09 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/421/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Чурсіної І.В.,
представника відповідача - Шкіля О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук житлобуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
23 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчук житлобуд" (далі - ТОВ "Кременчук житлобуд", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 p. № 0001321550/211, яким ТОВ "Кременчук житлобуд" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податковм на прибуток у розмірі 1 449 763,00 грн.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що твердження Кременчуцької ОДПІ про порушення платником податків пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України прямо суперечать нормам податкового законодавства та фактичним обставинам, за яких підприємством задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток, оскільки ні перехідні положення Податкового кодексу України, ні будь-які інші нормативно-правові акти не встановлюють обмежень чи заборони декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року, що виникло в попередніх звітних періодах. Відтак, на думку позивача, ТОВ "Кременчук житлобуд" правомірно відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток попереднього податкового року в рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 1 449 763,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на висновки камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Кременчук житлобуд", якою встановлено, що підприємством в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року, задеклароване платником у розмірі 3 589 410,00 грн. Свою позицію відповідач відстоює з тих міркувань, що для включення до складу витрат, починаючи з II кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане у І кварталі 2011 року без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь-яких інших звітних податкових періодів, яке відображається в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 681948 ТОВ "Кременчук житлобуд" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 29.11.2006 р. (ідентифікаційний код 01274136), перебуває на обліку платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 12.09.1995 р.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України працівниками Кременчуцької ОДПІ 30.09.2011 р. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства, висновки якої оформлено актом №6901/15-514 від 30.09.2011 р.
Висновками зазначеного акту встановлено, що платником податку в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 1 449 763,00 грн.
Не погодившись із висновками податкового органу, позивач подав заперечення на акт перевірки.
За результатами розгляду вказаних заперечень Кременчуцькою ОДПІ 18.10.2011 р. надано відповідь за №39994/10/15-514, якою висновки оскаржуваного акту залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 19.10.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001321550/211 про зменшення ТОВ "Кременчук житлобуд" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 449 763,00 грн.
За наслідками апеляційного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що порушує права платника податків, гарантовані Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду за правовим захистом, вимагаючи його скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Як свідчать матеріали справи, перевіркою взято за основу той висновок, що платником в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.
Надаючи правову оцінку зазначеним висновкам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пп. 54.3 ст. 53 Податкового кодексу України, за змістом якої контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не доведено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, виходячи з наступного.
Так, відповідач дійшов такого висновку у зв'язку зі вступом у законну силу розділу ІІІ Податкового кодексу України від 01.04.2011 р. та відсутністю у ньому посилання на можливість обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, за винятком того, який виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі -Кодекс) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.
Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.
Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
З огляду на вищезазначене суд не погоджується з твердженням податкового органу про те, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.
Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.
Відповідно до статті 4 Кодексу податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації -забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, наведений у статті 139 Кодексу, який є вичерпним і не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".
З огляду на приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку про недоведеність факту порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним цього рішення, та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на приведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 19.10.2011 р. №0001321550/211.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук житлобуд" (ідентифікаційний код 01274136) суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2012 року.
Суддя Є.Б. Супрун