15 лютого 2012 р. № 2-а- 16969/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Бабаєв А.І.
суддя Бідонько А.В.
суддя Котеньов О.Г.
при секретарі судового засідання Свіргун О.О.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 59 від 10.01.2012 року)
представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 220/9/д від 03.01.2012 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3306, Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу та стягнення коштів, -
ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини А3306, Міністерства оборони України (далі по тексту -відповідач), в якому просить суд: визнати частину 9 параграфу 8 наказу командира військової частини А0765 від 15.12.2004 року № 306 незаконною та скасувати її; зобов'язати командира військової частини А0765 викласти частину 9 вказаного наказу в такій редакції: «Виплатити грошову допомогу у разі звільнення у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби у сумі 17673 грн. 30 коп.»; визнати частину 3 параграфу 8 наказу командира військової частини А0765 від 15.12.2004 року № 306 незаконною та скасувати її; зобов'язати командира військової частини А0765 виключити його зі списків військової частини з наданням часу для відпустки за 2004рік; визнати частину 8 параграфу 8 наказу командира військової частини А0765 від 15.12.2004 року № 306 незаконною та скасувати її; зобов'язати командира військової частини А0765 викласти частину 8 вказаного наказу в такій редакції: «Гідний виплати одноразової грошової винагороди за підтриманням постійної бойової готовності в 2004 році у сумі 566 грн.»; стягнути з військової частини А0765 на його користь суму нанесеної йому незаконними діями посадових осіб військової частини А0765 матеріальної шкоди в розмірі 17105 грн. 14 коп.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, звільняючи його 15.12.2004 року, зобовязаний був виплатити суму за весь період проходження служби без урахування виплачених сум при звільненні у травні 2004 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі проти позову заперечували, в обґрунтування заперечень зазначили, що позивачу були нараховані та виплачені належні йому згідно чинного законодавства суми в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідачів прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України з 06.08.1984 року.
06.04.2004 року ОСОБА_1 наказом Міністра Оборони України був звільнений з військової служби в запас, у зв'язку зі скороченням штатів.
Наказом командира військової частині в/ч А0765 від 13.05.04 р. ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу усіх видів забезпечення.
Згідно із зазначеним наказом позивачу нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення в сумі 1102,07 грн., матеріальну допомогу в сумі 283 грн., премію у розмірі 33, 3 % місячного грошового забезпечення за особливі умови служби по 13.05.2004 р. в сумі 115,45 грн., грошову допомогу у разі звільнення у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в сумі 10469,67 грн., одноразову грошову винагороду за підтримання постійної бойової готовності в сумі 235,83 грн., надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 10 % від грошового забезпечення за 2004 рік з першого травня 2004 року в сумі 31,52 грн.
13.09.2004 року Міністром Оборони України видано наказ за №633, яким скасовано п. 4 наказу № 218 від 06.04.2004 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів та поновлено його на посаді юрисконсульта 904 полку радіаційного, хімічного та біологічного захисту північного оперативного командування, ВОС-8503004, з 06.04.2004 року.
На підставі зазначеного наказу Міністра оборони України командиром військової частини А 0765 видано наказ № 237 про скасування параграфу 12 наказу № 113 від 13.05.2004 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів.
26.11.2004 року Міністром оборони України видано наказ № 1020 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів.
15.12.2004 року наказом командира військової частини А 0765 № 306 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів.
У зв'язку з чим позивачу були виплачені належні йому суми при звільненні. Виплати були здійснені з урахуванням раніше отриманих виплат.
Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, обґрунтовуючи тим, що при звільненні в грудні 2004 року йому повинні були виплатити кошти без урахування сум, які йому виплачені при звільненні в травні 2004 року.
Між тим, колегія суддів вважає доводи позивача безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 41.1 Наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001р. «Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України»військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби в запас у зв'язку зі скороченням штатів виплачується грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Так, на виконання зазначених норм позивачу при звільненні в травні 2004 року було виплачено грошову допомогу за кожний календарний рік служби, тобто з 06.08.1984 року по 13.05.2004 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено отримання військовослужбовцем грошової допомоги за кожний календарний рік служби лише у разі його звільнення.
Тобто після поновлення на службі в жовтні 2004 року позивач не мав права на зазначену грошову допомогу.
Між тим після поновлення на посаді в жовтні 2004 року грошова допомога при звільненні отримана в травні 2004 року позивачем повернута не була, тобто вона залишилася в розпорядженні позивача.
Таким чином, враховуючи разовий характер виплат грошової допомоги при звільненні, відповідач правомірно виплатив ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні в грудні 2004 року з урахуванням вже отриманих ним сум в травні 2004 року.
Також, в травні 2004 року відповідно до п. 32 Наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001р. «Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України»відповідач виплатив позивачу одноразову грошову винагороду за підтримання постійної бойової готовності з січня по травень 2004 року в сумі 235, 83 грн.
Зазначена сума отримана позивачем та після поновлення на службі повернута не була.
Отже, колегія суддів вважає правомірною виплату позивачу при звільненні в грудні 2004 року одноразової грошової винагороди за підтримання постійної бойової готовності за 2004 рік, з урахуванням суми отриманої позивачем в травні 2004 року.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем була використана чергова відпустка за 2004 рік, в травні 2004 року позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення в сумі 1102,07 грн., яка після поновлення на службі також повернута не була, а тому вимоги позивача щодо надання часу на відпустку та виплати допомоги на оздоровлення за 2004 рік є безпідставними.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А3306, Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу та стягнення коштів - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Бабаєв А.І.
Суддя Бідонько А.В.
Суддя Котеньов О.Г.
Повний текст постанови виготовлений 20.02.2012 року.