Радомишльський районний суд Житомирської області
Справа № 620/527/2012
24.02.2012 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Свінцицького Л. В.
при секретарі Розпутенко І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно , -
Позивач,посилаючись на те,що його баба ОСОБА_2,будучи членом колгоспу при житті побудувала жилий будинок за АДРЕСА_1,яким володіла як власним.Також зазначила,що баба померла ІНФОРМАЦІЯ_1,але ще при житті ОСОБА_2склала на її їм»я заповіт,тому на даний час виникла необхідність прийняти спадщину,однак в нотаріальній конторі йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок,тому,що покійна баба право власності на будинок в БТІ не зареєструвала,іншим чином ніж шляхом звернення до суду йому спадкові права не набути, тому і просить суд визнати за нею право власності на зазначене житло.
В судовому засіданні представник заявника свої вимоги підтримав.
Представник відповідача-Заболотської сільської Ради Радомишльського району Житомирської області,в судове засідання не з"явився,надіслав до суду письмову заяву,в якій просить слухати справу за їх відсутності,з заявленими вимогами погодився.
Вислухавши пояснення представника заявника,дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено,що баба позивачки:ОСОБА_2,померла ІНФОРМАЦІЯ_1,що підтверджується свідоцтвом про її смерть.Ще при житті вона 21.10.2010 року склала заповіт,яким заповіла все своє майно своєму внуку ОСОБА_1.Також встановлено в судовому засіданні те,що після смерті баба,позивач фактично вступив в управління спадковим майном, а саме - будинком з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1,шляхом обробітку присадибної земельної ділянки,ремонту будинку та інш.З довідки Житомирського обласного бюро технічної інвентаризації №82 від 20.12.2011 року,за ОСОБА_2право власності на цілий жилий будинок НОМЕР_1 з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1,загальною вартістю 46 056 грн.-не зареєстроване.
Відповідно до п.а,б,ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)" - положення ст.17,18 Закону " Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введенню в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні, а згідно ст.126 ЦК УРСР такими, що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються час перебування на дійсній військовій строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двора визначаеться, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Враховуючи наведене станом на 15 квітня 1991 р. батько позивача не втратив свого права на власність колгоспного двору,що підтверджуеться записами в господарських книгах Заболотської сільської ради Радомишльського району.
Відповідно до положень ст.ст.100,101 ЦК України(в редакції 1963 року) громодяни могли мати у власності житловий будинок,причому глава 10 "Особиста власність" цього ж кодексу не пов"язувала наявність такого права з його обов"зковою державною реєстрацією.Згідно довідки Заболотської сільської Ради,власником спірного володіння був спадкодавець.
Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права заявника на спадкове майно захистити неможливо суд встановлює факт володіння житловим будинком як власним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,79,88,208, 209, 212-215,ЦПК України, ст.ст.100,101,109, 549 ЦК України (в редакції 1963 року),п.а,б,ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)", суд -
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок НОМЕР_1 з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1,в порядку спадкування після баби-ОСОБА_2,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.
Суддя:Л. В. Свінцицький