про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 лютого 2012 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/705/12
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 лютого 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірними дій посадових осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, які виражаються у неповерненні ОСОБА_1 грошей та зобов'язання повернути гроші в сумі 69860 грн. шляхом списання їх з рахунку УМВС .
Відповідно до частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Із матеріалів позовної заяви встановлено, що 30.03.2011 року в ході обшуку квартири у позивача були вилучені грошові кошти в сумі 69860 грн., які у подальшому визнані речовими доказами по кримінальній справі № 11230177, та покладені на депозитний рахунок фінансового відділу УМВС України в Полтавській області згідно квитанції № 000196.
Постановою слідчого від 27.12.2011 року кримінальна справа № 11230177 закрита за відсутністю в діях ТОВ "Веспрем" складу злочину.
Згідно постанови слідчого від 28.12.2011 року прийнято рішення про повернення гр. ОСОБА_1 грошей в сумі 69860 грн., які зберігаються на депозиті фінансового відділу УМВС України в Полтавській області, відповідно до квитанції № 000196 від 27.04.2011 р.
30.12.2011 року та 03.01.2012 року позивач звернувся до фінансового відділу УМВС України в Полтавській області, проте, у поверненні коштів йому було відмовлено. У подальшому кошти позивачу не повернуто, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Поняття суб'єкта владних повноважень визначено у пункті 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Владні управлінські функції - це функції управління, пов'язані із застосуванням повноважень державної влади в особі відповідних державних органів з метою виконання усіх її основних завдань та функцій держави.
Водночас, посадові особи відповідача при не виконанні, як стверджує позивач, вимог постанови слідчого про повернення речових доказів - грошових коштів позивачу, не здійснювали відносно позивача владних управлінських функцій.
Поняття речових доказів у кримінальній справі, строки та порядок їх зберігання визначені статтями 78-81 Кримінально-процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 78 Кримінально-процесуального кодексу України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.
Згідно положень статті 80 цього Кодексу речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.
Статтею 81 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому: 1) знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються; 2) речі, вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються; 3) речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм; 4) гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, передаються в доход держави; 5) гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави.
Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.
Крім того, відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду").
У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт (стаття 3 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України cуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. При цьому, положеннями статті 16 цього Кодексу передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, позов, з яким позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції № 14754398 від 08.02.2012 року суму судового збору в розмірі 32 грн. 19 коп.
Роз'яснити позивачеві, що він має право звернутись із відповідною позовною заявою до місцевого загального суду.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.С. Сич