36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.04.2008 Справа №13/34
за позовом Гадяцької районної санітарно-епідеміологічної станції, м. Гадяч
до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, м. Полтава
про визнання нечиним рішення
Суддя Босий В.П.
Секретар Жорняк Т.С.
Представники:
від позивача: Петренко Л.М., дов.
від відповідача: Коломієць С.В., дов. від 10.01.2008р.
Обставини справи: Розглядається адміністративний позов про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області від 04.12.2006р. № 95 про результати перевірки дотримання державної дисципліни цін Гадяцькою районною санітарно-епідеміологічною станцією про застосування економічних санкцій у вигляді стягнення 24011,13 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому відзиві на позовну заяву (вих. 200/1012/352 від 11.03.2008р.) зазначає про безпідставність позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області від 04.12.2006 р. № 95 про результати перевірки дотримання державної дисципліни цін Гадяцькою районною державною санітарно-епідеміологічною станцією виявлено порушення у вигляді додаткового стягнення ПДВ у розмірі 20% до фіксованих тарифів, затверджених Постановою КМУ від 27.08.03р. № 1351, при наданні платних послуг, в зв'язку з чим Позивач отримав необгрунтовану виручку за період з 05.12.2005р. по 10.05.2006р. та застосовані економічні санкції у вигляді стягнення до бюджету суми в розмірі 24 011,13 гри.
Вказане Рішення прийняте на підставі акту перевірки № 000410 .
Позивач вважає, що вказані вище Акт та Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області необгрунтовані та незаконні.
Предметом спору є порядок нарахування податку на додану вартість на платні послуги, які надавались згідно Постанови Кабінету Міністрів від 27.08.2003 р.№ 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" Позивачем.
Позивач керується в своїй діяльності вимогами Закону України від 24.02.1994 року № 4004 "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення". Відповідно до статті 35 Закону "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" фінансування органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюється за рахунок державного бюджету.
Види послуг, що надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за тарифами затвердженими Постановою № 1351 відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із наступними змінами і доповненнями не відносяться до операцій, які звільняються від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, і відповідно повинні обкладатись податком на додану вартість. Тому, відповідно до вимог Закону про ПДВ Позивач зареєструвався, як платник податку на додану вартість та отримав відповідно свідоцтво платника ПДВ.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справлянні податків і зборів установлюються і змінюються виключно законами України про оподаткування.
Закон про ПДВ - це спеціальний закон, який визначає коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування окремих операцій та порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
База оподаткування операцій з надання послуг відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону про ПДВ визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Тобто база оподаткування включає сумарну вартість поставлених послуг згідно встановлених тарифів (цін), що повинні містити всі загальнодержавні податки та збори, крім податку на додану вартість, який, відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону про ПДВ додатково нараховується на вартість такої поставки.
Податок на додану вартість, відповідно до Закону про ПДВ - це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що надходять до бюджету після їх реалізації.
Згідно з пунктом 7.2.4. Закону про ПДВ право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим в якості платника податку, в порядку передбаченому ст. 9 цього Закону. Позивач зареєстрований в установленому порядку платником податку на додану вартість.
Постановою КМУ № 1351 затверджені тарифи, але необумовлений вид затверджених тарифів, відсутня інформація про склад ціни, не має відомостей про наявність податку на додану вартість в складі ціни. Податки ж, зокрема ПДВ, згідно з системою оподаткування нараховуються, а не затверджуються. Кабінету Міністрів України не надано право нараховувати податки за інших платників ПДВ, в даному випадку за СЕС.
Закон України про ПДВ с нормативним актом вищої юридичної сили, який регулює найважливіші суспільні відносини з порядку оподаткування.
В Постанові № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" зазначено, що відповідно до ст. 35 Закону України "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення" затверджуються тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, і зазначена ціна є в гривнях, жодні інші посилання стосовно ціни відсутні.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" № 507-ХІІ від 03.12.1990р. державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Ст. 5 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Цієї ж статтею визначено коло товарів і послуг на які встановлюються державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи.
Оскільки в Постанові № 1351 не зазначено чи є ціна зазначена в постанові фіксованою та чи включає вона в себе податки та інші обов'язкові платежі, на прохання санітарно-епідеміологічних служб Міністерство охорони здоров'я України звернулось до
Державної податкової адміністрації України з запитом надати роз'яснення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість робіт та послуг, що виконуються і надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за тарифами затвердженими Постановою № 1351.
Державною податковою адміністрацією України ці роз'яснення надані, на виконання Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. та Закону України "Про державну податкову службу України", згідно наказу ДПА України від 12.04.2003 р. № 176 "Про затвердження порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства", а саме Міністерству охорони здоров'я України надіслано 15.09.2003 р. лист-роз'яснення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість робіт та послуг, що виконуються і надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за тарифами, затвердженими постановою КМУ № 1351 від 27.08.03р., в якому зазначено, що тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджені постановою КМУ № 1351 від 27.08.03 р. "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" без урахування податку на додану вартість, і при здійсненні зазначених операцій до ціни необхідно подавати цей податок у відповідності до вимог Закону України від 3.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Висновки Відповідача щодо завищення Позивачем на 20 відсотків тарифів суперечить загальним принципам оподаткування, Позивач нараховував на затверджені тарифи податок на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
В Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки від 03.12.2001 року № 298/519 визначений вичерпний перелік порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції. Жодне з порушень зазначених в цьому переліку не відповідає дійсним обставинам справи.
Постановою КМУ від 11.05.2006р. № 662 внесені зміни до Постанови КМУ від 27.08.2003р. № 1351, а саме:"тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. № 1351, викласти у такій редакції: Ціна (без урахування податку на додану вартість), гривень". Тобто, для уникнення від спроб множинного трактування питань оподаткування затверджених тарифів, законодавець усунув вищевказану суперечність, шляхом чіткого тлумачення їх складової частини.
Заперечення відповідача спростовуються нормами чинного законодавства.
Суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно ст. 71 КАС України позивач довів ті обставини, на яких грунтується його вимога.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163 КАС України, суд,-
1. Задовольнити адміністративний позов Гадяцької районної санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про визнання нечиним рішення.
2. Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області від 04.12.2006р. № 95 про результати перевірки дотримання державної дисципліни цін Гадяцькою районною санітарно-епідеміологічною станцією про застосування економічних санкцій у вигляді стягнення 24011,13 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України -з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Босий В.П.
Згідно з оригіналом.
Помічник судді Онищенко О.В.