Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"06" жовтня 2008 р. Справа № 07/106-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.
при секретарі Байбак О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Портік В.О.
відповідача - Барішевський О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх.№ 2059Х/3-7 на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.08 р. за заявою відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 27.11.07 р. по справі № 07/106-08 (07/92-07)
за позовом ДП ВАТ "УМР "ДП ВАТ УМР "Добро-Буд" м. Харків
до ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" м. Харків
про стягнення 67948,10 грн. -
встановила:
У липні 2007 р. позивач -ДП ВАТ УМР «Добро-Буд», м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача -ВАТ «Харківський завод Гідропривід» 59179,78 грн. заборгованості, 5843,39 грн. пені, 1031,18 грн. річних, 1893,75 грн. інфляційних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним між сторонами договором генпідряду № 142 від 27.04.04 р. та додатковою угодою № 1 від 01.01.06 р. до нього
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.07 р. по справі № 07/92-07 позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 59179,78 грн. заборгованості, 5044,06 грн. пені, 1629,46 грн. річних, 5681,25 грн. інфляційних, 715,35 держмита та 116,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане рішення залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.08 р. по даній справі.
В квітні 2008 р. відповідач звернувся до господарського суду з заявою про перегляд судового рішення від 27.11.07 р. по справі № 07/92-07 за нововиявленими обставинами, посилаючись при цьому на те, що після винесення вказаного рішення відповідачу стали відомі певні факти, які мають істотне значення для справи і які, на його думку, можуть бути підставою для перегляду цього рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.08 р. (суддя Інте Т.В.) по справі № 07/106-08 в задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення господарського суду від 27.11.08 р. по справі № 07/92-07 відмовлено.
Ухвалу мотивовано з тих підстав, що наведені відповідачем обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх вимог, не мають необхідних ознак нововиявлених в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки вони могли і повинні були бути відомі заявнику станом на час розгляду судом справи по суті та ін.
Відповідач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її необґрунтованою, подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу про відмову в задоволенні поданої ним заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами скасувати. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали безпідставно не взяв до уваги той факт, що про обставини неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за спірним договором йому стало відомо вже після прийняття судом рішення по даній справі, і вказані обставини були зафіксовані комісією, яка була створена наказом нинішнього керівництва підприємства відповідача з метою перевірки діяльності тодішнього керівництва; що акти виконаних робіт за договором № 142 були підписані колишнім керівником підприємства відповідача безпідставно та незаконно в результаті змови з керівництвом підприємства позивача та ін.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, У липні 2007 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з 59179,78 грн. заборгованості, 5843,39 грн. пені, 1031,18 грн. річних, 1893,75 грн. інфляційних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним між сторонами договором генпідряду № 142 від 27.04.04 р. та додатковою угодою № 1 від 01.01.06 р. до нього.
Рішенням господарського суду від 27.11.07 р. по справі № 07/92-07 вказаний позов було задоволено. При цьому, у вказаному рішенні судом було зокрема встановлено факт належного виконання позивачем робіт за договором № 142 від 27.04.04 р. та додатковою угодою № 1 від 01.01.06 р. до нього, а так само факт прийняття відповідачем вказаних робіт, та часткову відмову від їх оплати.
В квітні 2008 р. відповідач звернувся до господарського суду з заявою про перегляд прийнятого по справі рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись зокрема на те, що після зміни власників та керівництва підприємства відповідача, які відбулись після винесення прийнятого по справі рішення, наказом по ВАТ “Харківський завод Гідропривід», було створено комісію для посвідчення обсягу та якості ремонтно-будівельних робіт, здійснених позивачем за договором генпідряду № 142 від 27.04.2007 р., на відповідність довідкам про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) та актам приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2В). і за результатами перевірки було виявлено невідповідність кількості матеріалів та кількості робіт, відображених в актах прийняття виконаних підрядних робіт, фактичним обсягам проведених робіт, про що 10.04.08 р. було складено відповідний акт.
Вказане відповідач вважає істотною обставиною, яка в свою чергу зумовлює відмову в задоволенні позову, оскільки виконання позивачем робіт таким чином не можуть вважатися доведеними.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу крім іншого виходив з того, що наведені відповідачем обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх вимог, не мають необхідних ознак нововиявлених в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки вони могли і повинні були бути відомі заявнику станом на час розгляду судом справи по суті.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення з наступних підстав:
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
При цьому, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Характерними ознаками нововиявлених обставин є зокрема те, що вони існували під час розгляду справи, але не були та не могли бути відомі заявнику; що вони є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; що вони виявлені після набрання чинності судовим актом. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Як вже зазначалося вище, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідач зокрема зазначив те, що після зміни власників та керівництва підприємства відповідача, які відбулись також після винесення прийнятого по справі рішення, наказом по ВАТ “Харківський завод Гідропривід», було створено комісію для посвідчення обсягу та якості ремонтно-будівельних робіт, здійснених позивачем за договором генпідряду № 142 від 27.04.2007 р., на відповідність довідкам про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) та актам приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2В). і за результатами перевірки було виявлено невідповідність кількості матеріалів та кількості робіт, відображених в актах прийняття виконаних підрядних робіт, фактичним обсягам проведених робіт, про що 10.04.08 р. було складено відповідний акт.
При цьому, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначені обставини не можуть бути підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не мають необхідних ознак новововиявлених через те, що вони могли бути відомі сторонам, в т.ч. і відповідачу, під час розгляду господарським судом даної справи. Зокрема заявник раніше не був позбавлений права та мав змогу, в т.ч. під час прийняття робіт та підписання відповідних актів, виявити недоліки в роботі, завищення у вказаних актах обсягів виконаних позивачем робіт, невиконання вказаних в акті робіт і т.д., а так само зазначити під час розгляду справи про неналежність об'єктів будівництва на час проведення робіт відповідачу тощо. Тобто докази, які не були своєчасно подані сторонами під час розгляду справи, у разі їх подання у процесі перегляду рішення за нововиявленими обставинами, не можуть вважатись нововиявленими обставини.
Зважаючи на вказане, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що про зазначені обставини йому стало відомо після одностороннього проведення комісією відповідного розслідування.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Тобто з урахуванням вказаного не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що позивачем при зверненні до суду нібито не було доведено факт виконання позивачем робіт, оскільки факт виконання останнім вказаних робіт підтверджується двосторонніми довідками про вартість виконаних робіт типової форми КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за період з червня 2004 р. по жовтень 2006 р., і вказані документи з урахуванням відповідних вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ст. ст. 32-34 ГПК України належним чином засвідчують вказані обставини. До того ж вказані обставини встановлені в рішенні по даній справі та жодним чином не спростовані відповідачем під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, також правомірними є висновки суду щодо безпідставності посилань відповідача на сплив строку позовної давності щодо часткового стягнення заборгованості та пені, оскільки вказане питання не може бути нововиявленою обставиною та повинне було бути відома відповідачу під час розгляду справи в господарському суді. До того ж, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, і такої заяви, як свідчать матеріали справи, відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції не надавав.
Вказане свідчить про правомірність висновків господарського суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду по даній справі.
Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.08 р. по справі № 07/106-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Повний текст постанови підписано 10.10.08 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.