справа № 2-2319/2011
Іменем України
13 лютого 2012 року Балаклавський районний суд міста Севастополя
під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,
при секретарі Веселовій О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 0,0649га та на жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 79,6кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина, ОСОБА_4, яка за життя не складала заповіту. Спадкоємцями за законом є позивач та відповідачі, діти померлої ОСОБА_2, ОСОБА_3, при цьому, ОСОБА_2 відмовився від своєї частки спадку на користь позивача, а ОСОБА_3, спадок не прийняла та не претендує на нього. У встановлений шестимісячний термін позивач звернувся до державної нотаріальної контори №5 міста Севастополя із заявою про прийняття спадщини, проте, видати свідоцтво на спірне спадкове майно нотаріус не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння № 9 по вул. Скельна в місті Севастополі.
Представник позивача надав заяву, якою просить розглянути справу без своєї участі, на задоволенні заявлених вимог наполягає.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, надали заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі, позовні вимоги визнають.
Відповідно до п.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки до судового засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 (а.с.18), свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 (а.с.19).
З повідомлення завідувача П'ятої Севастопольської Державної нотаріальної контори від 25.09.2011 року вбачається, що розпоряджень щодо свого майна ОСОБА_4 за життя не складала, нотаріус не може видати свідоцтво на спадкове майно, земельну ділянку площею 0,0649га та на жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 79,6кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього (а.с.21).
Окрім позивача, спадкоємцями за законом першої черги є діти померлої, син ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3, які надали суду нотаріально засвідчені заяви, якими не заперечують, щоб земельна ділянка та житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 перейшли у власність їхнього батька -ОСОБА_1 (а.с.34, 35).
Згідно договору №17 від 03.04.1957 року «Про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності»ОСОБА_4 була надана у безстрокове користування земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Рішенням Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради № 460 від 22.12.2957 р. вулиця Підгірна була перейменована на вулицю Скальну, що підтверджується архівною довідкою № 42-Л від 12.04.2005 р. (а.с.17).
На вищевказаній земельній ділянці був побудований житловий будинок, житловою площею 41,8кв.м., площею підсобних приміщень 37,8кв.м., загальною площею 79,6кв.м. (а.с.14-16).
Відповідно до повідомлення Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради №7230 від 10.09.2011 року ОСОБА_4, не встигла ввести в експлуатацію будинок за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку та зареєструвати на нього право власності (а.с.22).
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
За п. «г»ч.1 ст.81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, внаслідок чого підлягають задоволенню.
За домовленістю, судові витрати бере на себе позивач.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.377, 1225 ЦК України, ст.81 ЗК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на: житловий будинок № 9, житловою площею 41,8кв.м., площею підсобних приміщень 37,8кв.м., загальною площею 79,6кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,0649га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Судові витрати суд відносить на рахунок позивача ОСОБА_1
Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов