Справа № 2-375/12
25 січня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі : головуючого судді Волошина С.О.
при секретарі Кушнірюк Ю.Г.
з участю : позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач посилалася на те, що з 03.11.1990 р. по 09.12.2008 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2.
Після розірвання шлюбу їх донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилися проживати з батьком ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, а молодша донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала з нею АДРЕСА_2, однак на початку 2010 року відповідач забрав доньку і вже не відпускає до неї.
Вона була змушена піти від відповідача ще у 2007 p., оскільки той постійно бив її. З нею пішла дочка ОСОБА_3, якій на той час було 8 років, а старша дочка ОСОБА_4 - залишилася з батьком.
На протязі двох років дочка ОСОБА_3 проживала з нею. Вона не перешкоджала ОСОБА_3 зустрічатися з сестрою і батьком. Однак, коли ОСОБА_3 виповнилося 10 років, відповідач скористався тим, що вона відпустила її 17.12.2009 р. на зустріч з батьком і сестрою, утримує дитину біля себе, намовляє проти неї, перешкоджає зустрічатися з дітьми, не дає можливості приймати участь у їхньому вихованні.
За час окремого проживання старша дочка ОСОБА_4, яка досягла повноліття і є студенткою Чернівецького Національного університету, визначилася з місцем свого проживання, вирішила проживати разом з батьком.
Щодо молодшої дочки - малолітньої ОСОБА_3, у неї є всі підстави ставити питання про визначення її постійного місця проживання з нею за адресою пр-т Незалежності, 70/53, м. Чернівці.
Вона може забезпечити малолітню дочку житлом, створити умови для її нормального розвитку, навчання та виховання. Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 40,90 м2 та загальною площею 55,70 м2 і належить їй на праві власності.
Вона є приватним підприємцем, позитивно характеризується, не має шкідливих звичок, любить свою дочку і може надати дитині всі необхідні умови для розвитку, відпочинку, навчання.
Дочка ОСОБА_3 виявляє бажання жити з нею, однак боїться батька і не сміє висловити свою точку зору з приводу того, з ким із батьків хотіла б жити.
Вона звернулася до органу опіки та піклування виконкому Чернівецької міської ради з заявою про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з нею, однак згідно з висновком органу опіки та піклування виконкому Чернівецької міської ради від 03.10.2011 р., визначено, що доцільно визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2, не порушуючи права матері - ОСОБА_1. приймати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною.
При розгляді її заяви органом опіки та піклування були проігноровані факти жорстокого поводження відповідача з їх дітьми, а саме з малолітньою дочкою ОСОБА_3.
Вважає, що до розгляду питання про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, орган опіки та піклування підійшов однобоко, не обґрунтувавши чому відповідач - батько малолітньої дитини, має переваги перед матір'ю у питанні проживання та вихованні дитини.
Не обговорюючи можливість проживання дитини з матір'ю, орган опіки та піклування не прийняв до уваги, що ОСОБА_3 почала, проживати з батьком тільки після того, як він не пустив її до матері і старша дочка - ОСОБА_4 залишилася проживати разом з батьком.
Вважає, що для дівчинки її віку, ОСОБА_3 більше потребує уваги та піклування матері, а висновок органу опіки та піклування носить рекомендаційний характер, тому суд вправі постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки і піклування.
Дитина - ОСОБА_3, утримується біля батька за допомогою з його боку психологічного та фізичного на неї впливу.
Просила визначити місце проживання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - залишивши її на утриманні та вихованні позивача за адресою : АДРЕСА_2.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладене вище і просила позов задовольнити. Суду пояснила, що вона є приватним підприємцем і її дохід в місяць становить від 2000 грн. до 3000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову і пояснив, що працює адвокатом, має стабільний дохід, в середньому не менше 2 500 грн. до 3 500 грн. в місяць і в змозі утримувати дітей.
Позивач не займалася дітьми. У них був розподіл, згідно якого він мав заробляти гроші, а позивач - займатися вихованням дітей. Однак, позивач не займалася дітьми. Дитина, проживаючи з дружиною, постійно запізнювалася в школу. Коли ОСОБА_3 захворіла на лямбліоз, дружина привела йому дитину з речами і саме він її лікував. З того часу ОСОБА_3 проживає з ним і не бажає повертатися до матері.
За час проживання ОСОБА_3 з ним, донька стала краще вчитися, не запізнюється до школи. По господарству йому допомагає старша донька, яка вже є студенткою юридичного факультету ЧНУ і також проживає разом з ним.
Звинувачення на його адресу з боку позивача є необґрунтованими і надуманими.
Представник третьої особи на стороні відповідача, підтримала пояснення відповідача і просила в задоволенні позову відмовити за безпідставністю, посилаючись на висновки служби у справах дітей та рішення виконавчого комітету міської ради.
Служба у справах дітей проводила перевірку щодо визначення місця проживання дитини. Умови проживання у обох батьків задовільні. Дитина висловилася, що хоче проживати з батьком. Фактів зловживання батьком своїми правами встановлено не було. Тому вони вважають за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком. При цьому, право матері на виховання і спілкування з дитиною не порушується. Фактів тиску на дітей не виявлено. Дитина виглядає охайно, добре йде на контакт, ставиться привітно. Діти негативної інформації про батька не висловлювали.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що коли ОСОБА_3 проживала з позивачем, стосунки між ними були хороші. Дівчинка часто гралася на вулиці, завжди весела, енергійна. Дитина ходила в музичну школу, чисто одягнена, доглянута. Вона бувала в квартирі позивача приблизно 2,5 років тому назад, стосунки між позивачем і донькою були нормальні.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивача знає з січня 1980 р. як людину тиху. Вона декілька раз була дома у позивача, міряла тиск батькам. Пам'ятає маленьку дівчинку саму молодшу. Чула як дитину навчали грати на скрипці потім на фортепіано. Дитина була одягнена охайно, завжди весела, її ніхто не ображав. Одного разу заходила і бачила як позивач робить з дитиною уроки.
Старшу доньку теж пам'ятає, спокійна дитина. Вона не пам'ятає щоб у квартирі позивача хтось на когось кричав.
Свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснила, що проживає АДРЕСА_3, разом з батьком і навчається в ЧНУ, юридичний факультет, 2 курс.
У неї з батьком гарні стосунки. З мамою ситуація складна, бо ті переконання, які хоче прищепити мати, їй не подобаються. Коли вони з сестрою приходили до неї додому мати їм казала, що вчитися не обов'язково, скоро буде кінець світу. Вона сама вирішила проживати з татом.
Мама казала, що у навчанні потрібно вивчити один предмет, здати тему і потім займатися іншим предметом, а цей не вчити. Вважає це не правильним, бо це несистематичне вивчення матеріалу.
Витрати на навчання ОСОБА_3 платить тільки батько. Мати платити відмовилася.
Коли вони прийшли до матері з ОСОБА_3, та переймалася комп'ютером, а не ними.
Батько не перешкоджав ОСОБА_3 ходити до матері в гості. Коли почалася судова тяганина, Батько їм пояснював, що потрібно відвідувати маму і вони ходили до неї на колядку з ініціативи батька.
Коли ОСОБА_3 захворіла, мама принесла її до них, боячись, що захворіє сама та її батьки (дідусь і бабуся). Коли ОСОБА_3 вилікували, мама її тоді знов забрала. Коли погіршувався рівень навчання, мама також передавала ОСОБА_3 їм.
Коли батько захворів під час епідемії грипу, вона була в 11 класі. ОСОБА_3 жила вже з ними. В цей час їм допомагала сестра батька із Сторожинця, а мама ними не цікавилася. За весь час епідемії мати приходила 2-3 рази і приносила лише цукерки. Ні дідусь ні бабуся і мама ліками не забезпечувала, здоров'ям не цікавилися.
В 2011 році на Паску мама насильно хотіла забрати ОСОБА_3 після школи до себе, стала тягнути її, порвала сорочку і вирвала портфель. Коли вона зателефонувала матері, та сказала, що віддасть портфель, коли ОСОБА_3 перейде до неї жити. Тоді вона з ОСОБА_3 пішли в міліцію поскаржилися. Це вона вирішила сама.
Восени 2009 року мати погодилася щоб ОСОБА_3 стала проживати з ними.
Коли ОСОБА_3 в 2009 році влітку жила з мамою, стала з подружками з двору ходити в супермаркет і красти різні речі. ОСОБА_3 не бажає жити з мамою. Вони приходили до мами в суботу на 3-4 год. Не було такого щоб батько заперечував проти візитів мами до них.
З ОСОБА_3 уроки вечором робить вона. Такого щоб ОСОБА_3 не пускали до мами не було. Виховання батьком відбувається в формі пояснень. Вона вважає, що ОСОБА_3 краще жити з нею і батьком.
Щоденник з її записами потрапив до матері мимо її волі і вона заперечує проти його використання. Щоденник мати викрала у них вдома, коли приходила.
Малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в присутності батьків та представника відділу у справах дітей, суду пояснила, що бажає жити з батьком. Це її особисте бажання.
Суд, заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю з наведених нижче підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 57).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.12.2008 р. шлюб між подружжям був розірваний (а.с. 56) та внесено відповідний актовий запис у Книгу реєстрації розірвань шлюбів за № 8 від 28.01.2011 р., що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 13.07.2011 р., згідно якого ОСОБА_1 змінила прізвище на дошлюбне - ОСОБА_1 (а.с. 53).
У відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, «При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи».
З висновку органу опіки та піклування виконкому Чернівецької міської ради від 03.10.2011 р. № 9/24-978, вбачається, що обидва батьки відповідально ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків, мають позитивні характеристики та належні матеріально- побутові умови для забезпечення потреб малолітньої дитини. При цьому, малолітня ОСОБА_3 однаково добре ставиться як до матері, так і до батька.
Орган опіки дійшов висновку, що доцільно визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2, не порушуючи права матері - ОСОБА_1 приймати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною (а.с. 48, 49).
Суд погоджується з таким висновком органу опіки та піклування, оскільки вважає його обґрунтованим і таким, що не суперечить інтересам дитини та об'єктивно підтверджує встановлені в судовому засіданні обставини справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України, «Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини».
Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, «Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли
згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом».
При вирішенні спору щодо місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я, а також бажання дитини проживати саме з батьком та старшою сестрою.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України, «1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. … 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».
На думку суду, позивач не довела належними доказами викладені в позовній заяві твердження про те, що нібито відповідач неналежно виконує свої батьківські обов'язки і донька ОСОБА_3 бажає проживати з нею, а не з батьком.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, необхідно відмовити за безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 160, 161 СК України, ст.ст. 10, 58-61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ : С.О.Волошин