13.02.2012
Справа № 2-1623/11
13 лютого 2012 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойко О.М.
при секретарі Карпенко І.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про скасування рішення міської ради про виділення земельної ділянки у власність, визнання недійсними державних актів, зобов'язанні вчинити певні дії,
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнений позов, зазначивши, що позивач є власником земельної ділянки площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1. Також він користувався земельною ділянкою, що знаходиться між земельними ділянками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3. 10 жовтня 2005 року він звернувся до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області із заявою про узаконення і надання йому власність земельної ділянки (присадибну земельну ділянку) вказаної в плані земельної ділянки садибного житлового будинку АДРЕСА_1, однак йому було відмовлено в приватизації вказаної земельної ділянки, оскільки рішенням ХХХІІІ сесії ІV скликання Підгородненської міської ради від 13 жовтня 2005 року за № 1425 виділена відповідачці ОСОБА_2. Цим рішенням їй було виділено земельну ділянку площею 600 кв.м. Рішенням ХХХVІІ сесії ІV Підгородненської міської ради від 09 лютого 2006 року за № 1722 до пункту 1 рішення № 1425 від 13 жовтня 2005 року було внесено доповнення, а саме земельна ділянка ОСОБА_2. була збільшена до 0,20 га.
16 листопада 2007 року ХV сесія V скликання Підгородненської міської ради прийняла рішення № 1593 „Про виділення земельної ділянки у власність”, яким затвердила проект землеустрою щодо виділення земельної ділянки і передачі у власність ОСОБА_2. земельної ділянки загальною площею 0,1393 га по АДРЕСА_2, відповідно до якого ОСОБА_2. 22 січня 2008 року отримала Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Просили скасувати рішення Підгородненської міської ради Дніпропетровського району № 1425 від 13 жовтня 2005 року „Про надання дозволу та виділення земельної ділянки для особистого селянського господарства” ОСОБА_2., рішення № 1722 від 09 лютого 2006 року „Про внесення доповнень до рішення сесії міської ради № 1425 від 13 жовтня 2005 року”, рішення № 1593 від 16 листопада 2007 року „Про виділення земельної ділянки у власність” ОСОБА_2 по АДРЕСА_2; визнати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 22 січня 2008 року ОСОБА_2., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010812000374 та зобов'язати Підгородненську міську раду надати йому у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 1786 кв.м.
Відповідачка ОСОБА_2. в судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.
Представник відповідача Підгородненської міської ради заперечувала проти позову, посилаючись на дотримання ОСОБА_2. порядку приватизації земельної ділянки.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить домоволодіння із земельною ділянкою площею 600 кв.м. га по АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 190424, видане 31 жовтня 2006 року виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області) (а.с.15).
Рішенням Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 1425 від 13 жовтня 2005 року ОСОБА_2., відповідно до поданою нею 19 вересня 2005 року заяви, надано дозвіл на виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 600 кв.м. по АДРЕСА_3 (між земельними ділянка № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2) у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с.59,125).
Рішенням Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 1722 від 09 лютого 2006 року були внесені доповнення до вищевказаного рішення, а саме вказана площа земельної ділянки розміром 0,20 га (а.с.60).
16 листопада 2007 року Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області було прийняте рішення № 1593 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки” розміром 0,1393 га по АДРЕСА_2 -ОСОБА_2.
Згідно п. 34 ст. 26 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
22 січня 2008 року на ім?я відповідачки ОСОБА_2. було видано державний серії ЯЕ № 475343 на право власності на земельну ділянку площею 0,1393 га по АДРЕСА_2 на підставі рішення ХV сесії V скликання Підгородненської міської ради №1593-ХV/V від 16 листопада 2007 року.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Належними сторонами в цивільному процесі є особа, якій належить право вимоги -позивач та особа, яка повинна відповідати за позовом -відповідач (ст.26 ЦПК України).
Відповідно ст.152 ЗК України, ст.386 ЦК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав та посвідчується: державним актом; цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки; свідоцтвом про право на спадщину.
Всупереч вищевказаному, позивачем в порушення частин 1, 4 ст.60 ЦПК України не надано суду доказів набуття ним права власності або користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2. За таких обставин, вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні власністю суд не може визнати обґрунтованими, оскільки будь-яких майнових прав на земельну ділянку він не набув, отже і права його не порушуються, а тому в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.16, 386 ЦК України, ст.ст.83, 116, 125, 126, 152, 158 ЗК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя О.М.Бойко