03.02.2012
Справа №2а-2935/11
03 лютого 2012 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльність відповідача, зобов'язання його провести нарахування та виплату підвищення до пенсії з урахуванням щомісячної надбавки до пенсії за віком,
29 листопада 2011 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни»для цієї категорії осіб. На підставі ст.6 даного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідач відмовив в нарахуванні вказаної доплати до пенсії, керуючись положеннями нормативних актів, що на підставі рішень Конституційного Суду України визнані неконституційними. Просить суд визнати незаконною бездіяльність відповідача, зобов'язати його провести нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»за період з 23 травня 2011 року та в подальшому за виключенням сум, які раніше були виплачені.
Відповідач по справі Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області надав суду заперечення на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки рішення Конституційного Суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, на яке посилається позивач, не має зворотної сили; виплати сум доплат до пенсії здійснювались згідно положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який діяли на той момент, у межах видатків, передбачених законами про Державний Бюджет України; положення частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не застосовується для визначення мінімальної пенсії за віком. Законом України від 14 червня 2011 року №3491-У1 були внесені зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», згідно з якими встановлено в 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Кабінетом Міністрів було прийнято постанову від 06 липня 2011 року №745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49 гривень 80 копійок.
Просить суд розглянути справу без участі представника управління в судовому засіданні.
Дана справа розглянута в порядку скороченого провадження у відповідність ст.183-2 КАС України.
Ухвалою суду від 03 лютого 2012 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльність відповідача, зобов'язання його провести нарахування та виплату підвищення до пенсії з урахуванням щомісячної надбавки до пенсії за віком залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог з 23 до 29 травня 2011 року у зв'язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість решти позовних вимог позивача з 29 травня 2011 року, в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06 року, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Як особі, що має статус «дитини війни», йому з 29 травня 2011 р. підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призначалося та виплачувалося частково, у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 по 49,8 гривень щомісячно.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про Державний бюджет України на 2011 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у 2011 році та станом на 31 серпня 2011 року положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни»мають законну силу та не були зупинені.
Отже нарахування та виплата у 2010 та 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи позовні вимоги позивача по суті суд приходить до наступного:
Оскільки ухвалою суду від 03 лютого 2012 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльність відповідача, зобов'язання його провести нарахування та виплату підвищення до пенсії з урахуванням щомісячної надбавки до пенсії за віком залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог з 23 до 20 травня 2011 року у зв'язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд вирішує решту позовних вимог з 29 травня 2011 року, в межах заявлених позовних вимог.
Пунктом 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-У1 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»доповнено пунктом 4 такого змісту:
Встановити, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-У1 «Про внесення змін до Закон України»Про державний бюджет України на 2011 рік»Кабінет Міністрів України прийняв постанову №745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року,
Пунктом шостим вказаної постанови установлено, що дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Законів «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні, що і виплачується даному пенсіонеру.
Тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 29 травня 2011 року по 23 липня 2011 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення позивача до суду та до набрання чинності вказаною постановою.
З урахуванням наведених обставин вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача відносно виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV, та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV з 29 травня 2011 року до 23 липня 2011 року, тобто в межах шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав та заявлених позовних вимог.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і, згідно цієї норми, мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Передбачене ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також, суд вважає, що при нарахуванні позивачу щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни має застосовуватися Закон України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади -Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, вважаю, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни.
Згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»із змінами і доповненнями, внесеними Декретом КМУ від 30 квітня 1993 року № 43-93, Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита, тому судовий збір на користь позивача необхідно стягти з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-11, 71, 94, 158-160, 183-2, 256 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльність відповідача, зобов'язання його провести нарахування та виплату підвищення до пенсії з урахуванням щомісячної надбавки до пенсії за віком задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 29 травня 2011 року до 23 липня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 29 травня 2011 року до 23 липня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат за цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягти з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3(три) гривні 40 копійок судових витрат.
Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми нарахування та виплати надбавки до пенсії за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: О.М.Бойко..