01.03.2012
Справа 2-95/12
Справа № 2-95/12
Іменем України
1 березня 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого -судді Телешмана О.В.,
при секретарі Попельницькій С.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом, в якому просить:
стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»33329,91 грн. боргу за кредитним договором СVXRRX02680096 від 06.03.2007 року та судові витрати по справі в сумі 333,30 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 викликалася до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача Бабічук А.С. подав до суду заяву, в якій просить слухати справу в його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.
Судом досліджено такі інші докази: копія кредитного договору СVXRRX02680096 від 06.03.2007 року, розрахунок заборгованості за договором СVXRRX02680096 від 06.03.2007 року, умови надання споживчого кредиту, копія довідки про включення пат КБ «Приват Банк»до ЄДРПОУ, копія довіреності від 25.08.2009 року, копія банківської ліцензії від 05.10.2011 року № 22, копія витягу із Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк», копія меморіального ордеру від 06.03.2007 року, копія рахунку -фактури від 06.03.2007 року №35.
Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк», в подальшому реорганізоване в публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»та відповідачкою ОСОБА_1 6 березня 2007 року був укладений кредитний договір СVXRRX02680096. Згідно даного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3900 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.03.2009 року, зі сплатою щомісячної суми винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 93,6 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту в сумі 650 грн. Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно даного договору відповідачка зобов'язалася щомісячно сплачувати відповідні платежі за цим договором. Проте, станом на 15.11.2011 року відповідачка ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором термін та не повернула позивачу основний борг в сумі 1325,95 гривень, а також прострочила заборгованість по відсотках в сумі 13200,48 гривень. Відповідно до умов договору відповідачці нараховані штрафи: 500 гривень штрафу (фіксована частина), 1563,33 гривень штраф (процентна складова), нарахована заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 1060,67 гривень та пеня за несвоєчасність виконанням зобов'язань за договором в сумі 15679,48 гривень. Загальна сума нарахованої заборгованості складає 33329,91 гривень.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом також встановлено, що позивачем нараховано відповідачу неустойки відповідно до п.п.6.1 та 6.3 Умов надання споживчого кредиту, які по свої суті є одним і тим же видом відповідальності за порушення строків платежів по кредитному договору.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 15679,48 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штрафу -500 гривень як фіксованої частини, штрафу в сумі 1563,33 грн, як процентної складової, переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.
Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто, законодавцем передбачено дві підстави для зменшення неустойки за рішенням суду: 1) значне перевищення розміру збитків та 2) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Судом встановлено, та не заперечується позивачем, що відповідач частково погасив кредит, і розмір неустойки у вигляді пені в сумі 15679,48 грн. значно перевищує розмір збитків - заборгованості за кредитом, яка становить 1325,95 грн.
Таким чином, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, нарахованої позивачем і стягнути з відповідача лише неустойку передбачену п.6.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам в розмірі, яка дорівнює сумі основного боргу, а саме 1325,95 грн., оскільки відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Така позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (рішення за реєстровим номером 19511605 та ухвали за реєстровими номерами 19511228,12964863,15726875,19520080,8038648,1175345011289049).
Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.
Враховуючи викладене вище суд вважає, що позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача борг в сумі 16913,05 гривень в тому числі: 1325,95 гривень основного боргу, заборгованість по процентах в сумі 13200,48 гривень, заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 1060,67 гривень та пеню за несвоєчасність виконанням зобов'язань за договором в сумі 1325,95 гривень.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 214,6 грн.
Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.3,8,10, 11,15, 60, 79, 88, 212- 216 ЦПК України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»16913 ( шістнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 5 (п'ять) копійок боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя