Справа № 701/520/12
01 березня 2012 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді - Гецко Ю. Ю. , при секретарі - Ердевдій І. С.,з участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу ( розписка),
ОСОБА_2 звернулася в суд через представника ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_3 з вимогою стягнення з відповідача заборгованості за договором позики та розпискою в розмірі 11 500 гривень.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та пояснив, що 07.03.2006 року відповідачка позичила у позивачки кошти в сумі 10000 гривень на власні потреби які вона зобовязалась протягом року. В продовж 2008-2010 років позивачка неоноразово зверталася до відповідачки, щоб остання повернула кошти які позичала.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 07.03.2006 року між сторонами був укладений договір позики, згідно якого відповідач позичила у позивача кошти на власні потреби, які не повернула у зазначений час, тобто прострочила виконання грошового забовязання, а тому у позивача виникло право вимагати погашення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми. З даною вимогою відповідачка повністю погодилась в судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст.174 ЦПК України).
Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст. 61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.
В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_2.
На підставі викладеного, керуючись 16, 23, 1046, 1050 ЦК України, 3, 15, 110, 118, 119, 120 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2, 11 500 (одинадцять тисяч пятсот) гривень 00 копійок боргу.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2, 214 (двісті чотирнадцять) гривень 00 копіок судового збору.
З повним текстом рішення сторони зможуть ознайомитися у встановлений Законом строк.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
Суддя: Ю. Ю. Гецко