпкинського районного управління юстиції, який 17.01.2012 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку із встановленням, що боржник фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, а гральний автомат знаходиться у боржника за місцем його фактичного проживання, згідно його розписки та листом від 17.01.2012 року № 03-34/68 постанова направлена за належністю до Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ, яка отримана останнім 24.01.2012 року.
За таких обставин, постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2012 року винесена державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» без порушення норм чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.