донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.10.2008 р. справа №11/128
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
Рибачук Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явились,
від відповідача:
Калитвянська С.О. - по довір. №249-08 від 31.03.08р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло" м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
31.07.2008 року
по справі
№11/128
за позовом
Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло" м. Донецьк
до
Відкритого акціонерного товароиства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк
предмет спору
стягнення заборгованості за транспортні послуги за договором №520 від07.12.04р. у сумі 149 673грн. 96коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.08р. по справі №11/128 відмовлено у задоволенні позовних вимог Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськсвітло» м. Донецьк (далі по тексту -ККП Донецької міської ради «Донецькміськсвітло») до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк (далі по тексту -ВАТ «Донецькобленерго»в особі Донецьких електричних мереж) про стягнення заборгованості в сумі 149 673грн. 96коп. за транспортні послуги надані у період з серпня 2005р. по грудень 2006р. за договором №520 від 07.12.04р.
Відмовляючи у задоволенні позову за заявленими в ньому підставами суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено доказами матеріалів справи наявності у відповідача заборгованості перед позивачем саме на підставі договору №520 від 07.12.04р. у сумі 149 673грн. 96коп.
ККП Донецької міської ради «Донецькміськсвітло»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 31.07.08р. по справі №11/128 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач вважає, що висновки господарського суду не ґрунтуються на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, оскільки на думку скаржника його позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 149 673грн. 96коп. на підставі договору №520 від 07.12.04р. обґрунтовані і доведені актами виконаних робіт, рахунками, талонами першого замовника до путьового листа, вимогою №01/786 від 07.11.06р., за якими строк оплати настав.
Скаржник посилається на те, що господарський суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог заявлених на підставі договору №520 від 07.12.04р., в порушення норм процесуального права, не з'ясував наявності між сторонами правовідносин в рамках іншого договору.
ВАТ «Донецькобленерго»в особі Донецьких електричних мереж відзив на апеляційну скаргу не надало, втім представник відповідача у судових засіданнях06.10.08р. та 13.10.08р. просив рішення господарського суду Донецької області від 31.07.08р. по справі №11/128 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник заявника апеляційної скарги у судове засідання 13.10.08р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію.
Враховуючи те, що двомісячний строк для розгляду апеляційної скарги «Донецькміськсвітло»на рішення господарського суду від 31.07.08р. по справі №11/128 закінчується 18.10.08р. та те, що апеляційна інстанція відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу «Донецькміськсвітло»за відсутністю представника скаржника.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянув матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
13 квітня 2007р. ККП Донецької міської ради «Донецькміськсвітло»звернулося до господарського суду з вимогою стягнути з ВАТ «Донецькобленерго»149 673грн. 96коп. -суму заборгованості за транспортні послуги за договором № 520 від 07.12.04р. укладеного між сторонами.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на договір № 520 від 07.12.04р., додаткову угоду до договору від 04.01.06р.; акти приймання робіт (послуг), рахунки-фактури, талони замовника; вимогу про сплату суми заборгованості № 01/786 від 07.11.06р. та інші документи, наявні в матеріалах справи.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.07р. по справі №11/128 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.07р. зазначене рішення залишено без змін.
Приймаючи рішення та постанову суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 149 673грн. 96коп., яка на підставі ст.ст. 525, 526, 599, 530, 615 Цивільного кодексу України підлягає стягненню.
За результатами касаційного оскарження, Вищий господарський суд України постановою від 20.12.07р. по справі №11/128 вищезазначені рішення та постанову скасував, справу було направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було достеменно встановлено обсягу наданих позивачем транспортних послуг, та обставин належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 520 від 07.12.04р., а саме що стосується виставлення ним рахунків відповідно до п.2.2 цього договору, які є передумовою для виникнення у відповідача зобов'язання з оплати отриманих послуг.
За результатами нового розгляду справи №11/128 господарським судом Донецької області було прийнято рішення від 31.07.08р., яке оскаржується.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання транспортних послуг № 520 07.12.04р. з протоколом узгодження договірної ціни, відповідно до якого позивач зобов'язався за заявками відповідача надавати транспортні послуги автотранспортом, обладнаним підйомником, а останній сплачувати їх вартість.
Пунктом 7.1 сторони обумовили строк дії договору з моменту підписання до 31.12.05р. Зміни та доповнення до Договору вважаються дійсними, якщо вони складені у письмовій формі та підписані обома сторонами (п. 7.2).
Між позивачем та відповідачем 04.01.06р. була підписана додаткова угода до договору № 520 07.12.04р., відповідно до якої дію договору було продовжено до 01.06.06р. Зазначена додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
Відповідно до п. 2.2 договору сторони встановили порядок оплати на підставі актів виконаних робіт, або інших документів, що підтверджують їх виконання в наступному порядку -100% вартості послуг вноситься відповідачем у якості оплати не пізніше 30 банківських днів з моменту виставлення рахунку позивачем, який зобов'язується виставляти відповідні рахунки не пізніше п'ятого числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно п.3.1 договору № 520 07.12.04р., позивач зобов'язаний направляти відповідачу за надані послуги рахунок, який є підставою для своєчасної, відповідно до умов і строків цього договору, оплати послуг позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої вимоги про стягнення з відповідача 149 673грн. 96коп. -суми заборгованості за надані транспортні послуги за період з серпня 2005 р. по грудень 2006р. ґрунтує саме на договорі № 520 від 07.12.04р. про надання транспортних послуг. Позивач у позовній заяві, та у поясненнях посилався на неналежне виконання відповідачем свого договірного обов'язку щодо оплати наданих позивачем за вищезазначеним договором транспортних послуг.
Відповідач позовних вимог не визнав з підстав того, що позивачем не направлялися рахунки на сплату послуг, не доведено позовних вимог на підставі наданих документів, відсутні акти виконаних робіт за жовтень 2005р., травень 2006р., червень 2006р., відсутні заявки про надання автотранспорту (т.2, арк. справи 2, 31).
У своїх поясненнях позивач вказав на те, що у відповідача відсутні підстави для невизнання позову, оскільки відмітки відповідача на талонах замовника та підписання актів виконаних робіт, на думку позивача, свідчать про підтвердження відповідачем факту надання позивачем транспортних послуг. Позивач також зазначає, що рахунки на оплату послуг направлялися відповідачеві простим листом, підтвердженням факту отримання відповідачем рахунків позивач вважає факт їх сплати відповідачем, що, на його думку, також свідчить про згоду відповідача з умовами договору та новою договірною ціною. Позивач зазначив, що вдруге рахунки направлялися відповідачеві нарочним (т. 3 арк. справи 72-74).
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Позивач, в обґрунтування своїх вимог надав суду, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), рахунки-фактури, талони замовника, подорожні листи, які маються в матеріалах справи.
За змістом п.2.2 договору № 520 від 07.12.04р., підставою сплати відповідачем послуг позивача є акти виконаних робіт (послуг), або інші документи, що підтверджують їх виконання. При цьому, позивач зобов'язаний виставити відповідачеві рахунок на пізніше 5-го числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.
Дослідивши документи, на які посилається позивач судова колегія встановила, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять посилання на підставу приймання робіт, а саме на те, що транспортні послуги надавалися позивачем відповідачеві у виконання умов укладеного між сторонами договору № 520 від 07.12.04р.
Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), надані позивачем, в графі «От заказника»підписані особою, посадове становище та прізвище якої не зазначені, повноваження не визначені, та акти не затверджені керівництвом структурної одиниці відповідача та самого відповідача.
Втім, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) зазначено, що позивачем були проведені роботи (надані такі послуги) за рахунками-фактури, які маються в матеріалах справи.
В свою чергу, й в рахунках-фактури, наданих позивачем відсутнє посилання на договір № 520 від 07.12.04р., або на будь-який інший договір.
Не містять таких даних й наявні в матеріалах справи подорожні листи та талони замовника.
Крім цього, в матеріалах справи взагалі відсутні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за жовтень 2005р., травень та червень 2006р., отже неможливо вважати доведеним обсяг наданих позивачем послуг зазначених у розшифровці розрахунків за транспортні послуги, та у наданій позивачем інформації про вартість транспортних послуг (т. 3 арк. справи 79, 81-90), і також відсутні заявки відповідача про надання автотранспорту, подача яких передбачена п. 3.1 договору №520 від 07.12.07р.
Отже, надані позивачем документи не є належними доказами надання ним відповідачеві послуг на підставі договору № 520 від 07.12.04р., та не підтверджують того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 149 673грн. 96коп. саме за цим договором.
Письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу -одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо (Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88).
Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.
З наданих позивачем документів не вбачається, що вони були складені і підписані на виконання умов саме договору про надання транспортних послуг № 520 від 07.12.04р., що є підставою позову.
Крім цього, у вищезазначених документах також відсутнє посилання на те, що ці послуги надавались позивачем відповідачу на підставі будь-якого іншого договору, тому й посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що господарським судом не було з'ясовано існування іншого договору між сторонами є безпідставним.
Таким чином судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 149 673грн. 96коп. за надані транспортні послуги за період з серпня 2005р. по грудень 2006р. саме за договором № 520 від 07.12.04р. не підлягають задоволенню за недоведеністю порушення відповідачем умов цього договору щодо сплати цих послуг, та виникнення боргу за договором № 520 від 07.12.04р.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що позивачем не доведено відповідними доказами заявлених позовних вимог, отже судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні цих вимог.
Апеляційна інстанція дійшла до висновку, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення від 31.07.08р. по справі №11/128 з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Донецької області від 31.07.08р. по справі №11/128 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги -Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськсвітло»м. Донецьк.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськсвітло»м. Донецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 31.07.08р. по справі №11/128 залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду