19.12.2011 19.12.2011 2-1928/2011
Справа №2-1928/2011
Іменем України
19 грудня 2011 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Мунтян О.І.
при секретарі Сухомлиновій Н.В., .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” Агєєва Сергія Анатолійовича до ОСОБА_2 про звернення стягнення,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про передачу в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_2 автомобіля DAEWOO, модель: Nexia, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3 та звернення стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: Nexia, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності Відповідачу ОСОБА_2.
Вимоги мотивовані тим, що між позивачем і відповідачем 25.01.2008 р. укладений кредитний договір № SIY0AN19980039, за умовами якого відповідачу надано кредит 52274,92 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніш 24.01.2015 року. За умовами договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався щомісяця здійснювати сплату платежу для погашення заборгованості, відсотків, комісії та інших витрат.
Станом на 25.08.2011 р. відповідач має заборгованість у розмірі - 55266,65 грн., що складається з заборгованість за кредитом - 43660,35 грн., заборгованісті по процентам за користування кредитом - 7240,03 грн., заборгованісті по комісії за користуванням кредитом - 277,19 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1219,24 грн., штрафу (фіксована частина) - 250,00 грн., штрафу (процентна складова) - 2619,84 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підстав довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснивши, що взяті на себе договірні зобов'язання відповідач не виконав, тому просить позов задовольнити у повному обсязі з мотивів викладених у позові.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав вказуючи на те, що умови договору він виконує по мірі наявності в нього грошових коштів, сплачує не кожен місяць, довгий термін не працював, тепер працює, а як отримає гроші від працедавця буди сплачувати кредит.
За таких обставин із згоди позивача судом ухвалено заочне рішення в порядку ст. ст. 224-226 ЦПК України за наданими суду наявними у матеріалах справи доказами обставин про права й взаємини сторін.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши письмові докази, дослідивши матеріали справи, надані на підставі ст. 60 ЦПК України, дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовані і підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, яки беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, дослідивши відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.
Судом достовірно встановлено, що між позивачем та відповідачем 25.01.2008 р. укладений кредитний договір № SIY0AN19980039 (а.с. 3-6), за умовами якого відповідачу надано кредит 52274,92 грн. (п. 17.1.1. кредитного договору), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 17.1.6. договору) з кінцевим терміном повернення не пізніш 23.01.2015 року (п. 17.1.5. договору), та винагороду (комісію) за надання фінансового інструменту резервування ресурсів, яка сплачується щомісяця у розмірі 2,04% щомісяця від суми виданого кредиту (п. 17.1.8. договору).
Відповідно до п. 17.1.9, 17.8 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати з 24 по 28 число кожного місяця, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом в розмірі 1091,47 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
Згідно до п. 14.2 и п. 14.3 кредитного договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором по поверненню основної суми кредиту та сплати процентів та винагороди, Відповідачка сплачує Банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день просрочки, але не менш 1 гривні.
Згідно до п. 14.9 кредитного договору, при порушенні Позичальником будь-якого з грошових зобов'язань за договором понад 30 календарних днів, Позичальник зобов'язався сплатити Банку штраф у розмірі 250, 00 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобов'язання.
Станом на 25.08.2011 р. відповідач має заборгованість у розмірі - 55266,65 грн., що складається з заборгованість за кредитом - 43660,35 грн., заборгованісті по процентам за користування кредитом - 7240,03 грн., заборгованісті по комісії за користуванням кредитом - 277,19 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1219,24 грн., штрафу (фіксована частина) - 250,00 грн., штрафу (процентна складова) - 2619,84 грн.
Виходячи із цього, суд дійшов висновку про виникнення між позивачем і відповідачем зобов'язальних правовідносин із надання кредитів населенню з правами і обов'язками, встановленими договором, і врегульовані розділом ст. ст. 1054-1055 ЦК України та Законом України «Про надання фінансових послуг і державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Представлений позивачем розрахунок заборгованості відповідачки у суду не викликає сумнів про наявність в неї заборгованості перед позивачем. Частиною 2 ст. 1050 ЦК передбачено, що наслідками порушення відповідачкою щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Оскільки за умовами договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору щодо погашення кредиту не встановлено інших умов, суд вважає, що за встановлених обставин, вимоги позивача відповідають умовам укладеного договору та положенням діючого законодавства.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до закону чи договору.
З вини відповідача умови по погашенню кредиту, відсотків по ньому, комісії, пені та штрафів не виконуються, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість за кредитом, процентам, комісії, пені та штрафів у розмірі 55266 грн. 65 коп.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одним з видів забезпечення виконання зобов'язання, відповідно до ст.546 ЦК України, є застава. Саме з таким видом забезпечення виконання зобов'язання - кредитного договору, визначилися сторони.
Згідно ст.13 Закону України «Про заставу» договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 25.01.2008 р. п.17.9 відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: Nexia, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).
Відповідно до договору застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.
В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.
За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та передати в заклад ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” шляхом вилучення у ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначено у кредитно-заставному договорі № SIY0AN19980039 від 25.01.2008 року, а саме -автомобіль DAEWOO, модель: Nexia, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.
Заставодержатель, відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу» набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Вказані норми Закону України «Про заставу» не суперечать вимогам параграфу 6 Глави 49 ЦК України.
Виходячи з наданих документів, кредитно-заставного догову, укладеного між сторонами, вони відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно умов договору, з метою задоволення своїх вимог, банк (заставодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. У випадку порушення Заставодавцем зобов'язань за цим договором Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет застави.
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї документів - кредитного договору та розрахунку заборгованості, позивач визначив загальний розмір заборгованості та його складові.
Згідно із ст.589, ч.ч.1,2 ст.590, ч.1 ст.591 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк ( термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено, відповідач зобов'язання за кредитним договором спочатку виконував неналежним чином, а згодом виконання припинив. За вказаних обставин, у позивача виникло права вимоги звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до умов кредитного договору, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Договору. Сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо цей договір посвідчений нотаріально.
Згідно умов договору застави, укладеного між сторонами у справі, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.
Згідно із ст.ст.25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішення суду зазначається спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем є обґрунтованими і відповідають матеріальному закону.
При цьому вказаними нормами закону не передбачено згоди боржника для звернення стягнення на предмет застави вказаним способом.
За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет застави - автотранспорт в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, зазначивши спосіб реалізації предмета застави у відповідності до умов договору застави від 25.01.2008 року, а саме: шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі продажу з третьою особою-покупцем шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця зі зняттям вказаного автотранспорту з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ"ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає також стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 673,75 грн.
На підставі викладеного і ст. ст. 526, 599, 611, 612, 625, 1054-1055 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Передати в заклад ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” шляхом вилучення у ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначено у кредитно-заставному договорі № SIY0AN19980039 від 25.01.2008 року, а саме -автомобіль DAEWOO, модель: Nexia, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” за кредитним договором № SIY0AN19980039 від 25.01.2008 року станом на 25.08.2011 р. в сумі 55266,65 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: Nexia, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” повернення судових витрат - сплачений судовий збір у розмірі 552,75 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Бахчисарайському районному суді АР Крим у розмірі 120,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особам, які не брали участь у справі, у той же строк із часу отримання його копії із надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: