"28" лютого 2012 р. Справа № 5016/87/2012(17/10)
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Кондратова О.В.,
з участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 10 від 30.12.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 7/40-юр від 10.01.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/87/2012(17/10)
За позовом: Державного підприємства «Дельта-лоцман», 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27,
до відповідача: Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», 71112, м.Бердянськ, вул. Горького, 13/7,
про: визнання недійсним пункту 10.2 договору №373/В-11 від 28.10.2011 та додаткову угоду №1 від 31.10.2011 до договору №373/В-11 від 28.10.2011,-
Державне підприємство «Дельта-лоцман»звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»про визнання недійсним пункту 10.2 договору №373/В-11 від 28.10.2011 та додаткову угоду №1 від 31.10.2011 до договору №373/В-11 від 28.10.2011.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що пункт 10.2 Договору №373/В-11 від 28.10.2011 та додаткова угода №1 від 31.10.2011 до договору №373/В-11 від 28.10.2011 суперечать ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а отже мають бути визнані недійсними, оскільки умови договору від 28.10.2011 №373/В-11, укладеного між ДП «Дельта-лоцман»та ДП «Бердянський МТП»відрізняються від змісту пропозиції конкурсних торгів, наданої переможцем процедури закупівлі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позовної заяви, посилаючись при цьому на те, що Договір від 28.10.2011 №373/В-11 було укладено між сторонами після проведення процедури відкритих торгів у відповідності із положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про здійснення державних закупівель»та з урахуванням Типового договору про закупівлю товарів, робіт чи послуг за державні кошти, Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затверджених наказом Мінекономіки від 27.07.2010 № 925. Зазначив, що сторони скориставшись правом застосувати умови укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі договору до відносин, що склалися до його укладання, не допустили будь-яких порушень чинного законодавства, зокрема ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель». Крім того зазначив, що визнання недійсним договору, виконаного обома сторонами та термін дії якого закінчився, діючим законодавством не передбачено.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.
Між Державним підприємством «Дельта-лоцман»(надалі- позивач) та Державним підприємством «Бердянський морський торговельний порт»(надалі- відповідач) 28.10.2011 було укладено договір про надання послуг №373/В-11, відповідно до п.1.1 якого відповідач зобов'язувався у 2011 році надати позивачу послуги з доставки на судна від причалів портів, зняття для доставки на причали портів або пересадка з судна на судно морський лоцманів позивача плавзасобом відповідача, пристосованим для обслуговування лоцманів на акваторії ДП «Бердянський морський торговельний порт», а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити такі послуги.
Пунктом 10.2. зазначеного договору, сторони дійшли згоди, що у відповідності до ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 28.09.2011 року.
Додатковою угодою від 31.10.2011 за № 1 до договору надання послуг № 373/В-11 від 28.10.2011 сторони дійшли згоди, що у відповідності до ст. 631 ЦК України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 10.07.2011 року.
Включаючи до умов договору № 373/В-11 від 28.10.2011 пункт 10.2 та укладаючи додаткову угоду № 1 від 31.10.2011 сторони керувалися п. 3 ст. 631 ЦК України, який передбачає право сторін надати договору зворотної сили, тобто розповсюджувати дію його умов на відносини, які виникли до моменту його укладання.
Така ситуація може мати місце тоді, коли фактичні відносини між сторонами (відносно надання послуг) виникли раніше їхнього юридичного закріплення.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що державним аудитором КРУ в Миколаївській області, який відповідно до постанови КМУ від 20.05.2009 №56 «Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій»проводить державний фінансовий аудит окремих господарських операцій, що здійснюються ДП «Дельта-лоцман», видано повідомлення №3п від 16.11.2011, відповідно до якого не було узгоджене планове платіжне перерахування відповідачу за надані послуги за договором № 373/В-11 від 28.10.2011. Вказане платіжне перерахування не було узгоджене в зв'язку з тим, що умови договору № 373/В-11 від 28.10.2011, укладеного між сторонами, відрізняються від змісту пропозиції конкурсних торгів, наданої переможцем процедури закупівлі, чим недотримані вимоги ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Крім того, 29.12.2011 на адресу позивача надійшла також довідка №3 про встановлення факту порушення законодавства від 29.12.2011, складена внаслідок неврахування позивачем застереження державного аудитора, викладеного в повідомленні №3 від 16.11.2011.
Зазначив, що пропозицією переможця процедури закупівлі (відповідач), відповідно до умов документації конкурсних торгів (додаток №2 до документації конкурсних торгів «Конкурсна форма»основні умови, які обов'язково будуть включені до договору), строк дії договору визначений з моменту підписання і до 31.12.2011. Пунктом 10.2 в редакції додаткової угоди до договору, строк дії до договору розширено - до 10.07.2011. Що на думку позивача є внесенням змін до договору щодо його істотних умов.
Суд не погоджується з позицією позивача, оскільки відповідно до вимог статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
В силу положень ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, таким чином укладаючи договір, позивач погоджував його умови, що передбачає в свою чергу виконання сторонами протягом такого часу своїх обов'язків відповідно до договору.
Як свідчать матеріали справи, сторони при укладенні додаткової угоди досягли згоди щодо її умов, свідомо здійснили своє волевиявлення, про що свідчать підписи уповноважених представників сторін та печатки.
Частина 1 статті 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно приписів статті 203 ЦК України, зміст правочину (його умови) насамперед не повинен суперечити вимогам як Цивільного кодексу, так і інших актів цивільного законодавства, прийнятих на основі Конституції України.
Господарський суд, вирішуючи спір зобов'язаний встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме:
- невідповідність змісту угоди вимогам закону;
- недодержання встановленої форми угоди;
- неправоздатність сторін за угодою;
- неправомірність дій сторін.
Посилання позивача в обґрунтування позову на невідповідність договору чинному законодавству України з огляду на те, що умови договору № 373/В-11 від 28.10.2011, укладеного між сторонами, відрізняються від змісту пропозиції конкурсних торгів, наданої переможцем процедури закупівлі, чим недотримані вимоги ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», вважаються судом недоведеними.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними вважаються насамперед ті умови, що визнані такими за законом та потрібні для договору відповідного виду, а отже коло таких умов можна визначити проаналізувавши норми діючих на момент укладення договору, чи вчинення іншого правочину, нормативних актів, у зв'язку з чим при вирішенні спору підлягають застосуванню норми ЦК України та ГК України.
Як свідчать матеріали справи, під час проведення процедури закупівлі, керуючись ч.2 "Зміст пропозиції конкурсних торгів учасника" розділу 3 "Підготовка пропозицій конкурсних торгів" документації конкурсних торгів ДП "Бердянський морський торговельний порт" подав заповнену та підписану конкурсну форму «Основні умови, які обов'язково будуть включені до договору», що є підтвердженням Учасника на обов'язкове і безумовне включення до договору про закупівлю, а також виконання основних умов договору, викладених у Додатку 2 до Документації конкурсних торгів.
Конкурсна форма «Основні умови»не є тотожною поняттю «істотні умови договору». Зокрема, істотні умови договору про закупівлю визначені ст.41 Закону України «Про здійснення державних закупівель», відповідно до якої істотними умовами договору про закупівлю є: предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; порядок здійснення оплати; сума, визначена у договорі; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов'язки сторін; зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування випадків; відповідальність сторін.
Відповідно до п.8.1 Конкурсної форми «Основні умови»«Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору».
Вказаний вище пункт включений до тексту укладеного договору №373/В-11 від 28.10.2011 в повному обсязі, що спростовує твердження позивача про те, що умови вказаного договору відрізняються від змісту пропозиції конкурсних торгів, наданої переможцем процедури закупівлі.
Частиною 3 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Тобто, законодавцем надано право сторонам під час та/або після укладання договору застосувати умови укладеного договору до відносин, що склалися між ними до його укладання, не змінюючи часу набрання чинності договором, а відповідно і строку його дії. Вказана позиція знайшла своє відображення також у п.11 Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженої Наказом Мінекономіки від 27.07.2010 №925, відповідно до якого строк дії договору зазначається відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України. Будь-яких застережень щодо застосування ст.631 ЦК України та ст.180 ГК України вказаний п.11 Інструкції не містить.
Суперечність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на достовірних обставинах про порушення певним правочином (чи його частиною) прямого припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.
Частиною 5 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель»прямо забороняє укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Разом з цим, нормами Закону України «Про здійснення державних закупівель»не встановлено обмежень на застосування сторонами договору ст.631 Цивільного кодексу України, зокрема, не встановлено заборони на розповсюдження дії договору на відносини між його сторонами, які виникли до укладення договору.
Тобто позивач та відповідач при укладенні спірного договору мали підстави для застосування в ньому ч.3 ст.631 ЦК України.
Укладення спірного договору та оплата позивачем послуг відбувалися вже після проведення відповідних процедур, отже у чіткій відповідності до приписів ч.5 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Отже, сторонами загальні вимоги, які є необхідними для чинності правочину, в момент укладення договору були додержані, недотримання вимог ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»не встановлено.
Позивачем не надано належних доказів того, що пункт 10.2 договору №373/В-11 від 28.10.2011 та додаткова угода №1 від 31.10.2011 до цього договору суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, позовні вимоги необґрунтовані, та такі, що не підтверджуються наявними у справі доказами, тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд ,-
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Рішення підписано 01.03.2012р.