"13" жовтня 2008 р.
Справа № 9/130-2900
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" с.Ломаченці, Сокирянський район, Чернівецька область.
до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" вул. Промилова, 1, м.Заліщики,Тернопільська область.
до відповідача-2: Фермерського господарства "Аура Плюс" с.Шишківці,Сокирянський район, Чернівецька область,60221
За участі представників:
позивача: не з'явився
відповідача-1 : не з'явився.
відповідача-2: не з'явився.
Встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сварог-Буковина», с. Ломаченці, Сокирянського району, Чернівецької області, звернувся 20.08.2008 р. (вх. № 2593 до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача - 1, Відкритого акціонерного товариства “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство», м. Заліщики, Тернопільської області, Відповідача-2: Фермерського господарства “Аура Плюс», с. Шишківці, Сокирянського району, Чернівецької області, у якому просив визнати за ним право власності на 100 тон сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку) вартістю 290 000,00 грн. та вилучити насіння з чужого незаконного володіння ВАТ “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство » .
В обґрунтування вимог Позивач посилається на укладений 01 лютого 2008 р. між ТзОВ “Прогрес Агро», як Продавцем, та ТзОВ “Сварог - Буковина», як Покупцем, договір купівлі-продажу за № 1, відповідно до умов якого Позивач придбав 100 тон насіння ріпаку на загальну суму 290 000,00 грн., що підтверджується копіями накладної № 12 від 18.02.2008 р., податкової накладної від 18.02.2008 р., рахунку-фактури від 18.02.2008 р., іншими матеріалами.
Як стверджує Позивач, Відповідачем-2: ФГ “Аура Плюс» було незаконно привласнено та доставлено Відповідачу-1: ВАТ “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» 100 тон сільськогосподарської продукції -насіння ріпаку на загальну суму 290 000,00 грн., яка належить ТзОВ “Сварог-Буковина» на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 01.02.2008 р.
Ухвалою від 26.08.2008 р. порушено провадження, призначено розгляд справи на 10:30 год. 15 вересня 2008 р.
У судовому засіданні 15.09.2008 р. Представник Позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.
Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст.. 77 ГПК України з причин неприбуття для участі в розгляді справи представників Відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з такого.
Як визначається ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом цієї статті предметом віндікаційного позову може бути лише індивідуально-визначена річ, яка збереглася у натурі, оскільки суттю віндікаційного позову є вимога про поновлення володіння річчю, а не заміна її іншою.
До того ж об'єкти, які визначаються родовими ознаками , не можуть бути віндиковані.
Згідно з п.п. 6.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/98 від 31.01.2001 р. “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» , об'єктом віндикаційного позову (про витребування майна з чужого незаконного володіння) може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Витребуване майно може належати і до категорії речей, що визначаються родовими ознаками (мірою, вагою, тощо), але в такому разі воно має бути якимось чином індивідуалізоване (наприклад, цукор у мішках за певними цифровими або іншими характерними позначками).
Так само за змістом положень ст.. 392 ЦК України шляхом визнання права захищається право власності особи на індивідуально-визначену річ , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як випливає з позовної заяви , сільськогосподарська продукція (насіння ріпаку) була доставлена на ВАТ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» транспортними засобами Відповідачем -2 , ФГ «Аура-Плюс» , вивантажена на території Відповідача-1, ВАТ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» і зберігається останнім .
В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем не подано доказів ,які ідентифікують речі, які визначені родовими ознаками, насіння ріпаку.
За загальним правилом ,якщо немає можливості виділити майно власника із однорідних речей , що знаходяться у фактичного володільця , майнові інтереси колишнього власника можуть бути захищені за допомогою інших правових засобів.
Крім того, в обґрунтування підстав набуття у власність сільськогосподарської продукції Позивач наводить факт укладення договору купівлі-продажу від 01 лютого 2008 р. між ним та ТзОВ Аграрно-промислова фірма «Прогрес Агро», за умовами якого продавець до моменту передачі сільськогосподарської продукції повинен був забезпечити охорону посівів і в строк до -1 березня 2008 р. передати покупцю , щ підтверджується накладними, оформленими згідно з правилами первинного бухгалтерського обліку.
Відповідно до абз. 2 частини 1 та ч. 2 ст. 664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування..
З наданих Позивачем матеріалів не випливає , що товар був належним чином ідентифікований , а покупець ,Позивач у справі, - належним чином повідомлений продавем про готовність товару до передачі за його місцем знаходження - Чернівецька область, Сокирянський район , території сіл Вашківці та Олексіївці продавцем , ТзОВ Аграрно-промислова фірма «Прогрес Агро».
При таких обставинах справи та враховуючи, що майно, про визнання права власності на яке та про віндикацію якого просить Позивач, не є індивідуально визначеним, у задоволенні позову про визнання права власності на 100 тон сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку) вартістю 290 000,00 грн. та вилучення з чужого незаконного володіння ВАТ “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» 100 тон сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку) вартістю 290 000,00 грн., слід відмовити з покладенням на Позивача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України .
З огляду на наведене, керуючись ч.ч.1,2 ст. 16, ч. 1 ст. 392, ст. 387, 664 ЦК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд
Вирішив:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Сварог-Буковина», с. Ломаченці, Сокирянського району, Чернівецької області, у задоволенні позову до Відповідача -1, Відкритого акціонерного товариства “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство», м. Заліщики, Тернопільської області, Відповідача-2: Фермерського господарства “Аура Плюс», с. Шишківці, Сокирянського району, Чернівецької області, про визнання права власності на 100 тон сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку) вартістю 290 000,00 грн. та вилучення з чужого незаконного володіння ВАТ “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» 100 тон сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку) вартістю 290 000,00 грн.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “17» жовтня 2008 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя