Справа № 2а/2570/377/2012
21 лютого 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про стягнення витрат на виплату державної допомоги, -
25.01.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, в якому просить стягнути з відповідача витрати на виплату державної адресної допомоги в сумі 345358,86 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року витрачено кошти на виплату державної адресної допомоги в сумі 345358,86грн. Однак, зазначена сума відповідачем до заліку не прийнята. Згідно положень статті 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” адресна допомога і підвищення є складовою частиною пенсії по інвалідності, своєчасність та повноту відшкодування якої покладено саме на відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові витрачено 345358,86 грн. на виплату державної адресної допомоги, що підтверджується списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року (а. с. 11-36).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не прийнято до заліку витрати на виплату державної адресної допомоги на загальну суму 345358,86 грн., яка була виплачена позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян". Про факт неприйняття відповідачем таких витрат до заліку свідчать акти щомісячної звірки (а. с. 5-10).
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання призначається органами Пенсійного фонду України.
Згідно з пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно частини другої статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків, а загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (надалі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій та допомог.
Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Таки чином, пунктом 4 Порядку визначений виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Розширеного переліку таких виплат не встановлено.
Крім того, пунктами 5, 6, 7 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Головні управління Пенсійного фонду з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Виплата адресної допомоги введена з 01.04.2008 року. На дату підписання актів звірки спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не приймалися, відповідні зміни до Порядку не вносились.
Суми витрат з виплати та доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основі послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформації України від 07.06.2002 року №120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.07.2002 року за №595/6883.
Виходячи з того, що відповідно до Порядку відшкодування понесених Пенсійним фондом України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено шляхом здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо відшкодування сум, і він не є тією особою, якій належить право вимоги.
Крім того, на підставі наведеного, суд вважає, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області також не є тією особою, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, що, відповідно до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, унеможливлює заміну неналежного позивача або відповідача та розгляд справи Чернігівським окружним адміністративним судом, оскільки тягне за собою заміну підсудності.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Чернігові Чернігівської області про стягнення витрат на виплату державної допомоги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць