Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16 лютого 2012 р. № 2-а- 17532/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченка А. В.,
при секретарі -Воронові М.А.
за участю представників сторін:
позивача -Капітонова П.П.
Харківської митниці -Шульга В.Т., Клинцова І.М., Білої Т.Є.
представник ГУДК - не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Підприємства «Дар'я»товариства інвалідів Київського району міста Харкова до Харківської обласної митниці та Головного управління Державного казначейства у Харківської області про скасування рішень та стягнення суми, -
Позивач, Підприємство «Дар'я»товариства інвалідів Київського району міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної митниці та Головного управління Державного казначейства у Харківській області, в якому після уточнення позовних вимог просив суд скасувати рішення Харківської обласної митниці № 807000006/2011/400607/1 від 13.12.2011 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070006/1/01389 від 13.12.2011 року; зобов'язати Харківську обласну митницю утриматися від аналогічних дій, що оспорюються в суді, стосовно виконання зобов'язань за тим же контрактом та стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму переплати податку на додану вартість та мита на загальну суму 17434,29 гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 13.12.2011 року Харківською обласною митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості № 807000006/2011/400607/1 товару, що надійшов позивачу та картку відмови у митному оформленні товару № 807070006/1/01389.
Позивач вважає, що рішення Відповідача про призначення митної вартості №807000006/2011/400607/1 від 13.12.2011 року із застосуванням методу подібних (аналогічних) товарів є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів, фізичних та юридичних осіб, а тому вказане рішення та картка відмови підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та прохав позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представники Харківської обласної митниці у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні, надали письмові заперечення на позов, при цьому вказавши, що у всіх спірних випадках заявлений декларантом позивача рівень митної вартості товарів був значно нижчим в порівнянні з вартістю товарів, на які була наявна інформація Держмитслужби України про товари, що експортувалися до України в найближчий час до часу експорту оцінюваних товарів відповідно до пункту 2.2. Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМ України від 09.04.08 № 339. Оскільки декларантом позивача не надані в повному обсязі додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, були прийняті рішення про визначення митної вартості за другим, третім та шостим методами відповідно до п. п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 266 МК України, ст. 268, 269, 273 МК України з використанням наявної в митних органах інформації.
Заслухавши пояснення представників сторін, заслухавши пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами, стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Відповідно до п. 41.1.2. ст. 41 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року відповідно до п. 1 його Прикінцевих положень, митні органи - є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
Отже, у всіх спірних випадках Харківська обласна митниця зобов'язана була здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
В судовому засіданні судом встановлено, що 13.12.2011 по ВМД № 807070006/2011/474890 декларантом (головним бухгалтером) позивача було заявлено до митного оформлення товар «Рис «Келроуз», повністю обрушений, не пропарений, шліфований, середньозерний, придатний для споживання людиною, всього подрібнених зерен 4%, ядер з червоними смужками 0,60%, розфасований у пропіленові мішки по 22,68 кг. (50 фунтів) в кількості 1 770 мішків, не в первинній упаковці. Врожай 2011 року. Термін придатності 1 рік. Чиста вага складає 40 143,60 кг. (88,500 фунтів). Країна виробництва US. Виробник: Gulf Pasifik Rice Co. INC. (США) від 07.09.2011 № 2011-29-118.
При здійсненні порівняння заявленого декларантом Підприємства «Дар'я»рівня митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМ України № 339 від 09.04.2008 у Харківської обласної митниці виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Так, як заявлена позивачем митна вартість товару становила 1,13 дол. США/кг, а по фактам митного оформлення товарів, митне оформлення яких вже було здійснено мінімальний рівень митної вартості на подібні/аналогічні товари становив 1,34 дол. США/кг.
Суд вказує, що стаття 265 Митного кодексу України дає право митному органу упевнитися в достовірності, точності будь-якої заяви, документу чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, а також переконатися, що визначений декларантом рівень митної вартості не нижчий рівня прямих витрат на виробництво заявленого товару (в тому числі сировини, комплектуючих).
Суд зазначає, що оскільки рівень заявленої позивачем митної вартості був значно нижчий рівня митної вартості за фактами митних оформлень подібного товару, вищезазначений факт став причиною направлення запиту щодо визначення митної вартості товарів з підрозділу митного оформлення до відділу контролю митної вартості та витребування додаткових документів для підтвердження заявленого декларантом рівня митної вартості, відповідно до пункту 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, про що свідчать записи на зворотній стороні ДМВ від 13.12.2011 № 807070006/2011/474890.
Судом встановлено, що підприємство «Дар»я», посилаючись на абз.2 п.11 Порядку № 1766 від 20.12.2006, вказує про відсутність у графі ДМВ «Для відміток митного органу»запису про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
З цього приводу Харківська обласна митниця зазначає, що п. 9 Розділу І Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Держмитслужби України від 01.12.2003 № 828 передбачено, що за відсутності в будь-якій графі ДМВ місця, потрібного для зазначення відомостей, допускається їх запис на зворотному боці відповідного аркуша ДМВ із зазначенням графи, якої стосується цей запис.
У зв'язку з відсутністю місця у графі «Для відміток митного органу»ДМВ від 13.12.2011 № 807070006/2011/474890, посадовою особою митного органу було здійснену запис: «Необхідно надання додаткових документів згідно додатку до ДМВ».
На зворотній стороні вказаної ДМВ було зазначено перелік документів, які потрібно було надати для підтвердження митної вартості.
Так згідно цих записів у декларанта витребувались конкретні документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація - передплата за товар; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару - за наявності; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження;факти митних оформлень ідентичного або подібного товару та Інформація зовнішньо-торгівельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Також декларанта було повідомлено про право подання за власним бажанням інших документів для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
З усього переліку витребуваних документів, Позивачем було надано платіжні доручення на 100 % передплату товару. Також додатково було надано проформу-інвойс на передплату товару та страховий поліс.
Щодо надання інших, витребуваних з переліку документів, декларантом Підприємства «Дар»я»було зроблено власноручний запис про неможливість їх надання.
Оскільки позивачем не було надано додаткових документів на підтвердження митної вартості, Харківською обласною митницею винесено рішення про визначення митної вартості від 13.12.2011 року № 80700006/2011/400607/1.
Судом також встановлено, що 13.12.2011 року Харківською обласною митницею винесено рішення про визначення митної вартості № 80700006/2011/4006075/1. При коригуванні рівня митної вартості було використано інформацію, що міститься в БД ЄАІС ДМСУ та за основу коригування взято мінімальну вартість подібного товару, що містився в даній базі, згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до вимог ст.90 Митного кодексу України, по первинно поданій ВМД від 13.12.2011 року по ВМД №807070006/2011/474890 було видано картку відмови, а митне оформлення здійснено за новою ВМД, після сплати податків відповідно до визначеної митної вартості Харківською обласною митницею.
Суд вказує, що статтею 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
За статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Тобто, особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу, в розумінні Митного кодексу України, при: 1) перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; 2) декларуванні товарів і транспортних засобів; 3) повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 4) здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.
Суд вказує, що відповідно до ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, яким визначено, що визначення митної вартості - сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного Кодексу України та інших нормативно - правових актів.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.
Згідно п. 7 Порядку для підтвердження заявлених відомостей Про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Суд вважає за необхідним вказати, що згідно ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена і вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При митному оформленні спірного товару у митного органу виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару відповідно даних цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. Згідно даних цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи ціна вказаного товару значно вища ніж задекларована позивачем. Враховуючи наведене у митного органу були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в)не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті.
Як зазначалося раніше, позивачем надані відповідачу документи для митного оформлення товару, а саме, вантажні митні декларації, декларації митної вартості, контракт, специфікації до контракту, інвойс. В наданих декларантом документах відсутні документи підтверджуючі заявлену вартість, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти, калькуляції фірми - виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Відповідно до ст. 88 Митного Кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.
При цьому, в рамках положень п.11 Порядку №1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
В деклараціях митної вартості в графі для відміток митного органу міститься запис "Дивись на звороті", та на зворотній стороні митної декларації визначено перелік додаткових документів, які запропоновано надати позивачем митному органу. На зворотній стороні декларації митної вартості міститься перелік витребуваних документів, який підписаний уповноваженої особи, яка проводить розмитнення товарів, а також декларантом.
Як встановлено судом, позивач на вимогу митного органу не надав жодного документу, що були витребувані, без обґрунтувань та мотивації.
Згідно п.4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 року № 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного пакету документів, в тому числі ненадання додаткових документів .
Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД, затвердженого наказом ДМСУ № 314 від 20.04.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України27.04.2005 року за № 439/10719 та Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України,затвердженого наказом ДМСУ № 1227 від 12.12.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України26.12.2005 року за № 1562/11842, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України,посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови, зазначивши в неї вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення. '
Оскільки, митним органом неможливо здійснити завершення митного оформлення за наданими позивачем ВМД, на підставі п. 11 Порядку, Харківською обласною митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу скоригувати митну вартість згідно рішення про визначення митної вартості.
Якщо декларантом не надані в установлений законодавством термін вищезазначені додаткові документи, інші документи, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, або якщо декларант відмовився від їх надання, то митний орган відповідно до статті 265 МК України, п.14 Порядку №1766, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. З урахуванням наведеного митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно Порядку №1766 та норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, позивач відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів.
Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими актами не передбачено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому рішення про збільшення митної вартості товарів винесено в межах компетенції та є законним.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача документально та нормативно не обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 11, 70-71, ч.1 ст. 158, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Підприємства «Дар'я»товариства інвалідів Київського району міста Харкова до Харківської обласної митниці та Головного управління Державного казначейства у Харківської області про скасування рішень та стягнення суми -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена 20 лютого 2012 року.
Суддя А.В. Зінченко