73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"15" лютого 2012 р.
13 год.45 хв.Справа № 2-а-5114/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Кравченко А.О.,
за участю:
представників позивача - Федорченко А.М., Лисенка В.О.,
представника відповідача - Мкртчян Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Час Фортуни"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Час Фортуни" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 11.04.2011р. № 0001092301, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 12196,00 грн. та штрафними санкціями - 3049,00 грн., № 0001102301, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 107500,00 грн. та штрафними санкціями - 26875,00 грн.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що підставою для визначення податкового зобов'язання став факт визнання податковим органом нікчемною угоди позивача із його контрагентом ПП «Агро Сеіл ФП Даш». Позивач не погоджується із таким висновком, оскільки операція поставки товару (дизеля-генератора) була фактично здійснена: товар поставлений та у подальшому реалізований, бухгалтерські та податкові документи оформлені належним чином. Всі зазначені вимоги для формування валових витрат та податкового кредиту підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Представник відповідача проти позову заперечила, мотивуючи тим, що податковий орган вважає нікчемною угоду позивача із ПП «Агро Сеіл ФП Даш», оскільки вона не спрямована на реальне настання правових наслідків. У постачальника відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби для виконання зазначеної угоди.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті по висновкам акту від 25.03.11 № 917/23-3/35468960 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Час Фортуни», код 35468960 з питань наявності взаємовідносин з ПП «Муссон-2009» (код 36227083), ПП «Агро Сеіл ФП-Даш» (код 36191513), ПП «Реформація-Х» (код 361227240), ПП «Гідеон Агро» (код 36580619). ПП «Оріон Агро-Плюс» (код 36580740), ПП «Ротсен- Інвест» (код 36672285), ГІП «Приор-Агро» (код 36580603), ПП «Скайлайн Плюс» (код 26227235), ТОВ «Сеіл Торг» (код 36261075). ГІП «Фарас Агро Трейд» (код 36329716), ТОВ «Магніт Плюс» (код 35668105). ПП «Дайнемік» (код 36672107), ПП «Нолтек» (код 36672112), ПП «Арт-Сенсіс» (36672270), ПП «Ротсен ін вест» (код 36672285), ПП «Оріон Агро Плюс» (код 36580740), ПП «Авалон Плюс» (код 36563409), ПП «Аграрні ініціативи Херсонщини» (код 36563572), ПП «Сав Технології» (код 36504669) та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаєморозрахунках з вищевказаними підприємствами з 01.01.09 по 01.05.10.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ „Час Фортуни":
1.ч.І ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п 5 ст 203 Цивільним Кодексом України) по правочинах здійснених з постачальником ПП „Агро Сеіл Фп-Даш" (код 36191513);
2.п. 5.1, п.п.5.2 1 п 5.2, п п 5.3.9 п 5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 107500,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року у сумі 107500,00 грн.;
3. ст.3, ст 4, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4.5 п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04 1997 із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету (рядок 27 Декларації) на суму 12196.59 грн , в тому числі за січень 2009 року на суму 12196.00 грн. та завищенно залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (26 рядок Декларації) всього у сумі 73804,00 грн.
У бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Час Фортуни» відображено придбання у січні 2009 року у ПП «Агро Сеіл ФП- Даш» дизеля-генератора АД300С-Т400-1Д (ВН№РН-0000011 на суму 516000,00грн., в т. ч. ПДВ 86000,00 грн. (договір від 14.01.09).
Сума податку на додану вартість 86000,00 грн. на підставі податкової накладної від 22.01.09 № 11 включена товариством до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009року (№15229 від 19.02.09).
Розрахунки між сторонами не проведені.
В результаті документальної невиїзної перевірки ПП «Агро Сеіл ФП-Даш» (акт Каховської ОДПІ від 09.11.09 №676/23-8/36191513) встановлено, що 22.10.09 складено довідку за №2302/26 про невстановлення місцезнаходження платника податків. У підприємства відсутні земельні ділянки, транспортні засоби, інші основні фонди, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток. Згідно форми 1ДФ, на підприємстві у І та III кварталах 2009 року працювала одна особа, у II кварталі 2009 року - дві особи. За ПП «Агро Сеіл ФП-Даш» в м. Каховка та Каховському районі не зареєстровано об'єкти нерухомого майна, належні на праві приватної власності (довідка КП «Каховське БТІ» від 08.09.09 №466-Б) та транспортні засоби. За ініціативою Каховської ОДПІ, свідоцтво платника ПДВ (від 21.01.09) анульовано 30.10.09.
Директор ТОВ «Час Фортуни» Селіванов Володимир Юрійович, у судовому засіданні пояснив, що на виконання майбутньої угоди між ТОВ «Час Фортуни» та ТОВ «Юрмаш-Групп» (Российская Федерация), по експортній операції з поставки дизеля-генератора, товариством було придбано дизель-генератор АД300С-Т400-1Д, постачальником якого виступило ПП «Агро Сеіл Фп-Даш». Після підписання договору, між ТОВ «Час Фортуни» та ПП «Агро Сеіл Фп-Даш», товар (дизель-генератор) був доставлений силами постачальника на склад підприємства. В подальшому, зазначений двигун, був експортований на адресу компанії «Юрмаш-Групп», за який останнє не здійснило розрахунок. Станом на 01.05.10 дебіторська заборгованість по контракту від 02.02.09 №02/02 становить 58580 дол. США (451066 грн.). У зв'язку з цим, ТОВ «Час фортуни» звернувся до міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення заборгованості. Рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово- промисловій палаті України від 14.01.2010 року по справі №АС 409р/2009 позов задоволено, а саме, суд зобов'язав ТОВ «Юрмаш-Групп» сплатити на користь ТОВ «Час фортуни» 58580,00 дол. США основного боргу, 4543,20 дол. США витрат за сплату арбітражного збору, а всього 63123 дол. США. Станом на сьогодні рішення суду не виконано, борг не сплачено. У зв'язку з заборгованістю ТОВ «Юрмаш-Групп», ТОВ «Час фортуни» не сплатило ПП «Агро Сеіл Фп-Даш» кошти за товар.
Відповідно до Закону № 334/94-ВР для віднесення понесених витрат до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток для платника податків необхідним є належне документальне підтвердження цих витрат та безпосередню участь цих витрат в отримані оподатковуваних доходів в межах господарської діяльності платника податків.
За приписами п.1.32 ст.1 та п. 5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
За п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту відноситься сплачений (нарахований) податок на додану вартість, підтверджений належним чином складеними податковими накладними. Таким чином, головними умовами для формування податкового кредиту є сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість, підтверджені відповідними податковими накладними за товарами (роботами, послугами), які фактично отримані платником податку від складачів податкових накладних та використані в господарській діяльності цього платника податків в межах його оподатковуваних операцій.
Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення вартості товару до валових витрат, а сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування понесених витрат.
Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу необхідні для віднесення певних сум до валових витрат податкового кредиту є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту.
Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини:
- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат та податкового кредиту;
- наявність у продавця товарів, робіт (послуг), який видавав податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;
- віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач не сплатив ПП «Агро Сеіл Фп-Даш» кошти за спірним договором, в тому числі суму ПДВ, яку включив до складу податкового кредиту.
Поставка товару здійснювалась безпосередньо продавцем.
У матеріалах справи відсутня інформація звідки поставлявся товар.
Товарно-транспортні накладні позивачем для перевірки та суду не надано. Тобто, транспортування продукції від ПП «Агро Сеіл Фп-Даш» до позивача документально не підтверджено.
Відповідно до ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару
Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, зокрема встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб - накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.
Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. № 128/2568 (далі - Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.п. 11.1 п. 11 Правил № 363). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п.п. 13.1 п. 13 Правил № 363).
Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість виконання робіт по відвантаженню, перевезенню, прийманню продукції, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця) (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування). Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції.
Крім цього, необхідно відмітити, що статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Позивач є суб'єктом господарювання та створений для отримання прибутку, тобто вся його діяльність, в тому числі і торгівельна, спрямована на отримання доходу від такої діяльності.
Із наданих позивачем первинних бухгалтерських документів вбачається, що предмет договору - дизель-генератор придбаний позивачем у ПП «Агро Сеіл Фп-Даш» за 516000,00 грн. Зазначений дизель-генератор проданий позивачем ТОВ «Юрмаш-Групп» (Российская Федерация) за 451066,00 грн. Тобто ціна реалізації менша за ціну придбання, що унеможливлює отримання прибутку.
При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів податкового законодавства, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.
Позивач не надав суду доказів поставки товару (його відвантаження та переміщення від продавця до покупця), не надав суду доказів оплати товару, що є необхідними умовами для виконання договору купівлі-продажу - продавець поставляє товар, покупець приймає його та оплачує. Також ні директор підприємства, ні представники, не змогли пояснити економічну доцільність реалізації товару за ціну, нижчу, від ціни придбання, за умови відсутності розрахунків.
За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій ДПІ у м. Херсоні щодо визначення ТОВ "Час Фортуни" зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Час Фортуни" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 11.04.2011р. № 0001092301, № 0001102301.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 лютого 2012 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.6