Радомишльський районний суд Житомирської області
Справа № 620/576/2012
01.03.2012 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Коваленко В. П.
при секретарі Білошицька І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Чайківської с/ради про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування , -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на майно - цілий житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в селі АДРЕСА_1 після смерті матері . В підтвердження своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Чайківка Радомишльського району Житомирської області померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті позивачка належним чином прийняла спадщину, проживаючи в будинку , обробляючи земельну ділянку. Однак ,нотаріус позбавлений можливості видати їй свідоцтво про право на спадщину на зазначений будинок, так як у покійного спадкодавця відсутній документ підтверджуючий право власності на будинок.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити . Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути дану справу без його участі, позовні вимоги визнає. А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів .
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом позивачка ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про її народження та про одруження. Ще в 1960-роках мати позивачки побудувала житловий будинок з надвірними спорудами розташований в АДРЕСА_1 Даний будинок був зареєстрований в погосподарській книзі Чайківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області. Мати позивачки вільно і відкрито користувалась вказаним будинком протягом всього свого життя.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 74 років в с. Чайківка Радомишльського району Житомирської області померла мати позивачки ОСОБА_2 , про що виконкомом Чайківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області зроблено запис за № 17 в Книзі реєстрації смертей.
Ще при житті 07 березня 1996 року покійна мати позивачки склала заповіт, яким заповідала усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося своїй дочці ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчений секретарем Чайківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій . На день смерті спадкодавця ніким не скасований і не змінений.
В передбачений законом шестимісячний строк позивачка не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини,але прийняла її фактично, проживаючи в будинку. Згідно з п.124 також чинної на той час Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45\5, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном серед іншого можуть бути довідка управління будинками, виконавчого комітету місцевої ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний у спадковому будинку в період 6 місяців після дня смерті спадкодавця.
Серед іншого спадкового майна спадкодавця є житловий будинок з надвірними спорудами розташований по АДРЕСА_1 Спадкоємцем за заповітом є позивачка. Як видно із відповіді нотаріальної контори інші спадкоємці не заявляли своїх спадкових прав на дане майно .
Проте, нотаріус обґрунтовано відмовляє позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, так як у покійного спадкодавця відсутній документ, підтверджуючий право власності на спірне домоволодіння.
Оскільки спадковий будинок був побудований під час дії ЦК Української РСР в редакції 1963 року, діючим на той час законодавством не передбачено було реєстрацію будинків, документом, що підтверджував право власності на будинок була погосподарська книга сільської ради, то суд приходить до висновку, що мати позивачки мала право власності на спірний будинок, а , відповідно, і визнає його за нею. Відповідно до положень ст.100,101 ЦК УРСР (яка діяла на той час) громадяни могли мати у власності житловий будинок, причому глава 10 «Особиста власність» цього ж кодексу не пов»язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Відповідно до п.4ч.2п.п.6 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1996 року (що була чинна до 13 грудня 1995 року) державній реєстрації підлягали тільки будинки та домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що вимоги позивачки підлягають до задоволення , оскільки вона є спадкоємцем за заповітом, належним чином прийняла спадщину.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,213-215 ЦПК України, ст.ст. 331, 392, 1261, 1268 ЦК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою села Чайківка Радомишльського району Житомирської області право власності на цілий житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:В. П. Коваленко