Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
31 січня 2012 р. № 2-а- 516/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чалого І.С.,
при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,
за участю представників сторін:
позивача: Тамошюнас А.Р.,
відповідача: Дорошенко М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням наданих уточнень, просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області від 16.01.2012 р. № 24 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна" та визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області від 18.01.2012 р. № 31 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна".
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у податкового органу не виникло законодавчого права на проведення документальних позапланових перевірок. Крім того, період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року є час частково «закритим», тобто перевіреним.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого уточненого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Відповідач, ДПІ у Зміївському районі у Харківській області з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що оскаржувані рішення про проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "КРОНЕкс-Україна" винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
При вирішенні справи судом встановлено, що 24.01.2006р. Верховним Судом України винесена постанова у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ «Мрія»до ДПІ у м.Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки.
Згідно з правовими позиціями, які викладені у названому судовому акті, державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п.6 ч.3 ст.105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч.4 ст.112, ст.162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.
З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.
Згідно з матеріалами справи, ДПІ у Зміївському районі у Харківській області на адресу позивача було надіслано запит №5 від 03.01.2012р. про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Веста»та ТОВ «Хароптторгексім ЛТД»за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р.
У відповідь на вказаний запит листом №30 від 12.01.2012 року ТОВ "КРОНЕкс-Україна" зазначило, що у запиті взагалі не зазначається жодна з перелічених законодавцем підстав для надіслання запиту. Така обставина, як встановлення сумнівності у факті здійснення операцій, не відноситься до вищезазначеного переліку підстав. Крім того, у запиті не відображено:
- в рамках яких заходів ДПІ встановлено сумнівність у фактах здійснення операцій;
- на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності;
- сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.
До того ж, запит не містить посилань на відповідні норми ст.78 ПК України, якою передбачений вичерпний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок, що можна кваліфікувати виключно як відсутність нормативного обґрунтування витребування інформацій та її документального підтвердження.
Період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за який податковим органом витребовується інформація та її документальне підтвердження, є на теперішній час частково «закритим», тобто перевіреним.
Так, ДПІ у Зміївському районі у Харківській області 12.04.2010р. по 25.05.2010р. була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «КРОНЕкс-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009 року.
З 04.02.2011 по 18.03.2011 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «КРОНЕкс-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010р.
У відповідності до приписів п.п.78.1.12. п.78.1. ст.78 ПК України повторна перевірка може проводитись лише у випадку якщо органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Таким чином, у зв'язку із неналежним оформленням запиту ТОВ «КРОНЕкс-Україна»було відмовлено у наданні відповідачу витребуваних відомостей та документів.
Також зазначено, що у разі направлення на адресу позивача письмового запиту, який буде відповідати вимогам чинного законодавства України, він буде виконаний у передбачені законодавством терміни.
Судом встановлено, що інших запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Веста»та ТОВ «Хароптторгексім ЛТД»за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. на адресу позивача податковим органом не направлялось.
16.01.2012р. ДПІ у Зміївському районі у Харківській області винесено наказ №24 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КРОНЕкс-Україна" по взаємовідносинам з ТОВ «Веста»та ТОВ «Хароптторгексім ЛТД»за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р.
Із змісту оскаржуваного наказу ДПІ у Зміївському районі №24 від 16.01.2012 року вбачається, що в тексті зазначеного правового акту індивідуальної дії податковим органом здійснено посилання на положення пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, як на підставу його винесення.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки та дій по направленню повідомлень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.
У відповідності до імперативних приписів ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.
Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугувало встановлення сумнівності у факті здійснення операцій.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).
З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.
Оглянувши запит ДПІ у Зміївському районі у Харківській області №5 від 03.01.2012р., суд відзначає, що зміст оглянутого запиту не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ «КРОНЕкс-Україна»вимог податкового чи іншого законодавства.
Суд відмічає, що така обставина, як встановлення сумнівності у факті здійснення операцій, не відноситься до законодавчо визначеного переліку підстав для проведення документальних перевірок. Крім того, у запиті не відображено в рамках яких заходів ДПІ встановлено сумнівність у фактах здійснення операцій; на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.
Суд відмічає, що без зазначення у запиті наведених відомостей надання повної та обґрунтованої відповіді платником податків практично унеможливлюється.
До того ж, запит відповідача, ДПІ не містить посилань на відповідні норми ст.78 ПК України, якою передбачений вичерпний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок, що можна кваліфікувати виключно як відсутність нормативного обґрунтування витребування інформацій та її документального підтвердження.
Окрім того, в порушення положень п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1245; далі за текстом -Порядок №1245) складений не на бланку податкового органу.
За таких обставин, суд робить висновок, що оглянутий запит складений податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.
Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.
При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного.
Суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах при складанні запиту не дотримався вимог закону, а відтак, не мав визначених Податковим кодексом України підстав для прийняття рішення про призначення спірної перевірки.
При розв'язанні спору судом також береться до уваги те, що період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за який відповідачем, ДПІ, який вказано у наказі від 16.01.2012р. №24 як перевіряє мий, є на момент прийняття оскаржуваного наказу частково перевіреним.
Так, ДПІ у Зміївському районі у Харківській області 12.04.2010р. по 25.05.2010р. була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «КРОНЕкс-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009 року.
З 04.02.2011 по 18.03.2011 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «КРОНЕкс-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010р.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КРОНЕкс-Україна»на підставі наказу ДПІ від 16.01.2012р. №24 є за своїм характером повторною.
Суд відмічає, що повторність є окремою підставою для проведення документальних позапланових виїзних перевірок, передбаченою п.п.78.1.12. п.78.1. ст.78 ПК України.
У відповідності до приписів п.п.78.1.12. п.78.1. ст.78 ПК України повторна перевірка може проводитись лише у випадку якщо органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Однак, відповідачем жодним чином не підтверджено фактично та не обґрунтовано нормативно наявність підстав для проведення перевірки в рамках п.п.78.1.12. п.78.1. ст.78 ПК України.
За матеріалами справи ДПІ у Зміївському районі у Харківській області на адресу позивача було надіслано наказ від 18.01.2012р. №31 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «КРОНЕкс-Україна»з питання дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Ерітаж»за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. та ТОВ «Побутелектротехніка»за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. та повідомлення №2 та повідомлення №5/10/23-078 про проведення зазначеної перевірки.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки та дій по направленню повідомлень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.
У відповідності до імперативних приписів ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.
Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно з пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно вимог п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Положеннями пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, однією з основних гарантій прав платників податків при здійсненні заходів податкового контролю є законодавче встановлення вичерпного переліку підстав проведення документальних позапланових перевірок.
Обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: 1) наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України; 2) надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки; 3) наявність на момент перевірки у податкового органу звітних, первинних, інших документів та інформації.
Щодо наявності обставин для проведення документальної перевірки суд зазначає наступне та направлення податковим органом на адресу платника податків запитів, суд зазначає наступне.
Правовідносини, щодо отримання органами державної податкової служби інформації від платників податків, унормовані, зокрема, ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.3); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3).
Згідно положень абзацу 3 п.73.3 статті 73 Податкового кодексу України, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
При цьому, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.3); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3).
З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.
До матеріалів даної адміністративної справи було надано належним чином завірені копії запитів відповідача, ДПІ №2034/10/18-022 від 11.07.2011р. щодо надання інформації та копій первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Побутелектротехніка»за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. стосовно включення витрат по придбанню товарів до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2011р. та №2035/10/18-022 від 11.07.2011р. про надання пояснень та їх докуметального підтвердження реальності та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по господарських відносинах ТОВ «КРОНЕкс-Україна»з ТОВ «Ерітаж»за період з 07.10.2010р. по 31.05.2011р.
Дослідження змістової частини вказаних листів-запитів свідчить, що в порушення вимог абзацу другого п.73.3 ст.73 Податкового кодексу, п.9, п.10 "Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27 грудня 2010р., у даних документах відсутні підстави для їх надіслання, тобто не зазначено за наслідками перевірок яких платників податків або отримання якої податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, а також не вказано які було встановлено факти, що стали підставою для висновку щодо можливих порушень законодавства з боку позивача.
Аналіз змісту оскарженого наказу свідчить про те, що зазначений документ містить посилання на загальні законодавчі норми п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20, п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75, п.79.1., п.79.2. ст.79 ПК, які надають право податковим органам на перевірку платника податку та, зокрема, на п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК як на підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Суд враховує, що позивачем у законодавчо визначені строки було надано пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби (листи від 21.07.2011р. №710 та №711).
Наявність інших обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України, зі змісту наказу та повідомлень не вбачається.
Отже, на момент прийняття оскаржуваного наказу на перевірку від 18.01.2012р. №31 у податкового органу були усі витребувані документи.
Таким чином, виконання позивачем вимог податкового органу щодо наданні відомостей та їх документальних підтверджень нівелювало наявність підстави для проведення документальної перевірки, передбаченої п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України.
Судом береться до уваги те, що у запиті від 11.07.2011р. №2034/10/18-022 відповідачем, ДПІ витребувано відомості та їх документальне підтвердження стосовно включення витрат по придбанню товарів у ТОВ «Побутелектротехніка»до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 кв.2011р., а оскаржуваний наказу від 18.01.2012р. №31 у якості предмету перевірки зазначає дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість. Отже, в цій частині податковим органом взагалі не надсилався відповідний письмовий запит.
Крім того, суд зазначає, що постановою ХОАС від 17.05.2011 року по справі №2а-3961/11/2070 за позовом ТОВ «Побутелектротехніка»до ДПІ у Київському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: 1) за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 2) за відсутності факту спливу 10 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідач без дослідження жодних первинних документів, в тому числі і про рух коштів у безготівковій формі, зробив висновок про відсутність в діяльності платника податків об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, що суперечить закону. Належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про відсутність в діяльності позивача операцій з поставки товарів (робі, послуг) згідно з п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, неправильного визначення позивачем складу та дати виникнення доходів та витрат згідно з ст.ст.135, 137, 138 Податкового кодексу України, неправильного визначення позивачем об'єкту оподаткування ПДВ та дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ згідно з ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України акт перевірки не містить.Викладені в акті від 09.03.2011р. №717/23-5/24136939 судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими по справі доказами.
Суд зазначає, що з огляду на положення статті 72 Кодексу адміністративного кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на зазначені вище обставини, суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Харківського окружного адміністративного суду поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.
Окремо, суд зауважує, що жодна норма діючого законодавства не надає податковому органу права здійснювати перевірочні дії більш ніж через 5 місяців після надання платником податку відповіді на обов'язковий письмовий запит податкового органу.
Таким чином, у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав для проведення перевірки, передбачених положеннями ст.78 ПК.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про скасування спірних наказів податкового органу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Суд також відмічає, що при скасуванні у судовому порядку наказів на проведення перевірки, вказані рішення суб'єкта владних повноважень втрачають свою юридичну силу, та в подальшому не можуть бути використані відповідачем при прийняті інших рішень чи вчиненні дій.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу - задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області від 16.01.2012 р. № 24 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна".
Визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області від 18.01.2012 р. № 31 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна".
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2012 року.
Суддя І.С.Чалий