07 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10405/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника позивача -Голощепова В.І.,
представника відповідача -Ніколаєнко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Кварк " до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
08 грудня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кварк» (далі - позивач, ТОВ «Кварк») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - відповідач, Миргородська ОДПІ Полтавської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000632301, 0000622301 від 15.09.2011.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Приватним підприємством «Авто-СВ-2009»(далі -ПП «Авто-СВ-2009») підприємство було зареєстровано в установленому порядку, в тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №085760, 20.05.1992 ТОВ «Кварк»зареєстроване виконавчим комітетом Миргородської міської ради в якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний номер 13938506) та з взяте на облік у податковому органі з 24.03.1994 за №15.7. З 26.06.1997 ТОВ «Кварк»є платником ПДВ.
На підставі наказу Миргородської ОДПІ №307 від 09.08.2011 податковими ревізорами-інспекторами проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кварк»з питань своєчасності та повноти відображення в податковому обліку взаємовідносин з ПП «Авто-СВ-2009»за період з 01.09.2009 по 30.09.2010.
Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток у перевіряємому періоді у розмірі 133 902,75 грн та заниження ПДВ на суму 107 122,16 грн.
За результатами перевірки складено акт №1047/23-420/13938506/195 від 30.08.2011 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.2.3., 7.2.4., 7.2.6. пункту 7.2., підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість".
15.09.2011 на підставі акту перевірки Миргородської ОДПІ Полтавської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 166 888,44 грн, з яких основний платіж -133 902,75, штрафні (фінансові) санкції -32 975,69 грн та податкове повідомлення-рішення №0000622301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 133902,70 грн, з яких основний платіж -107 122,16 грн, штрафні (фінансові) санкції -26 780,54 грн.
23.09.2011 позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області прийняті Миргородською ОДПІ Полтавської області податкові повідомлення-рішення.
22.11.2011 за наслідками адміністративного оскарження Миргородською ОДПІ Полтавської області прийнято рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення.
ТОВ «Кварк»не погодилось із винесеними Миргородською ОДПІ Полтавської області податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржило їх до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №№0000632301, 0000622301 від 15.09.2011, суд встановив наступне.
Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 133 902,75 грн та ПДВ у сумі 107 122,16 грн стали господарські операція між позивачем та ПП «Авто-СВ-2009».
Відповідно до наявного у матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, видом діяльності ПП «Авто-СВ-2009»є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля автомобілями, деталями та приладдям, інші види оптової торгівлі. Директор підприємства -ОСОБА_3.
Згідно наданих позивачем документів у періоді з червня по грудень 2009 року позивач придбав у ПП «Авто-СВ-2009»мінеральні добрива, отрутохімікати та отримував транспорті послуги.
На підставі господарських операцій з ПП «Авто-СВ-2009»позивач відніс до валових витрат 133 902,75 грн та сформував податковий кредит з ПДВ у розмірі 107 122,16 грн.
У розумінні пункту 1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Пунктом 5.1. зазначеного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 5.2.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).
При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
На підтвердження господарських операцій з ПП «Авто-СВ-2009»позивач надав суду копії податкових та видаткових накладних, рахунків-фактури, платіжних доручень, актів виконаних робіт.
Між тим, судом встановлено, що 09.03.2011 Шевченківським районним судом м. Чернівці постановлено вирок у кримінальній справі №1-158/11 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статі 205 Кримінального кодексу України. Вирок набрав законної сили -24.03.2011.
Як вбачається з вироку суду, підсудний ОСОБА_4 06 лютого 2009 року, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме проведення безтоварних фіктивних господарських операцій, конвертування безготівкових коштів у готівку, зареєстрував у виконавчому комітеті Світловодської міської ради Кіровоградської області ПП «Авто-СВ-2009», розташоване за юридичною адресою: АДРЕСА_1, про що отримав свідоцтво про державну реєстрацію від 06.02.2009 серії НОМЕР_1.
31 березня 2009 року ОСОБА_4, будучи директором ПП «Авто-СВ-2009», згідно наказу №1-к від 02.02.2009 про призначення його на посаду, відкрив у Кременчуцькому відділенні Полтавської філії Акціонерного банку «Київська Русь»поточний банківський рахунок за №32600702838001 та відповідно, при цьому, подав реєстраційні документи підприємства та картку, із зразками підписів керівника із відбитком печатки ПП «Авто - СВ - 2009».
Прикриваючись організаційно-правовою формою юридичної особи - ПП «Авто-СВ-2009», ОСОБА_4 із вказаного вище рахунку за №НОМЕР_2, по грошовим чекам, конвертував 2 751 779,00 грн, які поступили від контрагентів даного підприємства суб'єктів підприємницької діяльності з різних областей, зокрема, Автономної Республіки Крим, Закарпатської, Київської, Кіровоградської та Полтавської областей і за відповідну винагороду у 5% від загальної суми знятих коштів, повернув їх невстановленій слідством особі.
В подальшому, з метою уникнення кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво, ОСОБА_4 домовився із невстановленою слідством особою, на ім'я ОСОБА_7 про перереєстрацію ПП «Авто-СВ-2009»за іншою адресою та на іншу особу, внаслідок чого, на виконання усної домовленості між підсудним і невстановленою слідство собою на ім'я ОСОБА_7, останній у м. Світловодську Кіровоградської області відшукав громадянина ОСОБА_3, який не усвідомлюючи своїх дій через зловживання алкогольними напоями, за винагороду в 400,00 грн. погодився з'явитися до нотаріуса для підписання необхідних документів відносно перереєстрації підприємства та 27 квітня 2009 року, ОСОБА_4 підписав заяву, складену і належним чином посвідчену приватним нотаріусом м. Світловодська ОСОБА_5 зареєстровану у реєстрі за №982 про припинення своєї участі у складі засновників та про вихід зі складу засновників ПП «Авто-СВ-2009», передачу печатки і відповідних, установчих документів, документів фінансово-господарської діяльності, тобто усіх прав та обов'язків засновника ПП «Авто-СВ-2009»ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_2. Цього ж дня, в присутності нотаріуса, ОСОБА_3 підписав зміни до установчих документів, а саме статуту ПП «Авто-СВ-2009»в частині зміни засновника і відповідно, керівника цього підприємства. Наступного дня - 28 квітня 2009 року ОСОБА_4 підписав реєстраційну картку форми №4 на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців та про зміну місцезнаходження юридичної особи, зокрема на м. Чернівці, вул. Леніна, І буд. 8, кв.16, зміну керівника ПП «Авто-СВ-2009» на ОСОБА_3 та зміну фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори від імені ОСОБА_3, яку невстановлена слідством особа подала державному реєстратору до виконавчому комітеті Світловодської міської ради Кіровоградської області Сологубу С.Ю.
07 травня 2009 року державним реєстратором у виконавчому комітеті Світловодської міської ради Кіровоградської області Сологубом С. Ю. проведено державну реєстрацію вказаних в реєстраційній картці форми №4 змін.
21 січня 2010 року ПП «Авто-СВ-2009», згідно довідки форми №4-ОГТП №22337/29-021 взято на облік в ДПІ у м. Чернівці у зв'язку із зміною юридичної адреси на м. Чернівці, вул. Головна, 8. кв. 16.
Після перереєстрації ПП «Авто-СВ-2009»на ОСОБА_3, 15 червня 2009 року, ОСОБА_4 вже не будучи посадовою особою даного підприємства, діючи умисно, з метою отримання доходу від незаконної підприємницької діяльності, відкрив в АБ „Київська Русь" (адреса: м. Київ. вул. Хорива, 11 а, МФО 319092) поточний рахунок №2600579805001. З даного рахунку ОСОБА_4 по грошовим чекам зняв готівкою 14 180 505 грн., які надійшли від контрагентів ПП «Авто-СВ-2009»суб'єктів підприємницької діяльності з різних областей, а саме - Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Житомирської, Донецької, Закарпатської, Київської. Кіровоградської, Полтавської, Миколаївської, Харківської, Черкаської та Чернігівської областей та за винагороду для себе особисто у 5% від загальної суми знятих коштів, іншу суму отриманих грошей повернув невстановленій слідством особі.
Згідно акту №3912/23-3/361421 15 від 29.11.2010 року "Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Авто-СВ-2009», код ЄДРПОУ 36142115, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2009 року по 30.09.2010 валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2009 року по 30.09.2010 ОСОБА_4 протягом лютого-грудня 2009 року, не здійснюючи господарської діяльності, сформував 103-м контрагентам - суб'єктам підприємницької діяльності Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Житомирської, Донецької, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Миколаївської, Харківської, Черкаської та Чернігівської областей податковий кредит на суму податкового зобов'язання, задекларованого ПП «Авто-СВ-2009»- 7 473 742,00 грн, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, у вигляді ненадходження до державного бюджету податку на вказану суму.
Підсудний ОСОБА_4, свою вину в пред'явленому обвинуваченні за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України визнав повністю і суду надав покази, аналогічні зазначеним в обвинувальному висновку обставинам по кожному з епізодів вчинення злочину. В скоєному щиросердечно розкаявся. ОСОБА_4 не оспорював фактичні обставини справи за пред'явленим йому обвинуваченням
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці у кримінальній справі №1-158/11 від 09.03.2011 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням положень статті 75 Кримінального кодексу України.
Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Крім того, суд зауважує на тому, що на вимогу суду позивачем не надано товарно-транспортних накладних щодо отриманих товарів і послуг як і доказів використання отриманих товарів і послуг у власній господарській діяльності.
Враховуючи те, що ПП «Авто-СВ-2009»створювалося та використовувалося ОСОБА_4 лише для здійснення фіктивного підприємництва у вигляді конвертаційного центру, беручи до уваги відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та документів щодо використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, суд приходить до висновку про відсутність в дійсності господарських операцій між ПП «Авто-СВ-2009»та ТОВ «Кварк», тому висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток у перевіряємому періоді у розмірі 133 902,75 грн та заниження ПДВ на суму 107 122,16 грн є обгрунтованими, а позовні вимоги неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварк» до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2012 року.
Суддя К.І. Клочко