09 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11420/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника позивача -Дігтяр Л.А.,
представника відповідача -Серкова Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо-Груп» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
29 грудня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріо-Груп» (далі - позивач, ТОВ «Тріо-Груп») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002152310, 0002142310 від 16.12.2011.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Роялис»(далі -ТОВ «Роялис») підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ТОВ «Тріо-Груп»зареєстроване 12.11.2007 у виконавчому комітеті Полтавської міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію від 12.112007 №158810000007172) та взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №20444.
Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №104362 видами діяльності ТОВ «Тріо-Груп»є оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, роздрібна торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, оптова торгівля іншими продуктами харчування, роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, здавання в оренду власного нерухомого майна.
10.06.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Тріо-Груп»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.03.2008 по 31.03.2011.
Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток у перевіряємому періоді у розмірі 1 584 787, 00 грн та заниження ПДВ на суму 1 315 483,00 грн, у тому числі 1 227 819,00 грн по господарським операціям з ТОВ «Роялис».
За результатами перевірки складено акт №5023/23-5/35521809 від 10.06.2011 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.2.6. пункту 7.2., підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість".
16.12.2011 на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0002142310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 918 468,00 грн, з яких основний платіж -1 534 774, 00 грн, штрафні (фінансові) санкції -383 694,00 грн та податкове повідомлення-рішення №0002152310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 534 774,00 грн, з яких основний платіж -1 227 819 грн, штрафні (фінансові) санкції -306 955,00 грн.
ТОВ «Тріо-Груп»не погодилось із винесеними ДПІ у м. Полтаві податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржило їх до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №№0002142310, 0002152310 від 16.12.2011, суд встановив наступне.
Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 534 774,00 грн та ПДВ у сумі 1 227 819,00 грн стали господарські операції між позивачем та ТОВ «Роялис».
Відповідно до наявного у матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, вадами діяльності ТОВ «Роялис»є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля поза магазинами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, здавання в оренду власного нерухомого майна. Директор підприємства -ОСОБА_3.
Згідно до акту перевірки та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, у період з жовтня 2009 року по січень 2010 року ТОВ «Тріо-Груп»придбало у ТОВ «Роялис»черево яловичини, баранини та свинини, пузир свинний, синюгу яловичину.
На підставі господарських операцій з ТОВ «Роялис»позивач відніс до валових витрат 1 534 774,00 грн та сформував податковий кредит з ПДВ у розмірі 1 227 819,00 грн.
У розумінні пункту 1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Пунктом 5.1. зазначеного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 5.2.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).
При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Роялис»відповідних первинних документів бухгалтерського обліку чи їх копій позивач не надав.
Між тим, судом встановлено, що 13.10.2011 Ленінським районним судом м. Полтави винесено постанову про закриття провадження у кримінальній справі №1-268/11 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 212 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України у зв'язку із застосуванням до підсудного вимог Закону України «Про амністію»як до особи, що не позбавлена батьківських прав, яка на день набрання чинності цього Закону має дітей, яким не виповнилося 18 років.
Як вбачається із змісту постанови суду, ОСОБА_4 будучи директором ТОВ «Тріо-Груп»у період часу з березня 2008 року по січень 2010 року, здійснюючи фінансово-господарську діяльність, а саме, оптову торгівлю кишковою сировиною для ковбасних виробів. У цей же період, з метою завищення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, ОСОБА_4 безпідставно відображав по бухгалтерському та податковому обліку власного підприємства придбання кишкової сировини від ТОВ «Роялис», у той час як фактично від них жодних товарів, робіт чи послуг ТОВ «Тріо-Груп»не отримувало.
Також, у вересні 2009 року підсудній ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Тріо-Груп», завідомо знаючи, що його підприємство у вересні 2009 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення підпункту 7.2.6. пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно включив до складу податкового кредиту підприємства ПДВ на суму 401 466, 72 грн. згідно податкових накладних, складених від імені ТОВ «Роялис», а саме: №10918 від 01.09.2009 на суму 179970,72 грн, у тому числі ПДВ 29 995,12 грн, №10920 від 01.09.2009 на суму 169707,48грн, у тому числі ПДВ 28284,58 грн, №40922 від 04.09.2009 на суму 145459,20грн, у тому числі ПДВ 24243,20 грн, №70919 від 07.09.2009 на суму 200478,10 грн, у тому числі ПДВ 33413,02 грн, №80921 від 08.09.2009 на суму 115190,40 грн, у тому числі ПДВ 19 198,40 грн, №1001801 від 09.09.2009 на суму 180748,80грн, у тому числі ПДВ 30124,80 грн., №100918 від 10.09.2009 на суму 199260 грн, у тому числі ПДВ 33210 грн, №11098 від 11.09.2009 на суму 201 400, 80 грн, у тому числі ПДВ 33 566,80 грн, №14074 від 14.09.2009 на суму 131 365, 44 грн, у тому числі ПДВ 21 894,24 грн, №14095 від 14.09.2009 на суму 209 328 грн, у тому числі ПДВ 34 888,00 грн, №16095 від 16.09.2009 на суму 111 440,04 грн, у тому числі ПДВ 18 573,34 грн, №21094 від 21.09.2009 на суму 165614,40 грн у тому числі ПДВ 27 602,40 грн, №22095 від 22.09.2009 на суму 170260,92грн, у тому числі ПДВ 28 376,82 грн, №25096 від 25.09.2009 на суму 129 081,60 грн, у тому числі ПДВ 21 513,60 грн та №28097 від 28.09.2009 на суму 99 494,40 грн, у тому числі ПДВ 16582,40 грн, у той час як фактично від вказаного підприємства жодних товарів ТОВ «Тріо-Груп»не отримувало.
Таким чином, завищивши у вересні 2009 року податковий кредит ТОВ «Тріо-Груп»з податку на додану вартість на суму 401 466,72 грн, ОСОБА_4 безпідставно вніс до офіційного документу - податкової декларації з податку на додану вартість №224521 від 19.10.2009 за вересень 2009 року в рядок 17 (усього податкового кредиту) суму 401 635грн, в той час як повинен був внести суму 168,00 грн, та подав декларацію до ДПІ у м Полтаві.
В результаті вказаних дій у вересні 2009 року ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 401 466,72 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у жовтні 2009 року підсудний ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Тріо-Груп», завідомо знаючи, що його підприємство в жовтні 2009 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення підпункту 7.2.6. пункту 7.2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно включив до складу податкового кредиту власного підприємства ПДВ на суму 245 155,38 грн згідно податкових накладних, складених від імені ТОВ «Роялис», а саме: №51009 від 05.10.2009 на суму 388500,00 грн, в тому числі ПДВ 64750,00 грн, №60109 від 06.10.2009 на сум 336912,38грн, в тому числі ПДВ 56152,06 грн, №121009 від 12.10.2009 на суму 395721,60 грн, у тому числі ПДВ 65953,60 грн, №191009 від 19.10.2009 на суму 214780,32 грн, в тому числі ПДВ 35796,72 грн, та №291009 від 29.10.2009 на суму 135018,00 грн, у тому числі ПДВ 22503,00грн, у той час як фактично від вказаного підприємства жодних товарів ТОВ «Тріо-Груп»не отримувало.
Таким чином, завищивши в жовтні 2009 року податковий кредит ТОВ «Тріо-Груп»по податку на додану вартість на суму 245 155,38 грн, ОСОБА_4 безпідставно вніс до офіційного документу - податкової декларації з податку на додану вартість №26254 від 19.11.2009 за жовтень 2009 року в рядок 17 (усього податкового кредиту) суму 245 52,00 грн, у той час як повинен був внести суму 369,00 грн, та подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. В результаті вказаних дій в жовтні 2009 року підсудній ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 245 155, 38 грн.
У листопаді 2009 року, підсудній ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Тріо- Груп», завідомо знаючи, що його підприємство в листопаді 2009 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати ПДВ, в порушення підпункту 7.2.6. пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно включив до складу податкового кредиту власного підприємства ПДВ на суму 281 599,93 грн згідно податкових накладних, складених від імені ТОВ «Роялис», а саме: №211091 від 02.11.2009 на суму 376 912,80 грн, у тому числі ПДВ 6 818,80 грн, №511091 від 05.11.2009 на суму 228 153,38 грн, в тому числі ПДВ 38 025,56 грн №911091 від 09.11.2009 на суму 326 848,94 грн, в тому числі ПДВ 54 474,82 грн, №1611091 від 16.11.2009 на суму 352 440,00 грн., в тому числі ПДВ 58 740,00 грн, №191109 від 19.11.2009 на суму 170 559,24 грн, в тому числі ПДВ 28 426,54 грн, №241109 від 24.11.2009 на суму 234 685,20 грн, в тому числі ПДВ 39 114,20 грн, в той час як фактично від вказаного підприємства жодних товарів ТОВ «Тріо-Груп»не отримувало.
Таким чином, завищивши в листопаді 2009 року податковий кредит ТОВ «Тріо-Груп»з податку на додану вартість на суму 281 599,93 грн, підсудній ОСОБА_4 безпідставно вніс до офіційного документу - податкової декларації з ПДВ №275803 від 18.12.2009 за листопад 2009 року в рядок 17 (усього податковою кредиту) суму 281855,00 грн, у той час як повинен був внести суму 255,00 грн, та подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.
В результаті вказаних дій у листопаді 2009 року підсудний ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 281599,93,00 грн.
Крім того, в грудні 2009 року, підсудний ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Тріо-Груп», завідомо знаючи, що його підприємство в грудні 2009 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення підпункту 7.2.6. пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно включив до складу податкового кредиту власного підприємства ПДВ на суму 212935,94 грн згідно податкових накладних, складених від імені ТОВ «Роялис», а саме: №211209 від 21.12.2009 на суму 257101,94 грн, в тому числі ПДВ 42850,32 грн, №81209 від 08.12.2009 на суму 286700,82 грн, в тому числі ПДВ 47783,47 грн, №071209 від 07.12.2009 на суму 398451,30 грн, в тому числі ПДВ 66408,55 грн, №11209 від 01.12.2009 на суму 335361,60 грн, в тому числі ПДВ 55893,60 грн, в той час як фактично від вказаного підприємства жодних товарів ТОВ «Тріо-Груп»не отримувало.
Таким чином, завищивши в грудні 2009 року податковий кредит ТОВ «Тріо-Груп»по податку на додану вартість на суму 212935,94 грн, підсудний ОСОБА_4 безпідставно вніс до офіційного документу - податкової декларації з податку на додану вартість №299227 від 19.01.2010 за грудень 2009 року в рядок 17 (усього податкового кредиту) суму 217629,00 грн, в той час як повинен був внести суму 4693,00 грн, та подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.
В результаті вказаних дій у грудні 2009 року підсудний ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 212935,94 грн.
Також, у січні 2010 року підсудній ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Тріо-Груп», завідомо знаючи, що його підприємство в січні 2010 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення підпункту 7.2.6. пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно включив до складу податкового кредиту власного підприємства ПДВ на суму 86661,03 грн згідно податкових накладних, складених від імені ТОВ «Роялис», а саме: №040110 від 04.01.2010 на суму 379038,18 грн, в тому числі ПДВ 63173,03 грн, №200110 від 20.01.2010 на суму 140928,00 грн, в тому числі ПДВ 23488,00 грн, в той час як фактично від вказаного підприємства жодних товарів ТОВ «Тріо-Груп»не отримувало.
Таким чином, завищивши в січні 2010 року податковий кредит ТОВ «Тріо-Груп»по податку на додану вартість на суму 86661,03 грн, підсудний ОСОБА_4 безпідставно вніс до офіційного документу - податкової декларації з податку на додану вартість №17117 від 22.02.2010 за січень 2010 року в рядок 17 (усього податкового кредиту) суму 89189,00 грн, і той час як повинен був внести суму 2528,00 грн, та подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.
В результаті вказаних дій у січні 2010 року підсудній ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 86 661,03 грн.
Всього в період часу з березня 2008 року по січень 2010 року підсудній ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Тріо-Груп», умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 1 315 483 грн, що в 4 312 разів перевищило неоподатковуваний мінімум доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
Також, у вересні 2009 року директор ТОВ «Тріо-Груп»- підсудний ОСОБА_4 являючись службовою особою, завідомо знаючи, що його підприємство в вересні 2009 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, власноручно вніс до офіційного документу завідом неправдиві відомості, а саме: в рядок 17 податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№224528 від 19.10.2009 за вересень 2009 року до складу податкового кредиту відніс суму 401635,00 грн, в той час як повинен був внести суму 168,00 грн та 19.10.2009 подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. В результаті вказаних дій підсудного ОСОБА_4 до бюджету не надійшло податку на додану вартість в сумі 401466,72 грн.
Таким чином, підсудний ОСОБА_4 19.10.2009, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, підробив податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№224528 від 19.10.2009 за вересень 2009 року.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у жовтні 2009 року директор ТОВ «Тріо- Груп»- підсудний ОСОБА_4, являючись службовою особою, завідомо знаючи, що його підприємство в жовтні 2009 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, власноручно вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а саме: в рядок 17 податкове декларації з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№262546 від 19.11.2009 за жовтень 2009 року до складу податкового кредиту відніс суму 245524 грн, в той час я повинен був внести суму 369,00 грн та 19.11.2009 подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. В результаті вказаних дій підсудного ОСОБА_4 до бюджету не надійшло податку н додану вартість в сумі 245155,38грн.
Таким чином, підсудний ОСОБА_4 19.11.2009 з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, підробив податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№262546 від 19.11.2009 за жовтень 2009 року.
В листопаді 2009 року директор ТОВ «Тріо-Груп»підсудний ОСОБА_4, являючись службовою особою, завідомо знаючи, що його підприємство в листопаді 2009 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, власноручно вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а саме: в рядок 17 податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№275803 від 18.12.2009 за листопад 2009 року до складу податкового кредиту відніс суму 281855,00 грн, в той час як повинен був внести суму 255,00 грн від 18.12.2009р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. В результаті вказаних дій підсудного ОСОБА_4 до бюджету не надійшло податку на додану вартість в сумі 281599,93грн.
Таким чином, підсудний ОСОБА_4 18.12.2009, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, підробив податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№275803 від 18.12.2009 року за листопад 2009 року.
Крім того, у грудні 2009 року директор ТОВ «Тріо-Груп»підсудний ОСОБА_4 являючись службовою особою, завідомо знаючи, що його підприємство в грудні 2009 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, власноручно вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а саме: в рядок 17 податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№299227 від 19.01.2010 за грудень 2009 року до складу податкового кредиту відніс суму 217629,00 грн, в той час як повинен був внести суму 4693,00 грн та 19.01.2010 подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. В результаті вказаних дій підсудного ОСОБА_4 до бюджету не надійшло податку на додану вартість в сумі 212935,94 грн.
Таким чином, підсудний ОСОБА_4 19.01.2010, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, підробив податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№299227 від 19.01.2010 за грудень 2009 року.
Також, у січні 2010 року директор ТОВ «Тріо-Груп»- підсудній ОСОБА_4 являючись службовою особою, завідомо знаючи, що його підприємство в січні 2010 року жодних товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Роялис»не отримувало, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, власноручно вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а саме: в рядок 17 податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№17117 від 22.02.2010 за січень 2010 року до складу податкового кредиту відніс суму 89189,00 грн, в той час як повинен був внести суму 2528,00 грн та 22.02.2010 подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. В результаті вказаних дій підсудного ОСОБА_4 до бюджету не надійшло податку на додану вартість в сумі 86661,03грн.
Таким чином, підсудний ОСОБА_4 22.02.2010р., з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, підробив податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Тріо-Груп»№17117 від 22.02.2010 за січень 2010 року.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновку експерта Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру «ЕКСПОЛ» від 13.05.2011 №82-3/11, підписи в документах складених від імені ТОВ «Роялис»в адресу ТОВ «Тріо-Груп», а саме: в графах "відвантажив(ла)" видаткових накладних №28097 від 28.09.2009, №25096 від 25.09.2009, №25095 від 22.09.2009, №25094 від 21.09.2009, №16095 від 16.09.2009, №14074 від 14.09.2009, №14095 від 14.09.2009, №14098 від 11.09.2009, №100918 від 10.09.2009, №1001801 від 09.09.2009, №80921 від 08.09.2009, №70919 від 07.09.2009, №40922 від 04.09.2009, №10918 від 01.09.2009, №10920 від 01.09.2009, №291009 від 29.10.2009, №191009 від 19.10.2009, №121009 від 12.10.2009, №60109 від 06.10.2009, №51009 від 05.10.2009, №241109 від 24.11.2009, №191109 від 19.11.2009, №1611091 від 16.11.2009, №911091 від 09.11.2009, №511091 від 05.11.2009, №211091 від 02.11.2009,№211209 від 21.12.2009, №81209 від 08.12.2009, №71209 від 07.12.2009, №11209 від 01.12.2009, №200110 від 20.01.2010, №040110 від 04.01.2010 та в графах «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»податкових накладних №28097 від 28.09.2009, №25096 від 25.09.2009, №22095 від 22.09.2009, №21094 від 21.09.2009, №16095 від 16.09.2009, №14095 від 14.09.2009, №11098 від 11.09.2009, № 291009 від 29.10.2009, №131009 від 19.10.2009, №241109 від 24.11.2009, №211209 від 21.12.2009, №81209 від 08.12.2009, №71209 від 17.12.2009, №11209 від 01.12.2009, №19109 від 19.11.2009, № 1611091 від 16.11.2009, №911091 від 09.11.2009, №511091 від 05.11.2009, №21109 від 02.11.2009, №121009 від 02.10.2009, №60109 від 06.09.2009, №51009 від 05.10.2009, №1001801 від 09.09.2009, №80921 від 08.09.2009, №70919 від 07.09.2009, №40922 від 04.09.2009, №10918 від 01.09.2009, №10920 від 01.09.2009, №11098 від 11.09.2009 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (особами).
Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи те, що господарські операції між ТОВ «Тріо-Груп»та ТОВ «Роялис»мали фіктивний характер, що підтверджується постановою Ленінського районного суду від 13.10.2011, яка набрала законної сили, а також висновком експерта від 13.05.2011 №82-3/11, беручи до уваги відсутність у позивача первинних документів бухгалтерського обліку чи їх копій, суд приходить до висновку про відсутність в дійсності господарських операцій між ТОВ «Тріо-Груп»та ТОВ «Роялис», тому висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток у перевіряємому періоді у розмірі 1 584 787,00 грн та заниження ПДВ на суму 1 227 819,00 грн є обгрунтованими, а позовні вимоги неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо-Груп» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2012 року.
Суддя К.І. Клочко