14.02.2012
Справа № 2-а-2871/11
14 лютого 2012 року смт. Ювілейне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Бойко О.М.
при секретарі Карпенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання рішення Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області незаконним та про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання рішення Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області незаконним та про зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він з 1992 року отримував пенсію за віком в УПФУ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області.
У зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю, з вересні 2000 року йому припинено виплату пенсії відповідно до п.2 ч.1 ст.49, ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 визнано невідповідним Конституції України положення п. 2 ч. 1 ст.49 та другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області із заявою про відновлення нарахування та виплати пенсії починаючи з 07 жовтня 2009 року, тобто з дня коли рішення Конституційного Суду України набрало чинності.
08 вересня 2011 року УПФ України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області було винесено рішення №К-24, яким було відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1.
Позивач просить суд визнати вказане рішення незаконним та скасувати його, зобов'язати відповідача нарахувати йому пенсію.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та справу розглянути без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні не з'явився, надавши письмові заперечення у яких позов не визнав посилаючись на те, що відповідно до п.2 ч. 1 ст. 49 Закону України №1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку з місця постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Крім того, представник відповідача зазначив, що на даний час в Пенсійному фонді України триває робота спільно з Міністерством праці та соціальної політики України щодо підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на виконання рішення Конституційного суду України, якими будуть передбачені умови, норми і механізм виплати пенсій громадянам, які проживають у країнах, з якими не укладено міждержавні угоди про пенсійне забезпечення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативну базу, що регулює галузь спірних правовідносин, вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1, є пенсіонером за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»має право на призначення пенсії за віком.
Позивач у вересні 2000 року виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, а тому на нього розповсюджуються спеціальні норми Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - ст. 51, згідно з якою у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.3.3 Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 оспорюваними нормами Закону (ст. 51) конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
З наведених підстав положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір, суперечать приписам Конституції України стосовно утвердження і забезпечення прав і свобод людини, неприпустимості обмеження конституційних прав і свобод, рівності конституційних прав громадян незалежно від місця проживання, гарантування піклування та захисту громадянам України, які перебувають за її межами, права на соціальний захист у старості (стаття 3, частини перша, друга статті 24, частина третя статті 25, частина перша статті 46, частина перша статті 64 Основного Закону України).
Конституційний Суд України на підставі цього визнав неконституційним положення статті 51 Закону „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за якими позивачеві відмовлено у призначені пенсії, а тому пенсія повинна бути йому призначена.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Цю норму слід розуміти таким чином, що пенсія виплачується не за місцем реєстрації пенсіонера в Україні, а за місцем його фактичного перебування в Україні, яке він зазначить у своїй заяві.
Рішення Конституційного суду України є обов'язковим до виконання на території України.
Визнані неконституційними положення п.2 ч.1 ст. 49 та другого речення ст.. 51 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 07.10.2009 року № 25-рп/2009.
Оскільки позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком з 06 вересня 2011 року, саме з цього часу йому має бути призначене державне пенсійне страхування за віком.
Керуючись ст.ст. 150, 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року, ст. 26, 47, 51 Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії ”, ст.ст. 6-14, 17, 19, 159-163, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання рішення Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області незаконним та про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області №К-24 від 08 вересня 2011 року про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 06 вересня 2011 року.
Стягти з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.М. Бойко