36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.04.2008 Справа №14/46
м. Полтава
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
до Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго», 36022, м. Полтава, вул.. Старий Поділ, 5
про стягнення 386379,04 грн.
Суддя Іваницький О.Т.
Секретар судового засідання Пістряк М.С.
Представники:
від позивача: Фищук В.В., дов. №04-1/1 від 08.01.2008р.
від відповідача: Остроушко О.Л., дов. №01-6/8762 від 21.11.2007р.
Суть спору: Розглядається позов про стягнення 386379,04 грн., в тому числі: 354866 грн. 88 коп. - адміністративно-господарських санкцій та 31512 грн. 16 коп. - пені за не створення 24 робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році.
Відповідач у запереченнях на позов, а його представник у судових засіданнях позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що в 2006р. на підприємстві створено робочі місця для працевлаштування інвалідів та працевлаштовано останніх, а про наявність зазначених робочих місць повідомлялись Полтавський міський та Полтавський обласний Центри зайнятості, Полтавське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів та Полтавське обласну організацію інвалідів, а також працевлаштував інвалідів.
В судовому засіданні 07.04.2008р. сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи.
Суд клопотання прийняв і задовольнив.
В судовому засіданні 07.04.2008р. в порядку частини 2 статті 150 КАС України було оголошено перерву до 11.04.2008р.
В судовому засіданні 11.04.2008р., після виходу суду з нарадчої кімнати, за згодою представників сторін було оголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив, що згідно зі статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875-ХІІ (із змінами і доповненнями, далі - Закон) для підприємств (об'єднань), установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці) встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до частини 1 статті 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до наданого відповідачем «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік» (форма №10-ПІ), середньооблікова кількість штатних працівників становить 5770 осіб. Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів складає 231 особа.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування роботодавцем інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Фактично в 2006 році інваліди на підприємстві відповідача працювало 207 інвалідів, тобто відповідач не працевлаштував 24 інвалідів.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача у 2006 році склала 14786,12 грн., яка обчислюється згідно з Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007р. та Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Мінпраці України 10.02.2007р. №42.
Позивач за незабезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів у 2006 році в кількості 24 робочих місць нарахував йому штрафні санкції у розмірі 354866,88 грн. (розрахунок у позовній заяві).
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Позивач нарахував відповідачу пеню за період із 16.04.2007р. по 07.02.2008р. в сумі 31512,16 грн. (розрахунок у позовній заяві).
Відповідачем подані докази вжиття передбачених законодавством заходів по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу, а саме з 12.07.2006р. ним надіслані запити до Полтавського міського та Полтавського обласного Центрів зайнятості, Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів та Полтавської обласної організації інвалідів. Також в матеріалах справи знаходяться акти атестації робочих місць інвалідів за умовами праці ВАТ «Полтаваобленерго» починаючи з 06.07.2006р.
Частиною першою ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.
Аналіз положень вказаного Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати й працевлаштовувати інвалідів нас створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 статті 18 цього Закону. Це підтверджується і змістом Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 03.05.1995 р. №314. Зокрема згідно абзацу другого пункту третього Положення завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
З огляду на викладене, оскільки відповідач почав вживати заходів по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу починаючи з липня 2006 року, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 177433,77 грн. - адміністративно-господарських санкцій та 15756,08 грн. - пені. В іншій частині позову відмовити.
Після з'ясування всіх обставин та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надав можливість сторонам дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази. Додаткові пояснення чи докази у сторін відсутні. Суд постановив ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів, в яких позивач підтримує свої вимоги та просить задовольнити позов повністю, а відповідач проти позову заперечує. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати, по виходу з якої оголосив постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 2,4-12,23,37,41-42,47-51,56,58-59,62-63,69-71,76,79,86,94, 150 (ч.2),158-163,167 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго», 36022, м. Полтава, вул.. Старий Поділ, 5 (р/р 26009173285071 в ПРУ КБ «Приватбанк» МФО 331401 код 00131819) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, (р/р 31218230700002 у ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код 34698804) адміністративно-господарської санкції в сумі 177433,77 грн. - адміністративно-господарських санкцій та 15756,08 грн. - пені.
Після набрання цією постановою законної сили, у разі надходження від позивача заяви на видачу виконавчого листа, видати виконавчий лист.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Іваницький О.Т.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.