91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
03.10.08 Справа № 18/139
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі його філії - Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Алчевськ Луганської області
до закритого акціонерного товариства «Слов'яносербський молокозавод», смт. Слов'яносербськ Луганської області
про стягнення 11024,07 грн.
за участю представників:
від позивача: Помогалова О.М. за дов. від 20.12.2007;
від відповідача: Тесля О.С. за дов. від 12.07.2008.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9683,63 грн. по оплаті вартості природного газу, поставленого відповідачу за договором від 26.12.2006 № 2П-55, пені в сумі 1342,16 грн. за прострочення платежу та три проценти річних в сумі 178,28 грн.
Заявою від 16.09.2008 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені до суми 1018,72 грн. та розмір трьох процентів річних до суми 169,53 грн.
Відповідач визнав позов частково: основний борг в сумі 8473,49 грн. Проти решти вимог відповідач заперечує посилаючись на їх необґрунтованість.
В судовому засіданні 12.09.2008 було оголошено перерву до 23.09.2008 (11.50).
В судовому засіданні 23.09.2008 було оголошено перерву до 03.10.2008 (10.20).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
Згідно договору на постачання природного газу від 26.12.2006 № 2П-55пр, укладеному між сторонами за позовом, позивач в період: січень -грудень 2007 р. поставив відповідачу природний газ в обсязі 267763 м3, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та визнано відповідачем.
Договором була встановлена ціна газу (п. 5.1.) та зазначена структура ціни газу (ціна природного газу як товару, тариф на транспортування розподільчими газопроводами, тариф на постачання ВАТ, цільова надбавка).
За договором відповідач був зобов'язаний остаточно розрахуватися з позивачем на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).
Позивач в позовній заяві вказав, що відповідач у порушення умов договору не сплатив своєчасно та в повному обсязі вартість поставленого газу, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 9683,63 грн.
На підставі викладеного позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9683,63 грн. по оплаті вартості природного газу, пені в сумі 1342,16 грн. за прострочення платежу та три проценти річних в сумі 178,28 грн.
Заявою від 16.09.2008 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені до суми 1018,72 грн. та розмір трьох процентів річних до суми 169,53 грн.
Відповідач визнав позов частково: основний борг в сумі 8473,49 грн. Проти решти вимог відповідач заперечує посилаючись на їх необґрунтованість.
Відповідач погодився з позивачем щодо обсягу поставки та вартості поставленого газу, крім однієї позиції.
31.03.2007 позивач виставив відповідачу рахунок № 16.2П-55пр.02 за транспортування природного газу магістральними газопроводами у лютому 2007 р. на суму 1210,14 грн.
Проти стягнення вказаної суми відповідач заперечує посилаючись на те, що він не повинен сплачувати її позивачу.
Відповідач вказав, що вказана сума була сплачена ним 26.03.2007 управлінню магістральних газопроводів «Донбастрансгаз»на підставі рахунку та додаткової угоди до договору на транспортування природного газу магістральними газопроводами від 25.12.2006.
Решту боргу в сумі 8473,49 грн. по оплаті вартості поставленого газу відповідач визнав в повному обсязі (9683,63 грн. (борг заявлений позивачем до стягнення) мінус 1210,14 грн. (вартість транспортування газу магістральними газопроводами в лютому 2007 р.) = 8473,49 грн.).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:
Договором на постачання природного газу від 26.12.2006 № 2П-55пр, укладеному між сторонами за позовом (п. 5.1. договору), була встановлена ціна газу та визначена структура ціни газу.
Ціна газу складалася з 4-х складових:
1. Ціна природного газу як товару;
2. Тариф на транспортування газу розподільчими газопроводами ВАТ (позивача);
3. Тариф на постачання ВАТ (позивача);
4. Цільова надбавка.
Зазначеним договором не було включено до структури ціни газу ще й тарифу за транспортування газу магістральними газопроводами.
Тобто за договором відповідач не зобов'язувався сплачувати позивачу тариф за транспортування газу магістральними газопроводами.
За транспортування газу магістральними газопроводами у лютому 2007 р. відповідач платив Сєвєродонецькому виробничому управлінню підземного зберігання газу УМТ «Донбастрансгаз»на підставі договору на транспортування природного газу магістральними газопроводами від 30.12.2005 № 1СД/2П/06 (з додатковою угодою від 25.12.2006), який укладено між відповідачем та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».
31.03.2007 позивач направив відповідачу проект додаткової угоди № 2 до договору на постачання природного газу від 26.12.2006 № 2П-55пр.
Вказаним проектом додаткової угоди від 31.03.2007 до структури ціни за природний газ вводився тариф на транспортування газу магістральними газопроводами.
Позивачем пропонувалося ввести цю додаткову угоду в дію з 01.02.2007 (заднім числом).
Відповідач не погодився з введення цієї додаткової угоди в дію з 01.02.2007 та повернув проект додаткової угоди позивачу з протоколом розбіжностей.
Сторони не подали суду документів які б свідчили про врегулювання вказаних розбіжностей, тобто які б свідчили про домовленість сторін про дату, з якої до структури ціни за газ введено ще й тариф на транспортування газу магістральними газопроводами.
Таким чином, суд вважає, що сторони не домовилися про дату введення до структури ціни газу тарифу на його транспортування магістральними газопроводами.
До того ж вартість транспортування газу магістральними газопроводами в лютому 2007 р. в сумі 1210,14 грн. була сплачена відповідачем управлінню магістральних газопроводів «Донбастрансгаз»26.03.2007 на підставі рахунку Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу УМГ «Донбастрансгаз»від 28.02.2007 № 1879 та договору на транспортування природного газу магістральними газопроводами від 30.12.2005 № 1СД/2П/06 (з додатковою угодою від 25.12.2006), який укладено між відповідачем та ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України».
Обов'язок відповідача сплачувати вартість поставленого газу виникає із договору на постачання природного газу від 26.12.2006 № 2П-55пр, який укладено між сторонами за позовом.
Ціна та структура ціни газу також встановлені зазначеним договором.
Вказаним договором не встановлено обов'язку відповідача оплачувати позивачу вартість послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами.
Крім того відповідач вже сплатив вартість цих послуг підприємству, яке надало ці послуги позивачу в лютому 2007 р. в сумі 1210,14 грн.
Ці послуги оплачені відповідачем на підставі рахунку структурного підрозділу УМГ «Донбастрансгаз»та договору з цим підприємством (УМГ «Донбастрансгаз»), що підтверджується банківською випискою з рахунку відповідача, рахунком Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу УМГ «Донбастрансгаз»від 28.02.2007 № 1879 та договором на транспортування природного газу магістральними газопроводами від 30.12.2005 № 1СД/2П/06 (з додатковою угодою від 25.12.2006).
За таких обставин, відсутні законні підстави до стягнення з відповідача вартості послуг за транспортування газу магістральними газопроводами за лютий 2007 р. в сумі 1210,14 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.
Враховуючи викладене, борг відповідач за поставлений природний газ складає 8473,49 грн. (9683,63 грн. (борг заявлений позивачем до стягнення) мінус 1210,14 грн. (вартість транспортування газу магістральними газопроводами в лютому 2007 р.) = 8473,49 грн.).
Вказаний борг підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв'язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 7.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем була заявлена до стягнення пеня та три проценти річних за 182 дні прострочення за період: з 11.01.2008 по 11.07.2008 (заява позивача від 16.09.2008 №01-08/1090)
За період: з 11.01.2008 по 29.04.2008 (включно), тобто за 110 днів облікова ставка НБУ дорівнювала 10 (подвійна -20 : 366 = 0,06).
За період: з 30.04.2008 по 11.07.2008, тобто за 72 день облікова ставка НБУ дорівнювала 12 (подвійна -24 : 366 = 0,07).
Розрахунок пені:
- 8473,49 грн. (борг) х 0,06 (подвійна ставка НБУ за день) : 100 х 110 = 559,25 грн.
- 8473,49 грн. (борг) х 0,07 (подвійна ставка НБУ за день) : 100 х 72 = 427,06 грн.
- 559,25 грн. + 427,06 грн. = 986,31 грн. (пеня).
Розрахунок 3-х процентів річних:
- 3 % : 366 = 0,008 в день;
- 8473,49 грн. (борг) х 0,008 : 100 х 182 = 123,37 грн.
За таких обставин, до стягнення підлягає пеня в сумі 986,31 грн. та три проценти річних в сумі 123,37 грн.
В решті вимог про стягнення пені та трьох процентів річних слід відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 95,83 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,58 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.
Позивачем при пред'явленні позову зайве сплачено державне мито. Зокрема, сплачено державне мито в сумі 112 грн. (платіжне доручення від 31.07.2008 № 1049), тоді як треба було сплатити мито в сумі 110,24 грн. (1 % від ціни позову -11024,07 грн.). Таким чином зайве сплачено 1,76 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Слов'яносербський молокозавод», смт. Слов'яносербськ Луганської області, пров. Партизанський, ідентифікаційний код 20180016, на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі його філії - Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Алчевськ Луганської області, вул. Фрунзе, 34-а, ідентифікаційний код 20188269, борг в сумі 8473,49 грн. по оплаті вартості поставленого природного газу, пеню в сумі 986,31 грн., три проценти річних в сумі 123,37 грн., витрати на державне мито в сумі 95,83 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,58 грн.; наказ видати.
3. В решті позову відмовити.
4. Повернути відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі його філії - Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Алчевськ Луганської області, вул. Фрунзе, 34-а, ідентифікаційний код 20188269, з Державного бюджету України зайве сплачене за платіжним дорученням від 31.07.2008 № 1049 державне мито в сумі 1,76 грн.
Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дане рішення суду скріплене печаткою суду.
03 жовтня 2008 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 07 жовтня 2008 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко